Головна якість, яку варто виховувати у дітях, щоб вони були самостійними

Adoption

Date: 11:30, 04.03.2024 | Категорія: Виховання [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

384 Переглядів

Ніхто з батьків не застрахований від помилок у вихованні дітей. І складність у тому, що багато помилок виявляються не відразу, а через роки, а то й через десятиліття.

0997_15.png (38.85 Kb)

Ось так живе доросла людина, але не вміє бути щасливою, не відчуває від життя задоволеності, ніяк не може знайти себе. Зазвичай, психологи спираються на твердження, що "у всьому винні батьки". Однак у всіх своя життєва історія, особливості особистості. Комусь дійсно батьки суттєво зіпсували "фундамент особистості". А хтось може звинувачувати у своїх труднощах лише самого себе.

Які перекоси у батьківському вихованні, що впливають на наступне доросле життя людини, зустрічаються досить часто?

- Батьки намагаються реалізувати через дитину власні нереалізовані мрії та ідеали, активно формуючи її без урахування особистих особливостей та схильностей;

- Батьки часто несвідомо передають дитині деструктивні та суперечливі установки, які не мають нічого спільного з сучасною реальністю;

- Батьки не завжди знаходять баланс між необхідністю сепарації дитини, наданням їй помірної свободи та гіперопікою, прагнучи якомога довше її захищати.

Тема виховання дуже велика. В одній статті неможливо обговорити відразу всі помилки та рекомендації. Тут ми хочемо зробити акцент на одному дуже важливому напрямку — що варто розвивати у своїх дітях, та й у собі самих прокачувати це в тому числі.

Наведемо один епізод із книги:

"На дачу до своїх досить простих і не багатих друзів приїхала онучка професора. Спочатку тітка на неї дивилася скоса — міська, наряджена, відпочиває в Європі.

Але настав момент, коли потрібно було топити лазню, маринувати шашлик. Онучка професора наділа хустку, одяглася в те, що їй запропонували, засукала рукави та взялася за домашні справи. Потім ще допомагала варити варення. При цьому паралельно розповідала епізоди зі свого богемного життя.

І тітка каже: Добрі люди твої бабуся з дідусем. Виховали людину, пристосовану до життя".

Так ось, ідеали ідеалами, рибка рибкою, але потрібно дати людині вудку і навчити користуватися цією вудкою. Щоб вона сама себе годувала рибкою.

Пристосованість, адаптованість до життя проявляється одночасно в дуже різних речах:

Умінням орієнтуватися у ситуації та діяти відповідно до неї. Десь треба у фраку та вечірній сукні розповідати про останні тренди, а десь засукати рукави та картоплі почистити. Десь себе позиціонувати як крутого фахівця, а десь як простого хлопця.

Це та сама гнучкість, мобільність та адаптивність.

Здатністю самостійно себе забезпечувати. Наявність професії, навичок, які вас прогодують незалежно від того, який партнер по життю зустрінеться, як складатимуться соціально-політичні умови в країні тощо. Причому — що раніше, то краще.

Пошуки себе — це дуже цікаво, це процес вічний. Ніхто не заважає — шукайте себе, вкладайтеся в саморозвиток, але майте якесь базове джерело доходу.

Вміння брати на себе відповідальність за своє життя. За свої рішення, за свої вчинки. Ні від кого нічого не чекати та не вимагати. Найчастіше включати власне критичне мислення та мати свою думку щодо будь-якого питання.

Якщо поруч доросла, статусна людина — це ще не означає, що її думка є істиною в останній інстанції.

Розвиток пристосованості до життя — це імператив виховання. Усім нам корисно у собі це опрацьовувати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: