Як заспокоїти дитячу істерику

Adoption
Date
  • 1170 Переглядів
Стикаючись із дитячими істериками, легко втратити самовладання. Це тест на терпіння, і батьки повинні пройти його до кінця. Спробуймо з’ясувати, чому трапляються дитячі істерики і як батькам їм зарадити?

1938_stailsran.jpg (58.13 Kb)

Ситуації, що спонукають дитину до істерики
1. Дискомфорт. Дітей охоплює істерика, коли вони потрапляють у незручні або незрозумілі ситуації, наприклад, під час перебування в людному місці або галасливій компанії.

2. Реакція батьків. Прояви істерики в дітей виникають, коли батьки ставляться до них агресивно, кричать або насміхаються з них. Якщо батьки виявляють різні реакції на поведінку дитини, це дратує її, провокуючи істерику.

3. Нездатність пояснити свої потреби. Дитина почувається безпорадною, коли не в змозі пояснити, чого хоче. Аби висловити своє розчарування, вона впадає в істерику.

Найкращий спосіб упоратися з дитячими істериками – зберігати спокій. Тільки за цієї умови можна знайти вирішення вказаної проблеми.

Як зарадити дитячій істериці
Крок за кроком ви навчитеся заспокоювати дитину й контролювати її настрій. Якщо ж ви поки цього не вмієте, радимо скористатися низкою рекомендацій.

1. Не звертайте уваги на істерику. Постарайтеся зосередитися на чомусь іншому, аби не відреагувати на ситуацію надто бурхливо. Але цей прийом не матиме ефекту тоді, коли дитина завдає собі фізичної шкоди або впадає в істерику саме через брак вашої до неї уваги.

2. Зберігайте спокій. Якщо дитяча істерика відбувається вдома, варто зберігати спокій. Останнє потребуватиме від вас великих зусиль і терпіння. Якщо ж дитина впадає в істерику в громадському місці, виведіть її звідти. Запропонуйте їй декілька варіантів, куди ви зможете піти разом. Наявність вибору рано чи пізно заспокоїть дитину.

3. Не допускайте насильства з боку дитини. Якщо дитина кричить, б'ється або розкидає речі, негайно зупиніть її. Дайте їй зрозуміти, що насилля неприпустиме. Але насамперед переконайтеся, що й ви не виявляєте агресії. Якщо дитина погано поводиться, доцільно позбавити її певних привілеїв. Таким чином, дитина усвідомлюватиме, що батьки її люблять, але ті чи інші прояви її поведінки вважають неприпустимими.

4. Намагайтеся зрозуміти реакцію дитини. Під час спілкування з дитиною намагайтеся зрозуміти, що вона хоче сказати. Поставте їй декілька запитань, аби вона мала змогу легше висловити свої думки. Це її заспокоїть.

5. Не стримуйте плач дитини. Батькам, зрозуміло, важко бачити дитину засмученою. Але не варто стримувати дитину від сліз. Плач вивільняє гормон стресу кортизол. Коли дитина поплаче – знову матиме гарний настрій.

6. Не перестарайтеся. Не змушуйте дитину постійно стримуватися вдома або на вулиці. Навіть якщо дитина впадає в істерику, це не означає, що вона так само вестиме себе й на вулиці. Дитина має знати, що її оселя – це місце, де вона може вільно висловлювати свої почуття. Підтримуйте дитину в цьому.

7. Попросіть вибачення, якщо ви виявили занадто бурхливу реакцію. Якщо ви втратили самовладання, скажіть щось на зразок: «Вибач, мама погарячкувала». Дитина повинна зрозуміти, що всі помиляються, і це нормально, якщо стається не надто часто.

8. Виявляйте непохитність. Ваші вибачення не означають, що ви погодилися на всі вимоги дитини. Якщо вона просить те, чого ви їй дати не в змозі, будьте непохитними. Дайте дитині зрозуміти, що, сказавши «ні», ви не зміните свого рішення.

9. Установлюйте зв'язок із дитиною. Істерика дитини ще не означає її намагань маніпулювати вами. Насправді дитина може прийняти вашу відмову, і її істерика – це реакція на таку ситуацію. Тому не судіть дитину, не віддаляйтеся від неї через її поведінку. Встановлюйте з нею зв'язок, адже це послабить у дитини відчуття напруженості.

10. Дайте дитині вибір. Запропонуйте їй декілька варіантів і запропонуйте обрати той, який їй більше до вподоби. Пропонуйте варіанти страв, ігор, у які ви з нею гратимете, а також занять для її дозвілля. Завдяки таким діям дитина буде певною, що на неї зважають, а не ігнорують.

11. Хваліть гарну поведінку дитини. Побачивши, що ви підтримуєте її певні дії, дитина зрозуміє, чого саме ви від неї очікуєте. Імовірно, вона повторюватиме гарну поведінку знову.

12. Використовуйте мову жестів. Якщо дитина ще не розмовляє, спробуйте спілкуватися з нею за допомогою знаків. Використовуючи мову жестів, дитина зможе повідомити вам про свої потреби. Це запобігатиме істериці. Виявивши терпіння, вам буде до снаги дати раду більшості дитячих істерик. Однак що робити, якщо істерики стають занадто інтенсивними?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: дитяча істерика, дитячі істерики, як заспокоїти дитину


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років.

    Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

    Дитина | 01:20, 29.06.2026

    Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол

    Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звуко

    Сенсорний захист у «гучному» світі: що таке слухова перевтома у дітей?

    Дитина | 00:30, 29.06.2026

    Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звукове тло. У дорослих мозок навчився фільтрувати ці шуми за допомогою механізму селективного уваги. Про

    Істерики у три роки — це не ознака поганого виховання, а здоровий етап формування особистості та відокремлення свого «Я» від мами.

    Криза 3-х років або перша сепарація: як реагувати на дитячі відмови?

    Дитина | 06:30, 28.06.2026

    Істерики у три роки — це не ознака поганого виховання, а здоровий етап формування особистості та відокремлення свого «Я» від мами.

    Мозок немовляти налаштований на живий людський голос та міміку, а не на статичні картинки чи інтерактивні іграшки.

    Розвиток мовлення до року: як побутовий діалог з дитиною замінює їй дорогі розвиваючі картки?

    Дитина | 01:20, 28.06.2026

    Мозок немовляти налаштований на живий людський голос та міміку, а не на статичні картинки чи інтерактивні іграшки.

    Дозволити дитині їсти самостійно з перших днів прикорму — це інвестиція у здоровий харчовий інтерес без примусу та блендерів.

    Перший прикорм: чому педіатри все частіше обирають самоприкорм (BLW) замість пюре?

    Дитяче харчування | 00:30, 28.06.2026

    Дозволити дитині їсти самостійно з перших днів прикорму — це інвестиція у здоровий харчовий інтерес без примусу та блендерів.

    Вітамін D критично важливий для росту кісток, міцних зубів та формування імунітету, проте міф про те, що влітку його пити не потрібно, досі живий.

    Чому вітамін D потрібен дитині навіть влітку і як уникнути передозування?

    Дитина | 08:30, 27.06.2026

    Вітамін D критично важливий для росту кісток, міцних зубів та формування імунітету, проте міф про те, що влітку його пити не потрібно, досі живий.

    Ентеровірусний везикулярний стоматит — наукова назва хвороби, яка лякає батьків специфічними пухирцями на долонях, стопах та в роті малюка.

    Синдром «рука-нога-рот»: що за дивний вірус атакує дітей на дитячих майданчиках?

    Інфекції | 07:30, 27.06.2026

    Ентеровірусний везикулярний стоматит — наукова назва хвороби, яка лякає батьків специфічними пухирцями на долонях, стопах та в роті малюка.

    Коментарі до новини