Протягом першого року життя у дитини формується підсвідомість - та частина особистості дорослої людини, в якій, вибачте, чорт ногу зломить ... І чим більше довіри до своїх батьків відчуває дитина на першому році життя, тим менше в її підсвідомості прихованих комплексів, хворобливих страхів і навіть - вад.
Діти бувають злими
Давайте не будемо обманювати себе себе і говорити, що всі діти - ангели. Іноді, заглядаючи в очі трирічній дитині, відчуваєш, що далеко не ангели гніздяться в цьому тендітному тілі, ох, не ангели ... Звідки "це" там?
Вибачте, мами, але найчастіше - від вас. Є, звичайно, кармічні схильності, але ті сфери для звичайної людини недоступні. Зате підсвідомість дитини - в повному розпорядженні батьків. І мама в перший рік життя малюка може вкласти туди так багато негативного... Причому ненавмисно вкласти, від нестачі знань, а також - від помилок своїх матерів в своєму вихованні і власної душевної глухоти...
Логіка подій тут проста: життя новонародженого малятка на всі сто залежить від мами, її молока, її близькості. І дитина постійно пам'ятає про це! Якщо мама зникає з його поля зору надовго (а "надовго" - це може бути хвилин 15-20 - вічність, якщо болить живіт), у дитини в підсвідомість закладається 2 постулати:
1. Мама мене зрадила, пішла, кинула. Звідси - підсвідоме бажання помститися мамі за дитячий страх, викликаний її відсутністю. У 3 роки це бажання вдарити маму, вкусити її. А також - неусвідомлена агресія по відношенню до всього світу. Коли дитина підросте - ця незрозуміла стіна нерозуміння між мамою і дочкою, бажання зробити все навпаки. Доопаться до причин такої поведінки практично неможливо - все це на таких глибинах підсвідомості...
2. Я - нікчема, яке навіть батьки не люблять. Це твердження розвивається набагато частіше, ніж перше, адже зрада батьків - це пряма загроза своєму фізичному існуванню і немовля (так-так, не дивуйтеся, немовля!) захищає себе від цієї думки. Безпечніше визнати "поганим" себе, ніж батьків, від яких залежить фізичне виживання. Підсумок: слабка, невпевнена в собі особистість, схильна до глибоких депресивних станів.
Все вищесказане звучить жорстоко? Так... Але саме ця думка пройшла червоною ниткою через всю книгу Сью Герхард «Як любов формує мозок дитини». І залишила настільки сильне враження, що... Перевірте це на собі: прочитайте книгу! Це напевно вбереже вашу дитину від безлічі проблем, які ви можете закласти в її долю зовсім ненавмисно - від незнання, недомислу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, страх, батьки, причина
Цікаво також:
Новини по темі
Якщо у дитини виявили сірчану пробку?
Дитина | 00:30, 03.02.2026
Як перехід до нової школи може змінити життя дитини?
Дитина | 07:30, 02.02.2026
Відеоігри можуть стимулювати розвиток мислення у дітей - дослідження
Ігри та іграшки | 06:30, 02.02.2026
Типові помилки у вихованні дівчаток
Виховання | 01:20, 02.02.2026
Як звички батьків можуть зламати майбутнє дитини?
Сімейні справи | 23:30, 01.02.2026
Як емоційний стан батька стає дзеркалом для дитини?
Тато | 22:30, 01.02.2026
Чому у дитини нерозбірливий почерк?
Дитина | 21:30, 01.02.2026