Замість керівних вказівок спілкуйтеся на рівних. Щоб дитина відчувала, що її не примушують це робити. Бо якщо є примус, то природня реакція - небажання це робити. Можна сказати: "Звертайся, якщо тобі потрібна допомога". Якщо бачите, що у дитини не одразу виходить, скажіть: "Не завжди з першого разу все вдається. Класно, що ти стараєшся. Ти молодець". Слова підтримки допоможуть дитині.
Показуйте власний приклад. Попрацюйте самі над тим, що вимагаєте від дитини: застеляйте ліжко, робіть зарядку, прибирайте, а потім до свого чада про обов'язки говоріть.
Зовнішні засоби допомоги. Використовуйте різні картинки, нагадування: план дня, послідовність справ перед походом до школи. Дитина сприйматиме це як цікаву гру. Можна нараховувати певну кількість балів. І потім їх обмінювати на заохочувальні розважальні заходи - похід в кіно, на природу з наметами, перегляд мультфільмів, літній табір. Потрібно поспостерігати, що буде особливо цікаво дитині. Це дасть поштовх. Зробить дитину зацікавленою в тому, щоб отримувати нові обов'язки. У такий спосіб вона стає дорослішою.
Допоміжні стимули, якщо треба робити неприємні справи. Наприклад, полоскати горло, а дитині це не подобається. Можна застосовувати техніку "Лічба": порахую до 3-х, а ти будеш цей проміжок часу полоскати. І так три спроби. "Пісочний годинник": якщо дитина дуже довго одягається, і ви нервуєтеся, можна ставити пісочний годинник, щоб це було своєрідною грою. "Концентрація на винагороді": коли ідемо до стоматолога, знаємо, що там буде боляче і треба потерпіти. Але дитина знає, що потім буде винагорода. Прийом "Навчи мене. Покажи як": вдаєте, що забули, як правильно щось робити і просите дитину виступити в ролі експерта.
Задавайте питання по суті проблеми. Якщо дитина з чимсь не справляється і починає плакати, треба вміти поставити правильне питання. Запитайте: "Що можна зробити в даній ситуації, як можна вийти із нею? Який метод допоможе? З чого варто починати?". Дитина починає мислити. Це теж аспект дорослішання і усвідомлення, що можна самостійно знайти вихід і не обов'язково для цього потрібна допомога дорослих.
Дозволяти вчитися на власних помилках. Якщо передаєте відповідальність дитині поливати квіти, повинні бути готовими до того, що вони засохнуть. З першого разу не завжди все виходить. Діти будуть вчитися, помилятися, і, як і дорослі, здобувати новий досвід. Для старших дітей важливо підключати внутрішню мотивацію - що мені дає ця відповідальність? Має бути схема. Дорослішим дітям варто говорити, що круто бути відповідальним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, виховання, відповідальність
Цікаво також:
Новини по темі
Як правильно лікувати кашель у дітей?
Хвороби | 08:30, 13.05.2026
Образа на батьків: як її позбутися?
Дитина | 19:30, 11.05.2026
Як нарешті сепаруватися від батьків?
Дитина | 08:30, 11.05.2026
Основні помилки у вихованні дочок
Виховання | 06:30, 11.05.2026
Вплив розлучення батьків на дітей
Сімейні справи | 01:20, 11.05.2026
Токсичні стосунки з мамою: що робити?
Сімейні справи | 00:30, 11.05.2026
Коли поведінку дитини не можна ігнорувати?
Дитина | 19:30, 10.05.2026