Як тривожність спричиняє агресію в дітей?

Є безліч способів проявів тривоги, оскільки в її основі лежить фізіологічна реакція на зовнішню загрозу. Ця реакція максимально мобілізує ресурси організму, щоб людина могла боротися з джерелом загрози або втекти від нього. Тому деякі діти в таких випадках намагаються уникнути джерела страху, а інші – подолати некомфортну ситуацію. Некеровані емоції дитини батьки можуть приймати за гнів або непослух. Тривога криється за безліччю симптомів. Вона схожа на деякі емоційні та поведінкові реакції. Діти, які не вміють висловлювати свої почуття, виявляють тривогу за допомогою некерованої поведінки. В основному в дітей проявляються такі симптоми тривоги, як порушення сну, уникнення певних занять або навмисно стримана поведінка. Ці симптоми легко розпізнати. Однак тривога може бути й прихованою. Коли в дитини трапляються напади гніву або проявляється агресивна поведінка в школі, а в магазині стається істерика, важко відразу визначити причину такої поведінки. Але, якщо проконсультуватися з психологом, виявляється, що дитина страждає на посилену тривогу.

Діти, які відчувають посилену тривогу, проявляють агресивну поведінку в школі через те, що не можуть упоратися зі шкільними вимогами й обмеженнями. Така поведінка виникає без видимої причини, і це збиває з пантелику вчителів.

Психологи вважають, що дітям з почуттям тривоги, яка виражається через агресивну поведінку, важко вчитися в школі. Адже їхня агресія направлена в першу чергу на вчителів – людей, здатних допомогти їм відчути себе в безпеці. Коли таких дітей змушують піти з класу за погану поведінку, вони багато часу надані самі собі замість того, щоб навчитися справлятися з тривогою в класі.

Агресивна поведінка дитини в школі часто пов'язана з емоційними травмами, які вона отримує вдома. Якщо вдома дитина не відчуває себе в безпеці, у школі вона схильна проявляти агресивну поведінку. Особливо яскраво це проявляється в дітей з синдромом дефіциту уваги. Вони гіперактивні й конфліктні, їм складно всидіти на місці й дотримуватися шкільної дисципліни.

Тривога й синдром дефіциту уваги

Тривога має схожі симптоми з синдромом дефіциту уваги, тому їх часто плутають. Неуважність дитини, постійне порушення шкільного розпорядку й дисципліни в класі, конфлікти з однокласниками – такі симптоми часто приймають за ознаки синдрому дефіциту уваги, хоча насправді вони можуть свідчити про тривогу. Наявні й відмінні ознаки цих двох видів розладу. Так, діти з синдромом дефіциту уваги ставлять багато запитань, у той час як діти, які відчувають тривогу, цього не роблять. Це відбувається не тому, що вони не слухають учителя, а тому, що відчувають себе в класі недостатньо впевнено.

Як визначити в дитини тривожність

Тривожність у дитини виглядає як агресивна поведінка або співзвучна з нею. Діти мають досить складну психіку, тому їм потрібна якісна та всебічна діагностика.

Якісна діагностика передбачає збір даних з багатьох джерел, а не тільки опитування батьків. Психологу слід поговорити з учителями та іншими людьми, пов'язаними з життям дитини, тому що в деяких випадках дитина поводиться вдома і в школі зовсім по-різному. Також слід брати до уваги всі прояви її поведінки, а не тільки найбільш очевидні.

Учителям не варто звинувачувати дитину в поганій поведінці або успішності, не розібравшись у їх причинах. Чуючи такі оціночні судження щодня, дитина прийме це для себе як очевидний факт і їй стане ще важче справлятися з тривогою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Що ховається за слізьми перед сном: чому дитина протестує проти відпочинку?

Дитина | 20:30, 11.02.2026

Багатьом батькам знайоме це: день добігає кінця, здається, усе йде за планом, аж раптом — сльози, крик, відчай. Малюк відмовляється лягати у ліжко, ніщо не допомагає, і звичний вечір перетворюється на емоційне випробування. Щоб краще зрозуміти, чому

Що варто встигнути пояснити дитині до того, як вона подорослішає?

Дитина | 19:33, 11.02.2026

Дитинство — це час не лише гри, а й навчання тому, що згодом стане опорою в дорослому житті. Перші десять років — ключовий період, коли закладаються цінності, звички й уявлення про світ. Те, що дитина засвоїть у цей період, визначатиме її вибір, стос

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

Як допомогти дитині навчитися чекати, не перебиваючи вас?

Дитина | 07:30, 11.02.2026

Майже кожен з батьків стикався з ситуацією, коли дитина починає активно щось розповідати чи просити саме тоді, коли ви розмовляєте з іншою людиною — по телефону, з другом або навіть з касиром у магазині. Перебивання — це не прояв невихованості чи нав

Чому дітям важливо вміти казати «ні»?

Дитина | 01:20, 11.02.2026

Виховання дитини — це не лише про розвиток навичок, знань і слухняності. Одним із найважливіших, але часто недооцінених аспектів є формування емоційних кордонів. Це здатність розуміти, що для тебе комфортно, а що — ні, вміти висловлювати свої почуття

Як допомогти хлопчику стати чоловіком без присутності батька?

Дитина | 00:30, 11.02.2026

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до