Всі новини про: гіперопіка

Усі діти люблять відвідувати своїх бабусь. Адже не дарма кажуть, що немає нікого дорожчого за онуків у житті бабусі. І цьому є наукове пояснення. У 1960-х роках дослідники висунули «гіпотезу бабусі». Її суть у тому, що допомога бабусь дозволяє мамам мати більше дітей.

Деякі батьки постійно відстежують і контролюють життя своїх дітей. Це батьки-гелікоптери.

Матері, які усвідомлювали, що татусі – такі ж повноцінні учасники процесу виховання і дитина повинна слухатись їх і любити не менше, ніж свою маму, як правило, не страждали від депресії та позначали свій рівень стресу, як мінімальний. А от ті жінки, які намагалися навіяти дітям ідею «тільки мама знає, як для тебе краще», відчували депресію набагато частіше.

Батьки турбуються про те, аби їхян дитина була здорова і щаслива, щоби у неї було все необхідне, прагнуть захистити її від будь-яких проблем та тривог, від побутових травм і таке інше. Та часом це переходить межі і є сенс говорити про гіперопіку. А вона ніколи не приводить до добра.

Перша і найголовніша помилка всіх мам і тат під час виховання хлопчиків - це гіперопіка. Причому, як правило, вона йде з благих спонукань: «Я ж дбаю про свого хлопчика», «Я ж хочу, щоб йому було добре».

Гіперопіка батьків може привести до того, що дитина виросте невпевненою у собі людиною з підвищеним рівнем самокритичності. Адже вона була позбавлена свободи вибору.

Сучасні діти потребують захисту батьків набагато більше, ніж будь-коли раніше: зростає рівень небезпеки, що йде від незнайомих людей; телебачення та Інтернет проникають у наші будинки, пропонуючи образливий контент, що містить пропаганду сексу, насильства й нецензурної мови, – попередні покоління не наражались на подібний вплив. У дитинстві сучасні батьки не зіштовхувалися з тим рівнем агресії, який панує зараз на дитячих майданчиках і в школах. Так, батьки повинні підготувати дітей до навколишнього середовища, яке постійно змінюється, й захистити їх від цілком реальних небезпек. Але в той же час важливо пам'ятати, що надмірність і гіперопіка також можуть викликати певні проблеми.

Коли діти ростуть, вони прогресують від повної залежності в перші роки життя до більш високого ступеня незалежності в підлітковому віці, коли починають відчувати потребу створити свою власну ідентичність. Батьки можуть відчувати надмірний захист своїх дітей і хочуть контролювати кожен аспект їх життя. Батьки повинні знати різницю між причетністю до життя своїх дітей і надмірною опікою.

Гіперопіка або гіперпротекція – один зі стилів виховання. Основною ознакою є надмірне піклування батьків про своє чадо, бажання вберегти його від усіх мислимих та немислимих небезпек, максимально полегшити життя. Звісно, хвилюватися за долю дитини природно, намагатися допомогти – теж.

Працюючи із сім’ями, психологи часто стикаються з таким явищем, як гіперопіка. Оскільки надмірна турбота може нашкодити дитині не менше, ніж її брак.

Гіперопіка – надмірна турбота про дітей. Вона виражається в прагненні батьків оточувати дитину підвищеною увагою і захищати їх, навіть при відсутності небезпеки. Вони буквально «прив’язують» її до себе і постійно утримують поруч, намагаються нав’язати власну думку і навіть настрій, зобов'язують надходити конкретною дією.

Любити свою дитину - це чудово, дбати про неї - правильно, але не доводьте ситуацію до гіперопіки і ось чому.

Всього має бути в міру

Не завжди добре залишати дитину бабусі, адже вона може розбалувати дитину, яка потім стане не контрольована.

Які можуть бути наслідки від гіперопіки у майбутньому дитини? Американські психологи провели невеличке дослідження.

Якщо ви дуже сильно турбуєтеся за свою дитину, стежите за кожним її кроком і зав`язуєте їй шнурки аж до повноліття, ваша дитина навряд чи буде вам вдячна, вступивши у доросле життя.

Це добре, коли ви любите і поважаєте свою дитину, але врахуйте її особистий простір. Непотрібно весь час їй допомагати і повсюди бути з чадом, так дитина не зможе нормально розвиватися і бути самостійною.