Чому треба вчити дитину програвати?

Нам, батькам, хочеться, щоб дитина була успішною, щоб вона перемагала у спортивних змаганнях, в олімпіадах, у творчих конкурсах. Тоді в нас ніби з'являється привід для гордості і наше батьківське марнославство приходить у стан кота, що об'ївся сметани.

А якщо нічого цього не трапляється? Якщо будь-яке змагання закінчується дитячими сльозами, істериками та образами на всіх і вся?

Якщо дошкільня у віці до 5-6 років в разі програшу плаче, жбурляється речами, кличе всіх навколо, то це нормально. Розвиток емоційно-вольової сфери малюка не дозволяє йому поводитися інакше.

Але навіть у цьому випадку батькам варто підтримати дитину, допомогти їй пережити свої емоції, не сварити і не сміятися з неї. Часто у такому віці діти схильні приписувати свої невдачі зовнішнім чинникам. Найпоширеніший приклад: коли маля біжить, спотикається об стілець, падає, то він насамперед звинувачує стілець і навіть може побити його.

Завдання батьків — навчити дитину дивитися під ноги та обходити стілець. Коли дитина стане старшою, її потрібно обов'язково навчити адекватно реагувати на свої невдачі та сприймати програші.

Погана новина в тому, що якщо цього не вміють самі батьки, то навчити того, чого не вмієш сам, дуже проблематично.

Згадайте, як ви реагуєте на свої провали?

Добре, якщо ви сприймаєте їх як досвід, цінний досвід, з якого треба зробити висновки та рухатися далі. Добре, якщо вони не вибивають вас із колії надовго і ваша самооцінка не падає нижче плінтуса. Якщо це так, то й дитина, спостерігаючи за вами, зрозуміє, що програвати – це нормально, що це може статися з будь-якою людиною, що програти – це не означає бути поганою людиною чи нелюбимою дитиною.

У будь-якій ситуації є своє «натомість» — те, що може підтримати дитину тут і зараз: «так, ти не виграв, зате сьогодні твої результати кращі, ніж минулого разу; ти не переміг, але ти знаєш, які завдання дають на олімпіадах, до наступної зможеш підготуватися краще». Дитина після програшу не мислить такими категоріями, але батькам треба показати ще й цей бік медалі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дитячі шкірні висипання: як відрізнити небезпечні від безпечних?

Дитина | 07:30, 25.04.2026

Дитячі висипання зазвичай безпечні, якщо дитина активна, без температури, а висип блідне при натисканні склянкою (проба стакана). Небезпечні висипання (менінгіт, сепсис) — це дрібні фіолетові плями, що не зникають під склом, супроводжуються високою т

Немовля не набирає вагу: коли це дійсно проблема?

Немовля | 06:30, 25.04.2026

Немовля дійсно має проблему з набором ваги, якщо воно не повертає вагу при народженні до 14-го дня життя, втрачає вагу після 2-х тижнів, набирає менше 150-200 г на тиждень (у перші місяці) або стає млявим/зневодненим. Головна причина — недостатнє хар

Аптечка у відпустку: що взяти з собою для дитини?

Профілактика і лікування | 01:20, 25.04.2026

Ми зібрали для вас перелік необхідного — для різних ситуацій у дорозі, на морі чи в горах. Нічого зайвого. І все важливе.

Укуси комах у дітей: що робити та коли звертатися до лікаря?

Здоров'я | 19:30, 24.04.2026

Весна й літо — чудовий час для прогулянок, пікніків і відпочинку на природі. Але разом із сонцем і зеленню активізуються й комахи. Особливо чутливі до їхніх укусів — діти: їхня шкіра ніжніша, а реакції організму — яскравіші.

Як депресія мами може вплинути на інтелект дитини?

Мама | 06:30, 24.04.2026

Депресія матері може негативно впливати на інтелект і вербальні навички її дитини. Такого висновку дійшли психологи з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.

Температура у дитини: як правильно збивати і коли звертатися до лікаря?

Дитина | 19:30, 23.04.2026

Підвищення температури — це не хвороба, а захисна реакція організму й частина запального процесу. На температуру впливають вік, час доби (орієнтовно верхня межа норми — до 37,2°C вранці та 37,7°C увечері), рівень активності, харчування, а у підлітків

Червоні прапорці у розвитку дитини до року

Дитина | 08:30, 23.04.2026

Перший рік життя — це період неймовірних змін. Малюк щодня вчиться новому: тримати голову, тягнутися до іграшок, посміхатися, вимовляти перші звуки. Для батьків це подорож, сповнена радості й відкриттів. Водночас інколи розвиток може відхилятися від