Як навчити дитину усвідомлено вибачатися?

Можливо, у дворі чи в дитячому садочку вам зустрічався хлопчик (або це була дівчинка), який мав звичку під час конфліктної ситуації рефлекторно відповідати «вибачте!», ніби це було його засобом відбивати будь-яке доросле втручання. Напевно, кумедно було бачити, як він стрімко вибовкував це слово без будь-якого жалю про те, що сталося (за винятком того факту, що його спіймали на гарячому). Власне, цей хлопчик щодня отримував велику практику в майстерності брехати, але жодним чином не в мистецтві вибачатись.

Будь-яку дитину можна, як папугу, навчити повторювати слово «вибач», але коли вибачення висловлюється зі справжньою емпатією (усвідомленим співпереживанням), ним можна зцілити нанесену образу й вирішити конфлікт, до того ж, це прекрасний шанс засвоїти важливий урок і не повторювати подібне в майбутньому. Це – цінність манер в дії.

Але у випадку з маленькими дітьми щире співчуття й емпатія не завжди проявляються автоматично. Й особливо складно навчитися цього дітям, які знаходяться на певній стадії розвитку, протягом якої вони думають, що весь світ обертається навколо них та їхніх потреб. Такі малюки знаходяться в режимі «мені треба подбати спочатку про себе». Однак ви можете почати навчати емпатії в дуже ранньому віці малюка. Навіть якщо дитина занадто мала, щоби зрозуміти, про що ви кажете, розкажіть їй про те, чому ви не хочете, щоб вона шкодила іншим людям, зробіть це так, щоб, коли когнітивні здібності раптом «відмовлять», у неї вже був досвід роботи з почуттями й саме він рухав би її поведінкою.

Ось кілька кроків, які можна зробити, щоб допомогти вашому малюку навчитися усвідомлено співпереживати й вибачатись.

Зберіть факти. Якщо перед вами дві маленькі дитини в розпалі конфлікту, попросіть, щоб вони розповіли вам, що сталось (можливо, саме удавана «жертва» спровокувала конфлікт). Виділіть час, щоб вислухати кожну дитину, а потім повторіть їм те, що почули від них. Наприклад: «Так, Коля взяв твою вантажівку до того, як ти закінчив з нею грати, й засунув її під ліжко, звідки ти вже не зміг її дістати». Важливо, щоб ви не займали каральну позицію й не викликали своїми висловлюваннями почуття сорому. Малюки іноді випробовують певний вид поведінки, наприклад, відбирають іграшку в іншої дитини, щоби подивитися, що станеться далі. Ви можете висловити свій коментар у формі ваших спостережень, наприклад: «Я бачу, що кожному з вас дуже хочеться першим пограти із цією іграшкою». Спробуйте позначити почуття дітей, не покладаючи на них провину.

Ідея в тому, щоб допомогти дітям навчитися заспокоюватися й вирішувати міжособистісні проблеми за допомогою обговорення та співпереживання. Вам необхідно допомогти малюкам усвідомити ті соціальні сигнали, які вказують на те, що вони заподіяли іншому шкоду. Малюки ще досить погано знайомі з цим життям. Вони не завжди розуміють причини й наслідки. Вам необхідно допомогти їм дізнатися про те, які саме дії завдали болю або засмутили іншого малюка, так вони навчаться вчасно запобігати цим діям у майбутньому. Майте на увазі, що емпатія й самовладання (витримка) – це дві вагомі навички, якими належить оволодіти малюкам протягом тривалого часу, тож не чекайте, що вони засвоять їх після першого (або 101-го) конфлікту.

Визнайте емоції без осуду. З’ясувавши, хто кому що зробив, визнайте почуття дітей з такими словами: «Вам дійсно подобається ця вантажівка і, звісно, шкода, що для гри вона тільки одна» і «Тобі не подобається, що він схопив її без дозволу». Використовуйте просту мову, щоб допомогти обом дітям зрозуміти послідовність подій та участь кожного з них у цій конфліктній ситуації. Також, коли дитина засмучена (або ображена), дуже важливо спонукати її до вираження своїх почуттів та емоцій. І коли одного разу вона сама завдасть певної шкоди іншому, ви зможете нагадати їй, що вона відчувала, коли була на іншому боці конфлікту. Ще дуже важливо, щоб вибачення малюка прозвучало після усвідомлення ним свого вчинку й тих почуттів та емоцій, які він викликав в іншої дитини.

