Як навчити дитину усвідомлено вибачатися?

Можливо, у дворі чи в дитячому садочку вам зустрічався хлопчик (або це була дівчинка), який мав звичку під час конфліктної ситуації рефлекторно відповідати «вибачте!», ніби це було його засобом відбивати будь-яке доросле втручання. Напевно, кумедно було бачити, як він стрімко вибовкував це слово без будь-якого жалю про те, що сталося (за винятком того факту, що його спіймали на гарячому). Власне, цей хлопчик щодня отримував велику практику в майстерності брехати, але жодним чином не в мистецтві вибачатись.

Будь-яку дитину можна, як папугу, навчити повторювати слово «вибач», але коли вибачення висловлюється зі справжньою емпатією (усвідомленим співпереживанням), ним можна зцілити нанесену образу й вирішити конфлікт, до того ж, це прекрасний шанс засвоїти важливий урок і не повторювати подібне в майбутньому. Це – цінність манер в дії.

Але у випадку з маленькими дітьми щире співчуття й емпатія не завжди проявляються автоматично. Й особливо складно навчитися цього дітям, які знаходяться на певній стадії розвитку, протягом якої вони думають, що весь світ обертається навколо них та їхніх потреб. Такі малюки знаходяться в режимі «мені треба подбати спочатку про себе». Однак ви можете почати навчати емпатії в дуже ранньому віці малюка. Навіть якщо дитина занадто мала, щоби зрозуміти, про що ви кажете, розкажіть їй про те, чому ви не хочете, щоб вона шкодила іншим людям, зробіть це так, щоб, коли когнітивні здібності раптом «відмовлять», у неї вже був досвід роботи з почуттями й саме він рухав би її поведінкою.

Ось кілька кроків, які можна зробити, щоб допомогти вашому малюку навчитися усвідомлено співпереживати й вибачатись.

Зберіть факти. Якщо перед вами дві маленькі дитини в розпалі конфлікту, попросіть, щоб вони розповіли вам, що сталось (можливо, саме удавана «жертва» спровокувала конфлікт). Виділіть час, щоб вислухати кожну дитину, а потім повторіть їм те, що почули від них. Наприклад: «Так, Коля взяв твою вантажівку до того, як ти закінчив з нею грати, й засунув її під ліжко, звідки ти вже не зміг її дістати». Важливо, щоб ви не займали каральну позицію й не викликали своїми висловлюваннями почуття сорому. Малюки іноді випробовують певний вид поведінки, наприклад, відбирають іграшку в іншої дитини, щоби подивитися, що станеться далі. Ви можете висловити свій коментар у формі ваших спостережень, наприклад: «Я бачу, що кожному з вас дуже хочеться першим пограти із цією іграшкою». Спробуйте позначити почуття дітей, не покладаючи на них провину.

Ідея в тому, щоб допомогти дітям навчитися заспокоюватися й вирішувати міжособистісні проблеми за допомогою обговорення та співпереживання. Вам необхідно допомогти малюкам усвідомити ті соціальні сигнали, які вказують на те, що вони заподіяли іншому шкоду. Малюки ще досить погано знайомі з цим життям. Вони не завжди розуміють причини й наслідки. Вам необхідно допомогти їм дізнатися про те, які саме дії завдали болю або засмутили іншого малюка, так вони навчаться вчасно запобігати цим діям у майбутньому. Майте на увазі, що емпатія й самовладання (витримка) – це дві вагомі навички, якими належить оволодіти малюкам протягом тривалого часу, тож не чекайте, що вони засвоять їх після першого (або 101-го) конфлікту.

Визнайте емоції без осуду. З’ясувавши, хто кому що зробив, визнайте почуття дітей з такими словами: «Вам дійсно подобається ця вантажівка і, звісно, шкода, що для гри вона тільки одна» і «Тобі не подобається, що він схопив її без дозволу». Використовуйте просту мову, щоб допомогти обом дітям зрозуміти послідовність подій та участь кожного з них у цій конфліктній ситуації. Також, коли дитина засмучена (або ображена), дуже важливо спонукати її до вираження своїх почуттів та емоцій. І коли одного разу вона сама завдасть певної шкоди іншому, ви зможете нагадати їй, що вона відчувала, коли була на іншому боці конфлікту. Ще дуже важливо, щоб вибачення малюка прозвучало після усвідомлення ним свого вчинку й тих почуттів та емоцій, які він викликав в іншої дитини.

