Якщо дитина грається в війну і просить купити іграшкову зброю

Що у такій ситуації робити батькам? Дозволяти гратись в такі ігри і купувати іграшки чи забороняти одне і друге?

Природно, що діти намагаються «перетравити» враження у грі та малюнках. Це прояв не травми, а сучасних стресових факторів, важких навіть для дорослих. Насторожити має якраз, якщо дитина, наприклад, постійно малює квіти, грає з барбі та ніби не помічає, що відбувається навколо. Це може свідчити, що їй бракує ресурсів, щоб сприймати реальність, вона на межі психологічного виснаження. Тож не лякайтеся похмурих кольорів малюнків та сумних тем ігор. Так діти досліджують те, що відбувається, шукають точки опори. Тим паче не варто примусово (хай навіть лагідними проханнями) яскраво розфарбовувати малюнки чи переводити на жарт, наприклад, гру в бомбосховище. Адже малюк може відчувати, що його переживання знецінені. Потрібен час, щоб відчуття безпеки повернулося.

Про наднормову дитячу агресію можна казати, якщо дитина знущається над тваринами, все руйнує, часто і без будь-якого контектсу ріже людиноподібні іграшки чи імітує способи вбивства. Якщо ж ідеться про «війнушки» в мирний час, ігри в хижаків, такі умовно агресивні ігри є необхідними, щоб дитина мала змогу виплеснути накопичений гнів. Колись грали у фашистів та «наших», тепер у російських солдатів та «наших». Зазвичай ті, кому випадає зображати негативних персонажів, не ображаються, якщо їм «перепадає на горіхи», бо й самі хочуть відчути цю перемогу «наших». Звісно, дорослі мають подбати про безпеку таких ігор.

А до дітей, які живуть за часів війни, взагалі треба підходити з іншими мірками. Ідеться не про агресію, а про бажання якось контролювати ситуацію, захищатися, повернути собі минуле мирне життя. Якщо дитина символічно «вбиває Путіна», це дає їй відчуття власної сили, внеску в боротьбу, наближення до перемоги. Такі ігри, як не парадоксально, більше про мир та спокій, ніж про агресію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як допомогти хлопчику стати чоловіком без присутності батька?

Дитина | 00:30, 11.02.2026

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

Тривожний настрій чи крик про допомогу: що стоїть за поведінкою дитини?

Дитина | 07:30, 10.02.2026

Іноді дитина стає замкнутою, дратівливою або втрачає інтерес до улюблених занять. Для батьків важливо розуміти: це може бути не просто примха, а серйозний емоційний стан. Як відрізнити справжні психологічні труднощі від спроб маніпулювати — питання,

Чому байдужість у дитинстві не минає безслідно?

Дитина | 06:30, 10.02.2026

Дитинство — це фундамент, на якому вибудовується вся особистість людини. Саме любов, підтримка та прийняття батьків формують відчуття безпеки, довіри до світу й власної цінності. Та що стається, коли цих складових бракує?

Чому надто слухняна дитина — це не завжди добре?

Виховання | 00:30, 10.02.2026

Діти, які поводяться чемно, не сперечаються з дорослими, завжди виконують вказівки та не створюють проблем, здаються втіленням мрії для багатьох батьків. Але за цією зразковою поведінкою можуть ховатися речі, які заслуговують на увагу та переосмислен

Як підтримати дитину, яка постійно переживає?

Дитина | 20:30, 09.02.2026

Тривожність у дітей — це не просто емоційна реакція на певну ситуацію. У деяких випадках це сигнал про глибші внутрішні переживання, які дитина не завжди може висловити словами. Вчасно помічені симптоми та правильна реакція дорослих можуть змінити си

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання