Гіперопіка батьків робить дітей нещасними - психологи

Батьки турбуються про те, аби їхян дитина була здорова і щаслива, щоби у неї було все необхідне, прагнуть захистити її від будь-яких проблем та тривог, від побутових травм і таке інше. Та часом це переходить межі і є сенс говорити про гіперопіку. А вона ніколи не приводить до добра.

Найдивнішою особливістю цього типу поведінки та підходу до виховання є те, що батьки беруть участь у кожному аспекті життя своїх дітей: спортивних заняттях, навчанні, хобі, друзях… Гіпербатьки вважають, що вони найкращі в світі та виховують своїх дітей правильніше за інших. Однак справжній емоційний та особистий баланс їхніх дітей може бути дуже далеким від того, що таке щастя для самої малечі.

Наслідки гіперопіки: розчарування
У батьків може бути чітке уявлення про те, якою повинна бути ідеальна дитина, і вони вважають себе запорукою або відправною точкою для цього. Але час минає й мати чи батько починають усвідомлювати, що діти не завжди відповідають їхнім ідеалам, і це призводить до відчуття розчарування. Коли дитина бачить розчарування в очах своїх батьків, вона почується невдахою або гіршою за інших.

Наслідки гіперопіки: тривога та стрес
Також варто взяти до уваги, що гіперопіка завжди супроводжується “виховною гіперактивністю“. Досить часто батьки віддають своїх дітей на різні додаткові гуртки, навіть якщо вони зовсім не подобаються малечі. Поступово це починає заганяти їх у стрес, а рівень тривоги стає схожим до того, що переживають дорослі. Батьки, які занадто опікуються своїми дітьми, дуже важко переносять їхні помилки. Вони роблять усе можливе, щоб виховати відповідальних людей, які мають імунітет до помилок і невдач. А це неможливо.

Наслідки гіперопіки: нездатність до поразки
У житті кожної дитини повинні бути миті, коли вона зазнає поразки. Так малеча зможе навчитися з власних помилок. Діти, які виросли під гіперопікою, самі стають собі суддями. Ви поставили планку настільки високо, що коли вони усвідомлюють її нереальність, то занурюються в депресію та починають руйнувати себе.

Згідно з результатами дослідження, проведеного в Королівському університеті в м. Онтаріо (Канада), одним із найсерйозніших наслідків гіперопіки, є те, що діти у віці від 7 до 12 років майже не знають, що таке гратися на вулиці та спілкуватися зі своїми друзями. Вони нещасливі.

Ви розумієте, що виховувати дитину – це, перш за все, захищати її. Однак захист повинен базуватися на перелічених далі принципах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Коли родина руйнується: як повідомити дитині про розлучення батьків?

Сімейні справи | 07:30, 14.06.2026

Розлучення батьків — це крах звичного світу для дитини, проте правильний підхід дорослих може мінімізувати психологічну травму.

Підлітковий бунт: як зберегти контакт з дитиною, яка раптово віддалилася?

Сімейні справи | 06:30, 14.06.2026

Перетворення вчорашнього слухняного малюка на колючого, замкненого та критичного підлітка — одне з найскладніших випробувань для батьківства.

Безкоштовне літнє оздоровлення дітей: хто має право та як оформити путівку?

Дитина | 08:30, 12.06.2026

Держава пропонує програми безкоштовного відпочинку та відновлення фізичного й ментального здоров'я для дітей пільгових категорій.

В Україні офіційно одружитися можна буде просто в церкві

Весілля | 00:30, 10.06.2026

Священнослужителі можуть отримати право здійснювати державну реєстрацію шлюбу.

Пари, що тримаються за руки, мають нижчий рівень тривоги, навіть після 20 років шлюбу

Сімейні справи | 08:30, 09.06.2026

Університет Вірджинії підтвердив: рука коханої людини знижує активність зони страху в мозку.

Прибирання може впливати на легені так само, як куріння

Сімейні справи | 07:30, 09.06.2026

Велике 20-річне дослідження, опубліковане в American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine (команда Øistein Svanes), показало: часте використання мийних засобів, особливо у вигляді спреїв, пов’язане зі швидшим зниженням функції леген

Люди в окулярах розумніші і швидше роблять кар'єру — з'ясували вчені

Психологія | 01:20, 07.06.2026

Дослідження показало генетичний зв'язок між короткозорістю та високими когнітивними здібностями.