Допоможіть знайти рішення. Перш ніж нав'язати своє власне рішення в конфліктній ситуації, скажіть малюкам щось на зразок: «Що ми можемо зробити у зв'язку з цим?». Ви можете приємно здивуватися, що навіть маленькі діти можуть придумати цілком розумне й задовільне рішення. До того ж намічений план примирення вони будуть виконувати з більшою ймовірністю, якщо обидва брали участь у його обговоренні. Як тільки ви побачите, що дитина, яка заподіяла шкоди, розуміє, що відчуває інша дитина, заохочуйте її принести свої вибачення. Що стосується компенсації за заподіяну шкоду, спитайте в засмученого малюка («жертви» конфлікту) про те, що б його порадувало й заспокоїло в цій ситуації. Можливо, йому захочеться почути, як кривдник каже «я жалкую», а можливо, дитина просто захоче повернути собі вантажівку й отримати можливість безперешкодно пограти з нею. Делікатні вмовляння маленьких дітей за допомогою такого тонкого посередництва займають більше часу, ніж якщо ви просто скажете їм, що треба робити, але якщо ваша мета – розвинути емпатію, то цей час ви витратите не дарма. Ви не завжди зможете брати участь у конфліктах вашої дитини, тому вам необхідно допомогти їй зрештою навчитись вирішувати їх самостійно.

Моделюйте бажану поведінку. Ви, звісно, і є саме та людина, за якою малюк спостерігає, в якої вчиться щоденно. Якщо ви не будете боятись визнавати свої помилки або приносити щирі вибачення, тоді ваша дитина буде інтуїтивно розуміти, як це робиться. І коли ви вибачаєтесь перед своєю дитиною за те, що з необережності заподіяли їй шкоду, ви забезпечуєте найважливіший з усіх уроків у житті. Такі жести говорять про повагу, усвідомлене співпереживання (емпатію) і жаль – про три складових справжнього вибачення. Це ж відноситься й до іншої сильнодіючої життєвої навички мирного спілкування з іншими людьми – уміння вибачати. Якщо ви зможете вибачити свою дитину за її помилки, то вона буде знати, як добре на душі, коли тебе вибачили, і буде більш схильна вибачати інших.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як зрозуміти, що чоловік готовий до батьківства?

Плануємо дитину | 09:30, 30.08.2025

Визначити, чи готовий чоловік до дітей, можна за кількома ознаками. Це проявляється у його відповідальності, бажанні підтримувати стабільність у стосунках і прагненні до емоційної та матеріальної стабільності.

Як комплекси батьків впливають на дітей?

Сімейні справи | 08:30, 30.08.2025

У процесі виховання батьки, самі того не усвідомлюючи, часто формують у своїх дітей певні поведінкові моделі, переконуючи, що це лише на користь. Попри те, що кожен люблячий батько прагне добра для своєї дитини, надмірна опіка чи завищені вимоги інод

Чому дитина ігнорує поради батьків?

Сімейні справи | 10:30, 29.08.2025

Американська психологічна асоціація (APA) стверджує, що для здорових відносин між батьками та дітьми потрібна вмілість як слухати, так і вміло висловлювати свої думки. Чому ж діти можуть бажати ігнорувати поради батьків?

Ознаки, що дитина «сідає батькам на шию»

Сімейні справи | 00:30, 28.08.2025

Батьківство — це мистецтво, яке вимагає рівноваги між любов’ю, підтримкою та встановленням меж. Однак інколи діти можуть спробувати взяти верх, використовуючи різні методи маніпуляції. Щоб цього уникнути, важливо розпізнавати тривожні сигнали, які мо

Як батькам знайти сили для кожного дня?

Сімейні справи | 10:30, 27.08.2025

Занурені в постійні обов’язки, батьки можуть забувати про власні потреби, що з часом призводить до емоційного та фізичного виснаження.

Конфлікти між бабусею і батьками: як бути?

Сімейні справи | 07:40, 27.08.2025

Вони допомагають, діляться досвідом і підтримують батьків. Але інколи їхнє втручання може спричиняти конфлікти. Чому це відбувається і як знайти баланс?

Про стосунки з чоловіком, залежним від мами

Сімейні справи | 01:30, 27.08.2025

Залежність дорослого чоловіка від ого мами може проявлятися у постійних дзвінках, впливі на нього її думки або навіть у тому, що він ставить її інтереси вище за сімейні. Як жити з таким партнером і зберегти гармонію у відносинах?