Всі новини про: виховання

У наш час молоді матусі все рідше наспівують своїм дітям колискові. Це не так модно. Адже, е епоху розвитку новітніх технологій можна скачати будь-яку мелодію з Інтернету. Та чи зможе вона замінити дитині ніжний мамин голос?

Велосипед - одна із найулюбленіших розваг малечі. Хоча навчити свою дитину кататися на цьому цікавому виді транспорту для батьків справді важко.

Чи можна стати справді ідеальною мамою або хоч наблизитися до цього ідеалу? Мабуть, так, якщо дуже постаратися, відмовитися від своїх амбіцій, егоїзму і зрозуміти відповідальність, яку ми несемо за наших дітей. Серед голлівудських знаменитостей є мами, які виховують своїх дітей на принципах любові, поваги і щирості.

Часто батьки прагнуть виховати свою дитину так, як їм хочеться, не звертаючи увагу на особистість дитини, на її погляди на світ. Тому молоді татусі й мамусі повинні знати, чого не можна вимагати від малюка.

Кризовий період, що виникає у дитини у віці приблизно 1 року, проходять практично всі діти. Більшість малюків до цього часу вже можуть ходити, починають говорити, роблять спроби самостійно їсти й одягатися. Найчастіше, малюки вередують у відповідь на надмірну опіку батьків. Нові можливості дозволяють дитині вперше відчути себе самостійним, але, відірвавшись від матері, він починає боятися втратити її, і намагається не відходити від неї далеко. Як правило, дівчатка переживають цю кризу до 1,5 року, а хлопчики - до 2-х.

Залежно від темпераменту дитини, від її фізичного і емоційного стану вередує вона по-різному: плаче або ж у гніві верещить, кричить, кусається, жбурляє все, що потрапить під руку.

Яку роль відіграє телебачення у вашому житті і в житті вашої дитини? Багато батьків вважають, що освітні передачі корисні. Але чи так це насправді? Психологи рекомендують кілька порад, як відучити дитину від телевізора, щоб вона виросла активною та цікавою людиною.

Чоловік відіграє надзвичайно важливу роль у вихованні сина, адже саме він вчить його законам цього світу: бути сильним, допомагати іншим, поважати жінок та захищати свій дім. Є багато речей, яким саме тато, а не мама. мають навчити сина.

Французьким батькам вдається виростити щасливих, ввічливих і слухняних дітей, не жертвуючи при цьому своїм особистим життям. Як у них це виходить?

Дуже багато відмінностей у психології виховання дівчаток і хлопчиків просто вражають. Дівчатка часто більш поступливі, спокійні, легше адаптуються в колективі, частіше вчаться на відмінно. Однак серед хлопчиків більше випадків виняткової обдарованості. Мислення дівчаток в середньому більш однотипне, хлопчики ж більше схильні «зійти з рейок», побачити проблему під несподіваним кутом і запропонувати нестандартне рішення. А що коли ваша дитина проявляє психологічні особливості протилежної статі? Чи варто хвилюватися?

Ольги Гударєва, директор психолого-медико-соціального центру «Малюк», педагог-психолог першої категорії, старший викладач кафедри вікової психології склала список порад, надзвичайно цікавих та корисних для батьків. У цих порад йде мова про те, за що батькам ніколи не можна карати своїх дітей.

На перший погляд здається, що "шкідливі звички" бувають тільки у дорослих. Але, на жаль, вони зустрічаються і у дітей. У дошкільному віці це, в основному, смоктання пальців, обкушування нігтів, висмикування волосся, погойдування з боку в бік, колупання в носі тощо. Трохи пізніше приєднується й злодійство.

Кожна дитина починає непристойно лаятися у різному віці. Якщо малюк сказав непристойне слово у віці від 1 до 3 років, не варто звертати на це особливу увагу, то швидше за все, він чув погані слова від батьків. У віці 4-6 років - в дитсадку. на вулиці, від сусідів тощо. Що стосується дітей старших 10 років, то у віці до 16 лайливі слова вважаються в їх товаристві «крутими». І ті, хто їх вимовляє, дуже яскраво сприймаються однолітками.

Щоб виховувати і розвивати дитину, відповідно до концепції Масару Ібукі, не потрібно купувати дорогих ігор та іграшок, які розвивають, вивчати мудровані методики, закінчувати спеціальні курси. Потрібно лише знати кілька правил виховання.

Багато батьків виховують дітей за принципом: "Ти моя дитина, отже, мусиш робити те, що я тобі накажу". Насправді, така стратегія не діє. Бо часто діти сприймають таких батьків не як рідних близьких людей чи друзів, а як тюремних наглядачів.

Під час спілкування з дітьми варто пам'ятати, що не всі малюки прості, деякі з них досить хитрі. Особливо хитрість можна підмітити в питаннях, які мають прихований сенс. Такі дітлахи можуть і гроші у батьків майстерно виманити і про оцінки у школі збрехати. То як розпізнати маленького авантюриста?

Часто саме слова та думки батьків формують життєву позицію й погляди дітей. Але чи усе, що кажуть батьки, можна чути дитині. Чи не маніпулюють вони розумом малечі. Як кажуть психологи, іноді така маніпуляція може стати причиною психічних розладів дітей, сприяти розвитку в них агресивної поведінки. А правильна поведінка в присутності дитини - розвинути в ній здатність мислити незалежно і зростати як особистість.

Найчастіше комплекс неповноцінності виникає у дитини, коли вона розуміє, що батьки люблять її не за те, що вона є, а за її успіхи. Часто батьки, виходячи з кращих спонукань, порівнюють дитину з її однолітками, і звичайно це не сприяє вихованню у дитини впевненості у собі

Усі батьки мріють, аби їхні діти були поліглотами, щоб добре володіли іноземними мовами. Адже це допоможе маляті в майбутньому. Та коли можна починати робити зі своєї дитини поліглота?

Звісно, за погані вчинки дитину треба карати. Не можна ігнорувати ті негідні речі, які вона зробила. Та з покараннями не варто перебільшувати, бо іноді цим можна зіпсувати психіку дитину.