Не торгуйтеся з дитиною і не поводьтеся, начебто ви підзвітні дитині. Вислухайте всі аргументи – і ухваліть ваше рішення. Потім ви можете змінити рішення, вислухати додаткові аргументи. Немає нічого поганого в тому, щоб змінити рішення.
Особливо, якщо з пересердя сказали: «Все! Ніколи! Жодних мультиків! Ви мене дістали!” Далі походили-походили, подулися. “Ну, народ, я, звичайно, погарячкувала, мультики будуть – але не сьогодні”.
Візьмемо, наприклад, прогулянки. Зазвичай ви ходите з будинку на майданчик довгим маршрутом, тому що він проходить повз будівництво і більше подобається дитині: там екскаватор, кран, та й взагалі життя вирує. Ви гуляєте та можете дозволити дитині гуляти її маршрутом.
«На який сьогодні майданчик підемо? На правий чи лівий? На синій чи червоний? На ближній чи далекий? Чи до парку поїдемо? На метро можна або автобусом під’їхати зупинку».
Але ось вам дуже швидко треба повернутися додому з майданчика – кур’єр стукає у двері, праску забули вимкнути, газ залишили. І ви, звичайно, вирішуєте йти короткою дорогою.
Що ми робимо? Ми ставимо дитину до відома. Ми можемо раз пояснити, чому нам зараз треба швидко дійти додому. Але ми не торгуємось. А щоб пом’якшити біль від того, що малюк не побачить кран, а він його вже не побачить, ми можемо пообіцяти, що завтра знову можемо пройти повз будівництво.
Не треба намагатися підлещуватися до дитини, не треба намагатися заручитися згодою дитини, заглядати їй у вічі, шукаючи собі виправдання, намагатися добитися від неї радості від вашого рішення або від ваших обмежень. Ні!
Дитина має повне право бути незадоволеною. Вона має повне право з вами бути незгодною. Це, загалом, не її справа, якою дорогою ви підете зараз додому, тому що це вам потрібно потрапити додому якнайшвидше.
Сенс у тому, що ви – ведучий, ви – лідер, ви – капітан корабля. Капітан корабля не звітуватиме. Він може сказати, що, так, зараз ми йдемо три милі назад, п’ять на схід, а далі прямо на північ. Але капітан корабля не виправдовується і не вступає у тривалі суперечки: «А чому 3 милі на захід, а не 2,5, чи не 3,5? А чому потім 5 на схід?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: йти на поводу в дитини
Цікаво також:
Новини по темі
У якому віці діти починають запам’ятовувати образи і сварки батьків?
Дитина | 08:30, 13.01.2025
Діти з релігійних сімей більш жорстокі та жадібні - дослідження
Сімейні справи | 01:30, 13.01.2025
Чому ніколи не треба йти на поводу в дитини?
Сімейні справи | 11:20, 11.01.2025
4 вагомі причини ніколи не кричати на дитину
Сімейні справи | 11:20, 10.01.2025
Чому батькам не можна обманювати свою дитину?
Сімейні справи | 07:40, 10.01.2025
7 заборонених фраз, які батьки все одно кажуть дітям
Сімейні справи | 08:30, 09.01.2025
Скільки дітей вам краще мати за знаком Зодіаку?
Плануємо дитину | 09:30, 07.01.2025