Прихована причина дитячих хвороб

Трапляється, що дитина хворіє довго, тижнями — це може бути біль у животі, застуда, температура чи ще щось. Лікарі не можуть знайти органічних причин, ліки нібито зменшують симптоми, але хвороба повертається чи поступається місцем іншій. Тоді причину слід шукати у психологічній площині.

При постійних негативних емоціях фізичне напруження накопичується, тому «слабкі місця» організму не витримують. Такі хвороби, що виникають від невисловлених емоцій, називають психосоматичними.

Психосоматична хвороба може статися у будь-якому віці. Наприклад, якщо батьки сваряться, не слід уважати, що дитина мала та «ще нічого не розуміє». Може, й не розуміє — але відчуває злість, розпач, гнів і весь спектр емоцій. Проблеми здоров’я дитини можуть навіть закладатися до народження, починаючи від ембріональної стадії розвитку.

Найчастіші психосоматичні хвороби — це бронхіальна астма, нейродерміт, енурез, захворювання шлунково-кишкового тракту.

Виникнення хвороб провокують чотири основні емоції:

- тривога;
- пригніченість;
- гнів;
- вина.

З першими трьома пунктами більш-менш зрозуміло, натомість четвертий потребує пояснення. Справа в тому, що діти схильні почуватися винними у проблемах батьків. Наприклад, коли батьки сваряться, або в когось з них через проблеми на роботі бракує часу на хатні справи, сил на спілкування з дитиною — і вона почувається зайвою. Така вигадана вина є заважким тягарем для психіки.

Як виявити причину хвороби? Адже малюк зазвичай ще не може зрозуміти проблему, сформулювати та вимовити словами, він її лише відчуває та транслює. Психологи припускають, що дещо можна зрозуміти з того, який саме орган болить. Горло — не може висловитися, кашель — внутрішній протест, хоче щось сказати, але боїться; живіт — щось лякає тощо. Можливо, замість чергового походу до лікаря варто звернутися до сімейного психолога, або хоча б проаналізувати емоційний клімат у сім’ї.

Що робити: проблеми та альтернативи

1) Проблема: заборони. Проаналізуйте ваш стиль спілкування з дитиною. Якщо ви занадто часто кажете такі фрази як: «негайно заспокойся», «це все дурниці», «не бігай», «не галасуй», «гніватися не можна» чи схожі на них, можливо, проблема саме в цьому. Коли заборон стає забагато, а прояви емоцій протягом тривалого часу забороняються, засуджуються, психічна енергія накопичується, тоді внутрішнє напруження не знаходить виходу та трансформується у порушення.

Альтернатива. Відповідно, замість заборон слід знайти іншу тактику виховання. Коли дитина галасує, перемикати її увагу на щось цікаве, коли стрибає у взутті по ліжку — пояснювати, чому саме так краще не робити. Складніший шлях, але ж ви хочете дитині добра?

2) Проблема: проблеми батьків. Якщо у вас накопичилося чимало претензій до своєї другої половини, або ви хронічно роздратовані після трудового дня, ваші напруження та злість зчитується навіть невербально. Що вже говорити, коли роздратування проривається назовні.

Альтернатива. Якщо розв’язати питання, що турбують вас, хвороби дитини психосоматичної природи зникнуть самі по собі. Звісно, це може потребувати багато часу, сил, грошей, але хвороба — симптом того, що для налагодження ситуації потрібно використати всі наявні ресурси.

3) Проблема: замало уваги. Іноді хвороба з’являється від бажання привернути до себе увагу. Жодних дитячих вигадок: справжнісінька температура, виміряна під суворим наглядом. Організм сигналізує про брак уваги, визнання своєї важливості.

Альтернатива. Більше розмов з дитиною, обговорення її вражень та думок. Важливо щиро спілкуватися з дитиною.

4) Проблема: занадто багато опіки. Ви весь час кутаєте дитину, а вона застуджується, стежите, щоб вона не забруднилася, не порізалася, не забилася… А чи не забагато ви стежите за нею?

Альтернатива. Дайте дитині більше самостійності. Пропонуйте їй висловити свою думку, приймайте до уваги відповіді та пропозиції дитини.

5) Проблема: хворіє весь час у дитсадку чи школі. Причина на поверхні — дитині погано у цьому навчальному закладі.

Альтернатива. Спробуйте розпитати дитину про вихователів (вчителів), відносини з колективом. Можливо, дитина не може подружитися з дітьми, або вихователька занадто сувора, і з нею потрібно поспілкуватися про цю ситуацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дитина не тримає сечу під час сміху: чому?

Дитина | 18:28, 17.01.2026

Сміхова інконтиненція — це ненавмисне сечовипускання під час сміху, яке не супроводжується іншими порушеннями функцій сечової системи. Найчастіше така проблема виявляється у дітей віком 5–10 років, переважно у дівчат, хоча хлопчики також можуть бути

Як запобігти розвитку алергії у дитини?

Алергія | 07:30, 17.01.2026

Педіатриня Вікторія Хоменко поділилася порадами, як правильно діяти майбутнім мамам, батькам немовлят і сім’ям, де є діти з групи ризику.

Діагностика пневмонії у дітей: що краще робити — УЗД чи рентген?

Хвороби | 06:30, 17.01.2026

Для батьків це завжди тривожний діагноз: підвищена температура, кашель, часте дихання та зміни за прослуховування легень змушують негайно звертатися до лікаря. Але яким методом краще підтвердити діагноз — ультразвуковим дослідженням чи рентгеном.

Розлади харчової поведінки у дітей: що треба знати батькам?

Дитяче харчування | 01:20, 17.01.2026

РХП — це не лише класична анорексія чи булімія, які ми звикли уявляти. Сучасна медицина ідентифікує ширший спектр розладів, які можуть становити смертельну небезпеку для серця, судин і всього організму.

Вірус Коксакі: як розпізнати, лікувати і захистися?

Інфекції | 07:30, 16.01.2026

Вірус Коксакі — це «родич» відомих ентеровірусів, тих самих, які спричиняють поліомієліт або гепатит А. Його улюблене середовище — людський шлунково-кишковий тракт, але наслідки він залишає далеко за його межами.

Чи можна за допомогою препаратів підняти імунітет дитини?

Інфекції | 23:30, 15.01.2026

Отоларинголог Володимир Яцків категоричний у своєму твердженні, що не існує препаратів, які б підіймали імунітет. Всі так звані «імуномодулятори» чи «стимулятори імунітету» не мають науково доведеної ефективності.

На яку небезпечну хворобу може вказувати головний біль у дитини?

Хвороби | 22:30, 15.01.2026

У дітей головний біль може бути первинним, наприклад, мігрень або напружений біль, або вторинним, коли він є симптомом іншого захворювання.