Як зрозуміти, що це кінець і потрібно розлучитись?

Усе не так у вашій сім'ї: і чоловік "не такий", і діти неслухняні, і вдома спокою нема? Усьому вина - відсутність любові один до одного, і, в першу чергу, між чоловіком і дружиною. Як вчинити із своїм "любовним човном", котрий частково чи остаточно розбився об побут, байдужість, брак грошей?

кщо узагальнити проблему, "колективний" клієнт намагається намацати межу, до якої ще можна терпіти.

І коли будь-які зусилля щодо збереження стосунків можуть вважатися марними. Та ще й аби хтось "дозволив" зробити крок у той чи інший бік. І, відповідно, взяв відповідальність за наслідки.

Одного для всіх рецепту, звісно, бути не може. Тож розгляньмо типові ситуації.

Кохання з багатьма невідомими
Найпоширеніша - закінчилося кохання. Тобто раніше були гарні слова і вчинки, різноманітний секс, зараз все стало буденним і нецікавим.

На професійному "жаргоні" - дав збій емоційний рівень. Але ж у світі емоцій закони арифметики не працюють. Тому претензії до партнера виглядють причіпками. Не звинувачувати ж його в тому, що поцілував двічі, а не п'ять разів. І вже точно через це не варто розлучатися.

Стосунки, ймовірно, перейшли на наступний за романтичним - стабільніший рівень плато. Вони не стали гіршими, навпаки - відійшли від переважно зовнішніх проявів, поглибилися.

Або ж - не в коханому справа, це ви "охололи". На нього ж лише проектуєте власний стан, не бажаючи почуватися винною.

Швидше за все, кохання для вас - це насамперед яскраві емоції, які ви відчуваєте в присутності "коханої" людини. Сама ж вона може вам навіть не подобатися. Або так і залишитися невідомою.

Тобто ви намріюєте собі ідеал, під який намагаєтеся "підігнати" когось. Коли ж виявляється, що він не відповідає очікуванням (а так буває в більшості випадків), впадаєте у відчай. Мовляв, знов не принц!

Це приклад типової дитячої установки - стань таким, як я хочу. Тож дорослішайте, тобто переносьте центр уваги з власної персони на навколишній світ і сприймайте його з цікавістю.

Розрив з одним коханим і пошуки іншого у цьому випадку нічого не дадуть, бо шукати любові, тобто здатності захоплено сприймати іншого й інакшого, треба в собі.

Валіза без ручки
Інша річ - коли помічаєте, що у спільному човні веслуєте переважно ви. Тобто виявляєте ініціативу, ухвалюєте важливі для родини рішення і самі ж їх виконуєте. Чоловік при цьому в кращому разі - з усім погоджується і не заважає.

Так трапляється з парами, у яких хтось один протягом спільного життя продовжував розвиватися як особистість.

Інший же вважав, що вже зробив достатню інвестицію у стосунки - у вигляді себе - і заспокоївся.

Таким символом може бути не лише чоловік, котрий вічно лежить на канапі, а й жінка, яка вирішила, що реалізувалася, вийшовши заміж і народивши. Тут уже домовленості навряд чи стануть у пригоді, бо наявний світоглядний розкол.

Активніший партнер розглядає родину лише як частину, хоч і вагому, свого розмаїтого світу. Інший же сприймає такий інтерес до життя мало не як зраду. Починаються образи, ревнощі, нерозуміння один одного.

Якщо ви той, кому треба більше, а змінити свою "половину" не виходить, можливо, краще буде вийти з відносин. Бо далі буде синусоїда із нудьги і з'ясовувань стосунків, що не приносять розради. Коли ж ви впізнали себе у жертовній фігурі, якій вічно щось не додають, можливо, час вийти за звичне коло хатніх справ?

Розлучитися з ним чи з собою?
Багато людей ладні йти на будь-які поступки через різноманітні страхи і фобії.

Жінки найбільше бояться опинитися самотніми, нікому не потрібними.

Запитую: а краще буде залишитися зовсім без себе?

