Коли їжа та вага викликають занепокоєння: погляд на розлади харчової поведінки

Розлади харчової поведінки – це стани, коли люди одержимі їжею, прийомом їжі та розміром свого тіла. Ця одержимість переймає їхню повсякденну поведінку та щоденні думки. Люди з розладами харчування використовують нездорову поведінку, щоб спробувати отримати контроль над своїм життям. Мати розлад харчової поведінки та сидіти на дієті – це не одне й те саме, але часті дієти можуть бути першим кроком до розвитку розладу харчової поведінки.

Типи розладів харчової поведінки, про які ми зазвичай чуємо, включають нервову анорексію, нервову булімію та розлад переїдання.

Нервова анорексія
Людина з нервовою анорексією використовує нездорові практики (наприклад, голодування), щоб обмежити споживання їжі. Цей стан зазвичай починається в період статевого дозрівання. Люди з нервовою анорексією вважають, що, контролюючи споживання їжі, вони зможуть контролювати все, що відбувається в їхньому житті.

Деякі попереджувальні знаки включають:

Одержимість худорлявістю та надзвичайний страх набрати вагу чи бути товстим. Це відчуття може існувати, навіть якщо людина дуже худа.
Суворий контроль за харчуванням і вагою. Людина може значно зменшити кількість споживаної їжі та часто заперечувати, що вона голодна.
Велика втрата ваги без будь-якої логічної причини, наприклад через хворобу.
Ознаки голодування, такі як втрата волосся; суха, пастозна шкіра; відсутність місячних; жовтіють долоні або підошви ніг.
Людина з нервовою анорексією може мати будь-яку одну або комбінацію цих ознак. Вони також можуть мати деякі ознаки нервової булімії. Нервова анорексія може бути серйозним і небезпечним для життя станом. Важливо звернутися за професійною допомогою.

Нервова булімія
Нервова булімія - це коли людина проходить цикли переїдання та очищення. По-перше, виникає переїдання, коли людина неконтрольовано з’їдає велику кількість їжі за короткий проміжок часу. Після переїдання відбувається певна форма очищення (наприклад, блювота або прийом проносних), щоб позбутися їжі, яку вони з’їли.

Деякі ознаки раннього попередження включають:

Почуття втрати контролю під час їжі.
Нездорова поведінка, яка використовується для виведення їжі з організму. До них відносяться: блювота, використання проносних засобів, таблеток для схуднення або діуретиків, надмірні фізичні вправи та пропуск їжі.
Надзвичайна стурбованість вагою та дієтою. Вага також може сильно зростати і знижуватися.
Серед інших попереджувальних ознак:

Часте блювання може викликати набряк щік або щелепи, твердих і товстих ділянок на тильній стороні долоні та/або зміни кольору зубів.
Віддаляються від друзів і родини, оскільки стан контролює їх життя. Це часто трапляється і з іншими розладами харчової поведінки.

Розлад переїдання
Розлад переїдання (також відомий як компульсивне переїдання) є поширеним у людей із надмірною вагою або ожирінням. Переїдання відрізняється від булімії, оскільки людина з розладом переїдання не буде використовувати поведінку очищення (наприклад, блювоту або проносні засоби), щоб позбутися їжі. Люди з розладом переїдання зазвичай переїдають, щоб заглушити свої почуття та емоційно заспокоїтися.

Деякі попереджувальні знаки включають:

Відсутність контролю над їжею та споживання великої кількості за один присід.
Їдять швидко і таємно.
Перебування на дієті або обмеження споживання їжі до такої міри, що почуття голоду змушує людину переїдати.
Відчуття неприємного насичення після їжі.
Соромитися і збентежуватися своїх харчових звичок.

Пошук допомоги для тих, хто має розлад харчової поведінки
Люди дійсно одужують від розладів харчової поведінки, але зазвичай потрібна професійна допомога. Важливо якнайшвидше звернутися за допомогою, оскільки чим довше хтось страждає від розладу харчової поведінки, тим важче його лікувати. Розлади харчової поведінки повинен діагностувати лікар. Отримання допомоги при розладі харчової поведінки може включати деякі або всі з наступних заходів:

Робота з терапевтом для виявлення причин розладу харчової поведінки та пошуку рішень.
Робота з дієтологом щодо стратегій здорового харчування та того, як керувати здоровою вагою.
Прийом ліків, які допомагають думати та почуватися краще (наприклад, антидепресанти).
Залежно від ситуації деяким людям може знадобитися госпіталізація чи лікувальний центр. Групи підтримки та служби також можуть бути ресурсом для друзів і сімей осіб з розладом харчової поведінки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чи варто давати весною кожній дитині вітаміни?

Дитина | 08:30, 13.02.2026

Весна приносить із собою не лише тепло, а й питання про зміцнення імунітету дитини після холодного сезону. Часто батьки замислюються, чи потрібно додатково давати вітаміни, щоб підтримати здоров’я малюка.

Фрукти, що можуть викликати алергію у дітей

Алергія | 01:20, 12.02.2026

Фрукти є незамінною частиною здорового харчування, проте для деяких дітей вони можуть стати причиною алергічних реакцій. Алергія на фрукти може проявлятися як легка свербіжна слизова оболонка або навіть як серйозна анафілактична реакція. Давайте розг

Чому байдужість у дитинстві не минає безслідно?

Дитина | 06:30, 10.02.2026

Дитинство — це фундамент, на якому вибудовується вся особистість людини. Саме любов, підтримка та прийняття батьків формують відчуття безпеки, довіри до світу й власної цінності. Та що стається, коли цих складових бракує?

Як підтримати дитину, яка постійно переживає?

Дитина | 20:30, 09.02.2026

Тривожність у дітей — це не просто емоційна реакція на певну ситуацію. У деяких випадках це сигнал про глибші внутрішні переживання, які дитина не завжди може висловити словами. Вчасно помічені симптоми та правильна реакція дорослих можуть змінити си

Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

Сімейні справи | 07:30, 09.02.2026

Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвер

Самотні в дитинстві люди більш схильні до деменції

Патологія | 01:20, 09.02.2026

Самотність у дитинстві виявилася фактором ризику швидшого занепаду розумових здібностей і навіть деменції у старшому віці. При цьому самотність у дорослому віці частково опосередковувала цей зв’язок, однак не впливала на його силу. Тому ранні втручан

Уважні до онуків бабусі і дідусі зберегли більшу ясність розуму в старості

Здоров'я | 22:00, 08.02.2026

У бабусь і дідусів, які допомагали доглядати онуків, виявили повільніший занепад розумових здібностей у старшому віці. При цьому на темпи занепаду розумових здібностей не впливала частота відвідин онуків, але більш різноманітне проведення часу з ними