Дослідження: Хлопчики такі ж співчутливі, як дівчатка

Дослідження, проведені серед немовлят, показали, що з точки зору неврології немає великої різниці у здатності до емпатії між хлопчиками й дівчатками. Однак, на думку неврологів, у зв'язку з тим що дівчатка більш вільно висловлюють свої емоції, їхня здатність визначати й розуміти свої й чужі почуття має більше можливостей брати участь у розвитку навичок співчуття.

Що стосується хлопчиків, то професор Стенфордського університету Джуді Чу стверджує у своїй недавній книзі «Коли хлопчики стають хлопчиками», що культура значно більше, ніж природа, обмежує соціальні та емоційні вміння хлопців. Під час свого дворічного дослідження Чу спостерігала за шістьма чотири- та п'ятирічними хлопчиками – у цьому віці вони, як правило, емоційно віддаляються й дистанціюються у стосунках - і виявила, що хлопчики дуже тонко вміли визначати власні емоції й емоції інших людей. Вони також знали, як треба розвивати серйозні стосунки, до яких дуже прагнули.

Чу помітила, що в середній групі дитячого садка хлопчики стають неуважними й «невиразними» у стосунках. Але вона пов'язала це не з якоюсь уродженою нездатністю симпатизувати та встановлювати контакти з тими, хто їх оточує, а з тим, що хлопчики починають приводити свою поведінку у відповідність із традиційними чоловічими нормами, зокрема такими, як позерство, щоби справляти враження й підтримувати стосунки з однолітками.

Так, без відома батьків і вихователів хлопчики організували групу під назвою «Зла команда» (єдина мета якої полягала в тому, щоби погано поводитися з дівчатками) як спосіб утвердити свою мужність і протистояти жіночності. Лідер команди встановив правила й керував здебільшого не дуже добрими вчинками хлопчаків. Члени команди знали, що порушення правил або невиконання наказу, навіть якщо він здавався їм неправильним, призводили до негайного виключення з команди й, отже, до соціальної ізоляції.

І все ж один хлопчик зрештою вирішив залишити команду, незважаючи на соціальні наслідки, тому що не хотів бути залежним від рішень іншого хлопчика. Цей учинок, на думку Чу, свідчить про те, що хлопчики вибирають, а не бездумно приймають те, як вони повинні ставитись до інших людей відповідно до загальноприйнятих чоловічих норм.

Чу також зазначила, що коли хлопчики подорослішали, вони почали демонструвати емоційний стоїцизм і самодостатність як спосіб протистояти асоціативному зв'язку жіночності й необхідності або прагненню до емоційної близькості. Однак така поведінка, як правило, проявлялась тільки у громадських місцях, батьки повідомляли, що вдома хлопчики вели себе дуже лагідно.

Хоча висновки Чу не можна екстраполювати на всіх хлопчиків, з огляду на невелику вибірку шестирічних хлопців, два роки її спостережень та інтерв'ю виявили важливий аспект соціально-емоційного розвитку: хлопчики, як і всі ми, розвивають свої соціальні й емоційні здібності як у стосунках, так і індивідуально, при цьому досвід кожної дитини ґрунтується на багатьох чинниках, таких як взаємодія в сім'ї, з однолітками та вчителями, вплив засобів масової інформації, а також індивідуальні особливості. Таким чином, незважаючи на те, що в усіх нас є відповідні здібності, соціально-емоційний розвиток кожної людини відбувається по-різному.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?

Дитина | 01:20, 30.06.2026

Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо вміти читати ці графічні послання, щоб вчасно помітити психологічний дискомфорт.

Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію

Дитина | 00:30, 30.06.2026

Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату здатності розуміти чужі емоції. За останні роки нейробіологи все частіше говорять про дефіцит емпат

Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей

Дитина | 08:30, 29.06.2026

Багато батьків вважають, що якщо дитина спить 9–10 годин на добу, то зі сном усе гаразд. Проте тривалість сну не дорівнює його якості. Справжньою невидимою небезпекою для дитячого розвитку є приховані нічні мікроапное — короткочасні зупинки дихання (

Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей

Дитина | 07:30, 29.06.2026

Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигляді гастроезофагеального рефлюксу (вкидання вмісту шлунка в стравохід) або функціонального болю в жи

Ортодонтичний соматичний синдром: як неправильний прикус руйнує поставу у дітей?

Дитина | 06:30, 29.06.2026

Більшість батьків вважають, що криві зуби чи неправильний прикус — це суто естетична проблема, яку можна вирішити в підлітковому віці за допомогою брекетів. Сучасна гнатологія (наука про взаємозв'язок щелеп з іншими органами) доводить: патологія прик

Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

Дитина | 01:20, 29.06.2026

Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол

Сенсорний захист у «гучному» світі: що таке слухова перевтома у дітей?

Дитина | 00:30, 29.06.2026

Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звукове тло. У дорослих мозок навчився фільтрувати ці шуми за допомогою механізму селективного уваги. Про