У відповідь на здивування - кажу: якщо довго робити те, що не хочеться, ще й постійно притлумлювати гнів, роздратування, образу, можна взагалі "забути", як почуватися задоволеними і щасливими.

Інший страх - як можна покинути або залишити без батька дітей.

Але ж розходяться батьки, з дітьми не розлучаються.

На мою думку, дитині краще жити чи зустрічатися зі спокійними та врівноваженими батьками, ніж перманентно перебувати в епіцентрі сімейних скандалів.

До того ж, якщо шлюб тримається на дітях, що рятуватиме від розлучення, коли вони підуть з дому?

Як не дивно, часто люди бояться, що їхня половина без них пропаде. Але за такою нібито турботою як правило ховається погано замаскована зверхність і бажання контролювати.

А також неповага, недовіра до іншого. В цьому випадку потрібно негайно відпускати партнера.

Для початку - психологічно: припинити опікати у дрібницях, організовувати побут, нагадувати про його справи. Тоді й питання - розлучатися чи ні - втратить актуальність.

Пожити окремо деякий час - це сильнодіючий засіб, тому його треба практикувати обережно.

Здорові стосунки, у яких є повага і спільність інтересів, просто люди втомилися чи заплуталися, це може освіжити і оновити. А ось коли партнер вас гнітить і ви почуваєтся чужими, тимчасове розставання може призвести до остаточного розриву.

Тільки сприймати це треба не як трагедію. А як необхідний крок для власного оновлення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Найкращі напої при дитячій застуді
  
• Коли можна давати хурму дитині?
  
• Поке з тунцем і битими огірками
  
• Салат з тунцем, яблуком і квасолею
  

Цікаво також:

Новини по темі

Як батькам будувати стосунки з вчителями?

Сімейні справи | 01:20, 16.04.2025

Результати досліджень показують, що одним з найважливіших факторів, що впливають на успішність дитини в школі, є залученість батьків у її освіту, зокрема формування здорових стосунків між батьками та вчителями. Як бути впевненим у тому, що дитина отр

Сон на самоті виявився здоровішим за сон з партнером

Сімейні справи | 14:50, 11.04.2025

Американські вчені провели досліди на мишах і дійшли висновку, що гризуни вважають за краще спати з іншими особинами, а не поодинці. Притому що спільний сон може бути більш неспокійним, ніж сон на самоті. Дослідники вважають, що тварини “жертвують” з

Чи нормально не хотіти дітей?

Сімейні справи | 07:40, 11.04.2025

Від молодих жінок часто можна почути: «Не хочу заводити дітей!», «Не хочу вагітніти!», «Не хочу народжувати!». Вони народжують досить пізно або не народжують взагалі. Це не погано та не добре - це факт, який породило суспільством на даному етапі свог

Батьки, які допомагають дитині з домашнім завданням, частіше страждають від інфаркту

Сімейні справи | 09:30, 10.04.2025

Сценарій, коли батьки отримують інфаркти та інсульти, допомагаючи своїм дітям з домашнім завданням, стає все більш поширеним у китайському суспільстві. Він демонструє, як стрес та емоційне перенапруження можуть мати серйозний вплив на здоров’я.

Вчені розповіли, як можна збільшити тривалість життя на 14 років

Здоров'я | 14:50, 08.04.2025

Дотримуючись лише чотирьох простих правил, можна збільшити тривалість життя на 14 років, стверджують вчені. Це не потребує особливих зусиль, а лише впровадження здорових повсякденних звичок.

Чому дітям і дорослим корисно їсти в родинному колі?

Харчування | 08:30, 08.04.2025

Сучасний стрімкий ритм життя обмежує можливості спілкування у родинному колі. Зокрема, багатьом сім’ям буває важко знайти час для спільних прийомів їжі. Натомість доведено, що діти, які їдять зі своїми родинами принаймні 3 рази на тиждень, отримують

Поради батькам підлітків в час війни

Сімейні справи | 01:20, 08.04.2025

Люди здатні на більше, ніж самі про себе думають. І впоратися зі стресом їм під силу — як самостійно, так і з допомогою спеціалістів. Існує набір технікта навичок, які допомагають пережити кризові ситуації дітям і дорослим.

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: