Навіть легке фізичне покарання шкодять психіці дітей

До таких висновків дійшли гарвардські науковці.

Найновіше дослідження під керівництвом професора кафедри психології Гарвардського університету Кеті Маклафлін — не перше, яке доводить, що легкі тілесні покарання шкідливі для інтелектуального розвитку, формування самооцінки та комунікативних здібностей дитини. Але вперше отримані наукові докази того, що «прості» (як вважають деякі батьки) ляскання збільшують у дитини в майбутньому ймовірність проблем із психічним здоров’ям. Про це йдеться в опублікованому дослідженні «Тілесне покарання та підвищена нервова реакція на загрозу у дітей».

Експерти обстежили 147 дітей із двох груп: в одну потрапили ті, до кого в дошкільному віці батьки застосовували тілесні покарання, а в контрольній групі були діти, яких батьки ніколи не били. Дітям демонстрували зображення незнайомих облич з різноманітною мімікою. За допомогою сучасного функціонального МРТ дослідники спостерігали, як реакції на побачене відбиваються в мозку. Якщо діти бачили вираз гніву, усі вони видавали емоційну реакцію. Проте ті, кого колись ляскали по дупі, реагували значно гостріше. Мозок фіксував таку міміку як серйозну загрозу. До того ж мозок таких дітей так само реагував навіть на нейтральну міміку, яку більшість однолітків вважали безпечною. Тобто їхня нервова система переналаштована на постійне очікування агресії, небезпеки, змінені нейронні реакції на ймовірність загрози навколишнього середовища.

Дослідники самі були вражені: сила реакції цих дітей була такою самою, як і в дітей, що пережили жорстоке поводження, сильні побої чи сексуальне насильство. Вчені встановили, що навіть легкі тілесні покарання довготерміново впливають на роботу ділянок мозку, які займаються емоційною регуляцією та виявленням загроз у навколишньому середовищі.

Від батьківського штурхана — до поганих оцінок
Будь-яке регулярне побиття, навіть те, що здається батькам суто символічним, призводить до стійких наслідків: змінює реакції мозку дітей і цим збільшує вразливість до стресу. Це підтверджує і статистика. У шкільному та дорослому віці такі люди частіше страждають від тривожних розладів та депресії. Їм також важче бути проактивними, ініціативними, відкрито комунікувати, адже такі діти підсвідомо не хочуть привертати уваги до своїх дій та слів. Утім, без усіх цих умінь значно важче досягти успіху в навчанні. Отже, батьки, які вважають, що дисциплінувати дитину можна силоміць, зменшують її шанси проявити свої здібності повною мірою та мати високі оцінки у школі.

Водночас це дослідження доводить, що здорові стосунки між батьками та дітьми псуються через легкі тілесні покарання. Малюк починає бачити в рідній дорослій людині загрозу, а не захисника. А це має чимало наслідків: зникає відвертість, дитина починає говорити неправду, щоб уникнути засудження та ймовірного покарання. При цьому є велика загроза, що дитина навіть у небезпеці намагатиметься приховати все від батьків. Такі хлопчики та дівчатка, якщо потерпають від сексуального насильства, булінгу чи відчувають ознаки нової для них хвороби, мовчатимуть, адже можуть помилково вважати, що дорослі будуть незадоволені саме їхньою поведінкою.

Хоча ляскання вважають чимось з минулого, насправді батьки часто вдаються до нього і нині. У світі офіційно заборонено тілесні покарання лише у 63 країнах. Але і це не стримує всіх батьків. Наприклад, у США третина батьків під час анонімного опитування зізнаються, що в середньому раз на тиждень били дітей, часом з помітними навіть їм негативними наслідками.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Що ховається за слізьми перед сном: чому дитина протестує проти відпочинку?

Дитина | 20:30, 11.02.2026

Багатьом батькам знайоме це: день добігає кінця, здається, усе йде за планом, аж раптом — сльози, крик, відчай. Малюк відмовляється лягати у ліжко, ніщо не допомагає, і звичний вечір перетворюється на емоційне випробування. Щоб краще зрозуміти, чому

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

Як допомогти дитині навчитися чекати, не перебиваючи вас?

Дитина | 07:30, 11.02.2026

Майже кожен з батьків стикався з ситуацією, коли дитина починає активно щось розповідати чи просити саме тоді, коли ви розмовляєте з іншою людиною — по телефону, з другом або навіть з касиром у магазині. Перебивання — це не прояв невихованості чи нав