Що відбувається в голові дитини, коли на неї кричать?

Adoption

Date: 10:00, 07.12.2021 | Категорія: Здоров'я [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

904 Переглядів

Якщо на дитину регулярно підвищувати голос (рідкісні випадки зривів — не беруться до уваги, можете спокійно читати далі), це серйозно зашкодить психічному здоров'ю дитини і може привести до розвитку в неї агресії, або, навпаки, депресії.

3804_yaya.jpg (29.92 Kb)

Домогтися від дитини слухняності, якщо гарненько на неї прикрикнути, — на жаль, поширена практика серед дорослих. Ну а як ще пояснити те, що малюк відмовляється виконувати з першого разу? "Адже я сто разів повторюю одне і те ж", — журяться батьки.

Не кричіть на дитину

Чи показуємо ми своє безсилля, зриваючись на крик? Так, та й ще раз — так. Чи відчуває чадо наше терпіння? Так. Тільки це заведено називати інакше — перевіряє межі дозволеного.

Дуже хочеться виправдатися своєю втомою і шкідливістю дитини. Але ось дослідження, яке провели вчені з Університету Піттсбурга, можливо, змінить ставлення батьків до крику в якості виховного заходу.

Нейропсихологи з'ясували: якщо на дитину регулярно підвищувати голос (рідкісні випадки зривів — не беруться до уваги, можете спокійно читати далі), це серйозно зашкодить психічному здоров'ю дитини і може привести до розвитку в неї агресії, або, навпаки, депресії.

Вчені спостерігали за 976 сім'ями з дітьми протягом двох років і виявили, що крики в повсякденному житті дитини приводили до проблем поведінки у підлітків 13-ти років і до депресивних симптомів у 14-річних. Крім того, вони помітили, що замість того, щоб вирішити проблему, крики її тільки посилюють. І навіть після того, як батьки «відтають» і показують дитині свою любов, це не знижує шкоду від вже нанесеної психологічної травми.

Чому це відбувається?

Дуже маленькі діти не в змозі зрозуміти різницю: якщо батьки кричать на них, то це не означає, що вони їх не люблять, і у дорослих просто був важкий день. Не розуміючи цих відмінностей, малюки відчувають занепокоєння і сильний стрес, який призводить до змін структури мозку в перші роки життя через надмірний викид в кров гормону кортизолу.

Що ж, ми тепер розуміємо, як не треба, але чекаємо порад — як же тоді діяти? Якщо крик увійшов у звичку, від нього не так вже й просто позбутися.

Тому дамо кілька практичних рекомендацій:

1. Просіть про допомогу. Озвучте свій намір стати спокійніше дітям і близьким. Попросіть нагадувати вам не кричати, якщо емоції вас "накриють".

2. Почніть глибоко дихати і рахувати вдихи і видихи. Ця проста, на перший погляд, рада допомагає ненадовго відволіктися від неприємних думок і повернути собі здатність до здорової оцінки ситуації.

3. Закрийте очі і подумки «прокричитесь». Говоріть все, що накопичилося, закотіть істерику і дайте волю почуттям — у своїй уяві. Як тільки ви подумки все це програєте, відкрийте очі і поверніться до вирішення проблеми вже спокійною.

4. Відчепіться від дитини. Припустимо, ви кричите на малюка за те, що він не хоче прибирати за собою іграшки. Відверніться самі і відверніть дитину. Підіть в іншу кімнату, зробіть ще щось: увімкніть телевізор або почніть готувати обід. Заспокойтеся, і лише після цього поверніться до безладу — приберіть іграшки разом.

5. Почніть прибирання. Цей спосіб працює безвідмовно, коли треба направити накопичену агресію в мирне русло. І користь від такого заняття подвійна.

6. Почитайте книгу або подивіться улюблений серіал. Просто підіть в уявний світ — хоч на 15 хвилин. Це заспокоює.

7. Прийміть душ. Взагалі залишитися наодинці з собою у ванній — це свого роду медитація, яка дуже рятує розгніваних матусь.

8. Покричіть в подушку. Візьміть найбільшу подушку з тих, що є у вас вдома і просто покричите в неї. Подушку можна гарненько побити — все це, само собою, не на очах у дітей.

9. Ставити питання. Замість криків, запитайте у дитини: що відбувається? Хочеш, щоб я з тобою пограла? Ти втомився (- а)? Хочеш їсти? Шукайте корінь проблеми.

10. Ідіть гуляти. Зміна обстановки дуже допомагає. Якщо є можливість прогулятися одній — добре. Якщо ні, то і з дітьми можна вийти і просто переключитися.

11. Дзвінок другу. Або мамі, або психологу, або чоловікові — тому хто ближче. Виговоріться — полегшає.

12. Уявіть, що ви не одні. У суспільстві інших людей нам простіше тримати себе в руках. Уявіть, що навколо вас сотні цікавих очей. Дуже протверезить.

13. Присідайте, качайте прес, стрибайте. Словом, вам потрібна хороше фізичне навантаження. Класна фігура в якості бонусу вас задовольнить?

14. Напишіть листа або зробіть замітку. Папір все стерпить, пам'ятаєте? Ось і пишіть. Не думайте, не оцінюйте — просто потік думок. Що потім зробити зі своїми записами? Хочете — порвіть на дрібні шматочки, хочете — натисніть delete (якщо надрукували). Ну а для найсміливіших — збережіть і опублікуйте де-небудь. Можна взяти псевдонім.

15. Обійміть дитину. Це найпростіший спосіб заспокоїтися. Просто міцно обійняти і притиснути до себе — все пройде, а ваша любов нескінченна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: