Як правильно виховувати: Кричати чи пояснювати?

Коли я запитала у свого психотерапевта, як впоратись з дитячими істериками, вона відповіла: "Не питайте, бо я не знаю". Тож як. власне. рятуватись батькам у тій ситуації, коли все виходить з-під контролю: кричати на дитину чи до останнього спокійно із нею говорити?

Часто бажання підвищити голос є наслідком нестабільного емоційного стану дорослої людини:

Втома. Найпоширеніша причина конфліктів і крику. Втома буває не тільки фізичною, а й емоційною. У такому випадку крик — це спосіб вплинути на дитину, не докладаючи зусиль, коли їх і так не вистачає.

Непорозуміння і безсилля. Замість того, щоб спробувати пояснити ще раз, батьки вважають за краще крикнути: так швидше і зрозуміліше.
Імпульсивність. Пов’язана з особливостями характеру, адже деякі люди швидко «заводяться». Навіть незначний проступок дитини може їх зачепити так, що вони підвищують голос.

Злість і накопичені емоції. Ця ситуація знайома багатьом: накопичені негативні емоції змушують зриватися на близьких. А діти та їхні витівки найчастіше стають тригерами, тобто тим, що запускає цю реакцію.

Повторення сценарію. Бувають сім’ї, де всі розмовляють криком. Батьки повторюють ту саму манеру поведінки, якої дотримувалися їхні батьки, вважаючи крик цілком допустимим виховним методом.

Зрозуміло, що всі ці проблеми можна розв’язати, якщо вчасно почати роботу над собою. Іноді винні в зриві на дитину інші дорослі, які створюють стресову ситуацію. Але якою б вона не була, не потрібно перекладати свою відповідальність на когось іншого.

Досі підвищення голосу вважається мало не чарівним способом виховання. Якщо від ременя і потиличників відмовилися, то крик багато хто вважає цілком допустимим.

Крик — це прояв вербальної (словесної) агресії, яка шкодить не менше, ніж фізичні покарання.

Еволюцією закладено: гучний звук означає, що потрібно боятися і ховатися. На підсвідомому рівні це працює і зараз. Коли хтось із батьків кричить, він викликає в дитини переляк, тривогу або навіть сильний страх, але точно не повагу.

Виходить, що мама чи тато (між іншим, найрідніші люди!) стають загрозою. Страх і тривога пригнічують інші почуття, спотворюють сприйняття. Якщо ви думаєте, що крик дає можливість бути почутим, то помиляєтеся. Найімовірніше, на тлі стресу організм дитини відключає увагу, пам’ять, моторику (вводить у ступор) і запускає захисні механізми.

Виходить, чим голосніше кричите, тим менше вас чують. Постійний крик призводить до тривожності, дратівливості, плаксивості, брехливості, агресії та появи фобій.

Так, підвищення голосу може спрацювати раз, а може, навіть два. Але застосовуючи цей метод регулярно, батьки просто знущаються з психіки дитини, змушуючи її жити у вічному очікуванні стресу. Деякі діти настільки адаптуються до цього, що припиняють реагувати навіть на скандали.

А от розмова — це довгий і тернистий шлях до порозуміння. Спочатку доведеться добирати слова для малюка, потім переконувати школяра, потім шукати аргументи в суперечці з тинейджером. Це вимагає величезних зусиль від батьків. Але розмова — це правильний спосіб виховання:

- дитина отримує інформацію в комфортному середовищі, тому залишається зосередженою;
- вона будує причинно-наслідкові зв’язки (це характерно навіть для малюків);
- зберігаються гармонійні стосунки в родині, зменшується ризик повторення поганого сценарію в майбутньому.

Кричати можна, якщо дитина біжить до автомагістралі, підходить до оголених дротів або в інших небезпечних для її здоров’я ситуаціях. Однак цим не можна зловживати: заздалегідь говоріть з дитиною про небезпеку.

Пам’ятайте, що ваш крик не повинен сприйматися малюком як щось буденне. Тільки тоді в небезпечних для життя ситуаціях він приверне увагу дитини та спрацює так, як потрібно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Якщо ваша дитина не може заснути

Дитина | 20:30, 20.01.2026

До вашої уваги кілька лайфхаків, які допоможуть розв'язати проблеми зі сном вашої дитини. Спокійне та тихе середовище, обмеження часу перед екраном (за 30 хвилин до сну все треба вимкнути), та мінімум споживання солодкої їжі та напоїв — це ефективні

Про що говорить погана поведінка дитини?

Виховання | 19:30, 20.01.2026

Коли дитина грубіянитьДіти не завжди проявляють неповагу, коли поводять себе грубо. Зазвичай це сигнал того, що вони відчувають себе непочутими та безсилими.Що робити:Скажіть дитині: "Тепер, будь ласка, повтори те саме, але ввічливою, так, як до тебе

4 слова, які заспокоять знервовану дитину

Дитина | 08:30, 20.01.2026

Усього чотири слова — "Я розумію, тобі важко" — можуть змінити ситуацію та надати дитині відчуття підтримки.

Панічні атаки у дітей: поради лікаря

Дитина | 07:30, 20.01.2026

Лікарка Ольга Топоркова розповіла про природу панічних атак у дітей, їхні особливості та як допомогти дітлахам подолати це непросте явище.

3 породи собак, які не варто заводити, якщо у домі є дитина

Здоров'я | 06:30, 20.01.2026

Відомий кінолог Will Atherton попередив підписників про певні породи собак, які можуть бути небезпечними для дітей. Хоча кожна собака індивідуальна, у деяких порід є природні інстинкти, які роблять їхнє перебування на одній території з дітьми майже н

Як мультики під час прийому їжі впливають на дитину?

Дитяче харчування | 01:30, 20.01.2026

Дитяча неврологиня Ольга Топоркова наголосила на ризиках, пов'язаних з переглядом мультиків під час їди.

Як батькам зрозуміти, що дитина почувається самотньою?

Психологія | 00:30, 20.01.2026

Як розпізнати ознаки того, що ваша дитина переживає самотність, та як їй допомогти, пояснює психологиня благодійного фонду “Голоси дітей” Інна Князєва.