Допоможіть знайти рішення. Перш ніж нав'язати своє власне рішення в конфліктній ситуації, скажіть малюкам щось на зразок: «Що ми можемо зробити у зв'язку з цим?». Ви можете приємно здивуватися, що навіть маленькі діти можуть придумати цілком розумне й задовільне рішення. До того ж намічений план примирення вони будуть виконувати з більшою ймовірністю, якщо обидва брали участь у його обговоренні. Як тільки ви побачите, що дитина, яка заподіяла шкоди, розуміє, що відчуває інша дитина, заохочуйте її принести свої вибачення. Що стосується компенсації за заподіяну шкоду, спитайте в засмученого малюка («жертви» конфлікту) про те, що б його порадувало й заспокоїло в цій ситуації. Можливо, йому захочеться почути, як кривдник каже «я жалкую», а можливо, дитина просто захоче повернути собі вантажівку й отримати можливість безперешкодно пограти з нею. Делікатні вмовляння маленьких дітей за допомогою такого тонкого посередництва займають більше часу, ніж якщо ви просто скажете їм, що треба робити, але якщо ваша мета – розвинути емпатію, то цей час ви витратите не дарма. Ви не завжди зможете брати участь у конфліктах вашої дитини, тому вам необхідно допомогти їй зрештою навчитись вирішувати їх самостійно.

Моделюйте бажану поведінку. Ви, звісно, і є саме та людина, за якою малюк спостерігає, в якої вчиться щоденно. Якщо ви не будете боятись визнавати свої помилки або приносити щирі вибачення, тоді ваша дитина буде інтуїтивно розуміти, як це робиться. І коли ви вибачаєтесь перед своєю дитиною за те, що з необережності заподіяли їй шкоду, ви забезпечуєте найважливіший з усіх уроків у житті. Такі жести говорять про повагу, усвідомлене співпереживання (емпатію) і жаль – про три складових справжнього вибачення. Це ж відноситься й до іншої сильнодіючої життєвої навички мирного спілкування з іншими людьми – уміння вибачати. Якщо ви зможете вибачити свою дитину за її помилки, то вона буде знати, як добре на душі, коли тебе вибачили, і буде більш схильна вибачати інших.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Про що переживають батьки майбутніх першокласників?
  
• Як можна відволікти дітей від гаджетів?
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Економія на собі може стати причиною депресії і апатії

Психологія | 07:40, 09.05.2025

Економія на собі - це свідоме обмеження витрат на власні потреби та потреби з метою збереження ресурсів, зазвичай фінансових. Це може включати відмову від покупок, які приносять радість чи комфорт, а також врізання бюджету на важливі аспекти життя, т

Чому багатьом відмінникам складно досягти успіхів в дорослому житті?

Дитина | 06:20, 09.05.2025

Людина може скласти всі іспити на найвищі бали, проте так і не знайти місце в житті. А трієчники, які не відрізняються старанним навчанням, навпаки, частіше досягають успіху і будують карколомну кар'єру. Чим відрізняються трієчники та відмінники і чо

Як знайти внутрішню опору після розлучення?

Сімейні справи | 00:30, 09.05.2025

Різка зміна життєвих обставин – велике випробування. Це потрясіння зачіпає як практичний бік життя, самовідчуття, так і почуття власної гідності та впевненості в майбутньому.

Шкільні хулігани у дорослому віці мають більше дітей - дослідження

Дитина | 10:30, 08.05.2025

Вчені з Університету Брокка встановили, що у підлітків, які схильні до агресивної поведінки та цькування у шкільні роки, у майбутньому народжується більше дітей у порівнянні з їхніми тихими однолітками.

Однодітні батьки і матері менш схильні до депресії в старості

Здоров'я | 08:30, 08.05.2025

Група вчених виявила, що люди похилого віку, які народили і виховали одну дитину, мають більш високий рівень психологічного благополуччя в порівнянні з тими, у кого було кілька дітей.

У лагідних і дбайливих мам діти виростають доброзичливими і успішними - дослідження

Мама | 07:40, 08.05.2025

Американські психологи з'ясували, як батьківська любов впливає на майбутнє дітей. Виявилося, що турбота і ласка сприяють формуванню у дитини важливих якостей характеру, що допомагають у майбутньому досягти успіху та стати щасливим.

Як дитячі травми впливають на вибір партнера у дорослому житті?

Сімейні справи | 06:20, 08.05.2025

Травми дитинства часто формують певні моделі поведінки, які людина несвідомо відтворює у дорослому житті. Коли психіка звикає до певного стресового стану у дитинстві, вона починає вважати його нормою і прагне відтворити подібні ситуації у майбутньому

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: