Очікуйте від дитини більшого. Всі люди виправдовують (або не виправдовують) чиїсь очікування - у тому числі й діти дошкільного віку. Коли діти йдуть до дитячого садка, вихователі очікують, що вони зможуть самі наливати собі воду в стакан, прибирати зі столу тарілку після їжі і самостійно вішати куртку на вішалку. І вони це роблять. Багато з цих дітей відмовляються робити це вдома, тому що батьки не очікують від них такої самостійності. Підніміть планку - і, швидше за все, дитина захоче відповідати вашим очікуванням.
Не робіть за дитину те, що вона може робити самостійно. Хоча вам іноді буває простіше і швидше зробити щось за дитину, але це не допоможе їй стати більш самостійною. Ви можете зіграти на почутті гордості дитини. Наприклад, коли ви намагаєтеся привчити дитину самостійно одягатися чи їсти, ви можете запитати її: «Ти хочеш зробити це самостійно чи тобі допомогти?». Ці слова мають магічний вплив - діти завжди хочуть робити все самі.
Не переробляйте те, що зробила дитина. Якщо дитина сама заправляє постіль, не піддавайтеся спокусі розгладити за нею ковдру. Якщо дитина сама одягається і при цьому одягає речі, які не поєднуються між собою - похваліть її за оригінальний стиль. Не виправляйте те, що зробила дитина, якщо в цьому немає крайньої необхідності. Інакше дитина помітить, що ви переробляєте її роботу, і це її відлякуватиме.
Дозвольте дитині вирішувати прості завдання. Якщо ви бачите, що дитина намагається зібрати конструктор або дістати книгу з високої полиці, не поспішайте їй на допомогу. Дозвольте дитині самій знайти потрібні деталі конструктора або посунути табурет, щоб дотягнутися до полиці. Якщо дитина знаходиться в безпеці, не втручайтеся і дайте можливість дитині вирішити завдання самостійно. Це формує її характер. Батьки хочуть зробити все ідеально, але тим самим вони позбавляють дитину шансу на успіх.
Давайте дитині невеликі доручення по дому. Якщо доручати дитині просту роботу, це зміцнить її впевненість у собі і розвине необхідні навички. Якщо ви будете доручати їй поливати квіти або знімати білизну з сушарки, вона повірить, що може сама одягатися, прибирати за собою посуд після їжі тощо. Просто переконайтеся, що завдання, які ви даєте дитині, їй під силу. Це повинна бути справжня робота, а не просто марна справа, щоб зайняти дитину. Навіть дошкільнята можуть відчути різницю. Ваша мета в тому, щоб дитина відчула себе здібним і корисним членом сім'ї.
Подивіться на дітей у дитячому садку. Ви побачите, як діти граються в групах, шикуються в чергу перед тим, як йти на обід, піднімають руку, щоб говорити по черзі під час занять, накривають на стіл у їдальні тощо. Як вихователям вдається привчити дітей до спільної роботи? Як змусити 10 і більше дітей віком до чотирьох років добровільно і охоче співпрацювати? На це питання немає універсальної відповіді, однак вихователі дають кілька порад з цього приводу.
Похвала - це ключ до успіху. Ця порада найкраще працює у випадках, коли дитина не схильна до співпраці. Звертайте увагу дитини на випадки, коли вона поводиться добре. Подавайте хороший приклад. Діти повторюють поведінку, яка привертає до них увагу.
Створюйте дитині передбачуваний розпорядок дня. Діти схильні співпрацювати в дитячому саду, тому що знають, чого від них очікують вихователі. У дитячому садку вони кожен день проводять по одному і тому ж розпорядку. Тому вони швидко розуміють, що повинні робити, і через певний час вже не потребують нагадування. Не варто встановлювати такий же розклад і вдома, але чим краще ви структуруєте час дитини, тим більше вона буде схильна до співпраці. Почніть з того, що встановіть дитині кілька правил і стежте за тим, щоб вона їх виконувала. Наприклад, перед сніданком потрібно заправити ліжко й одягтися. Після того як дитина прийшла додому з вулиці, вона повинна вимити руки. Перш ніж батьки прочитають дитині казку на ніч, вона повинна скупатися. Згодом дитина звикне до цих правил і буде їх виконувати.
Перетворіть домашні правила й обов'язки на гру. Якщо дитина відмовляється щось робити - перетворіть це на гру. Гра і гумор - чудові способи розвинути в дитині відповідальність, однак батьки часто забувають про це. Наприклад, якщо дитина не хоче самостійно взуватися перед тим, як йти в дитячий садок, грайте з нею в магазин взуття. Говоріть з дитиною, як з покупцем: «Здрастуйте. У нас є чудова пара взуття для вас. Чи не хочете приміряти?» Ймовірно, це сподобається дитині, і вона охоче буде взуватися сама.
Попереджайте дитину, коли щось зміниться в порядку. Якщо дитина впадає в істерику щоразу, коли ви говорите їй, що пора вимикати телевізор або закінчувати гру, щоб повечеряти або йти в дитячий садок - можливо, ви не попередили про це дитину заздалегідь. Вихователі дитячих садків попереджають дітей, коли час на гру або інше заняття закінчується, щоб вони закінчили те, чим вони вже займаються. Робіть так само і вдома. Якщо вам потрібно вийти з дому о 8.30. ранку, попередьте дитину в 8.15, що у неї є ще 5 хвилин на гру. Потім вона повинна прибрати свої іграшки. Встановіть будильник, щоб дитина знала, коли закінчиться її час.
Використовуйте винагороди, але розумно. Якщо дитина за всі свої дії отримує винагороду, вона не дізнається справжніх причин, чому вона їх виконує. Тому варто винагороджувати дитину за нові досягнення (наприклад, за те, що вона привчиться сідати на горщик), але не варто винагороджувати її за повсякденні дії (наприклад, за те, що вона одягнулась або почистила зуби).
Давайте дитині вибір. Наприклад, якщо трирічна дитина відмовляється сідати за обідній стіл, запропонуйте їй вибір: пообідати за столом разом з усіма і отримати десерт або відмовитися і залишитись без десерту. Спочатку дитина може зробити неправильний вибір. Але в результаті вона сяде за стіл, бо побачить, що неправильний вибір не дає їй бажаного результату. Однак, коли ви даєте дитині вибір, переконайтеся, що один з варіантів менш привабливий для дитини.
Не використовуйте слово «якщо». Говоріть з дитиною мовою, яка передбачає співпрацю. Наприклад, коли ви говорите дитині: «Якщо ти зараз складеш іграшки, ми підемо в парк», це передбачає, що, можливо, дитина не стане прибирати іграшки. Замість цього скажіть дитині: «Коли ти складеш іграшки, ми підемо в парк».
Поставте гру на перше місце. Багато вихователів стверджують, що сьогодні діти менш здатні виявляти творчість у грі, ніж кілька років тому. Це відбувається тому, що більшу частину дня діти знаходяться під контролем дорослих.
Дозволяйте дитині гратися самій. Ви не повинні цілодобово її розважати. Дозвольте їй іноді нудьгувати, але так вона сама навчиться розважати себе. Переконайтеся, що у неї під рукою є папір, фломастери, фарби, пластилін та інші речі, необхідні для гри.
Включайте музику, коли дитина виконує завдання. Це підніме дитині настрій і зробить заняття, які можуть здатися дитині нудними, веселішими. Також ви можете використовувати музику для того, щоб мотивувати дитину. Запитайте її: «Чи зможеш ти одягнутися до того, як закінчиться пісня?»
Заохочуйте командну роботу. Якщо у вас двоє дітей і вони б'ються через іграшки, встановіть таймер на п'ять хвилин. Скажіть дітям, що вони можуть гратися іграшкою по черзі. Почувши сигнал таймера, одна дитина повинна передати іграшку іншій.
Дозвольте дитині самій залагоджувати дрібні конфлікти. Якщо ви бачите, як діти на майданчику або в дитячому садку сваряться, дозвольте їм самим залагодити сварку, якщо вона не переростає в бійку. Дитина повинна навчитися сама залагоджувати дрібні конфлікти. Ви не зможете завжди бути поруч, щоб робити це за неї.
Напевно, всі батьки хоча б раз у житті ставили дитину в куток. Вихователі в дитячих садах не роблять цього. Як же їм вдається привчати дітей до дисципліни?
Постарайтеся відволікти дитину. Якщо дитина стрибає на дивані або розкидає іграшки по кімнаті, просто відволічіть її. Запропонуйте їй разом помалювати або почитати книжку.
Запобігайте істерикам дитини при розлуці. Якщо дитина впадає в істерику, коли ви залишаєте її в дитячому садку, дайте їй якийсь предмет, який нагадуватиме їй про вас (наприклад, ваша фотографія або сердечко, вирізане з паперу). Дотик до чогось матеріального допоможе дитині впоратися з тривогою й істерикою.
Надайте дитині можливість виправляти свої помилки. Якщо ви бачите, що дитина малює фломастером на стінах, дайте їй ганчірку і миючий засіб і запропонуйте змити намальоване. Якщо вона перекинула вежу з кубиків, яку побудувала інша дитина, запропонуйте їй побудувати її заново.
Не відкладайте покарання. Якщо ви караєте дитину за погану поведінку - робіть це відразу ж, коли вона зробить поганий вчинок. Іноді батьки говорять дитині: «Почекай, ось повернемося додому...». Але до того моменту, коли вони повернуться додому, дитина вже забуде про інцидент. Якщо ви відкладаєте суботній похід в зоопарк через те, що вона погано поводилась у четвер - це не вирішить проблему. Відкладене покарання буде здаватися дитині незаслуженим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: поради батькам, виховання дитини, психологія дітей
Цікаво також:
Новини по темі
Новорічні фільми для всієї сім'ї
Сімейні фільми | 06:20, 31.12.2025
Як продовжити життя ялинці?
Сімейні справи | 00:30, 31.12.2025
Як прописати дитину через Дію?
Дитина | 06:30, 28.12.2025
Які документи потрібні для розлучення, якщо є діти
Сімейні справи | 01:20, 28.12.2025
Чи правильно ви поставили цілі на Новий рік – тест від психолога
Психологія | 00:30, 27.12.2025
Коли та як потрібно розповідати дитині про контрацепцію?
Сімейні справи | 19:30, 26.12.2025
Доктор Комаровський розповів, що дитина не повинна бути центром Всесвіту в сім'ї
Доктор Комаровский | 22:30, 25.12.2025
