Гіперактивність у дитини: коли варто звернутися до невропатолога?

Гіперактивність у дітей — поширене явище, яке викликає занепокоєння як у батьків, так і у педагогів. Надмірна рухливість, постійне бажання змінювати вид діяльності, труднощі з концентрацією уваги можуть виглядати як звичайна енергійність, але інколи це сигналізує про особливості роботи нервової системи. У такій ситуації важливо вчасно звернутися до дитячого невропатолога, щоб зрозуміти причини поведінки й отримати кваліфіковані рекомендації.

Гіперактивність не виникає на порожньому місці. Вона пов’язана з особливостями функціонування центральної нервової системи. У частини дітей спостерігається нестійкий баланс між процесами збудження та гальмування в корі головного мозку. У результаті школяр стає надто активним, швидко втрачає здатність зосереджуватися, реагує імпульсивно.

Спадковість — один із ключових чинників. Якщо подібні риси поведінки зустрічалися в батьків або близьких родичів, ймовірність їх прояву у дитини підвищується. Додатково впливають:

— ускладнення під час вагітності або пологів;
— гіпоксія плода чи новонародженого;
— перенесені в ранньому віці інфекційні захворювання;
— травми голови;
— несприятливе середовище та постійний стрес.

Коли такі фактори поєднуються, формується схильність до гіперактивності, що найчастіше проявляється у дошкільному або молодшому шкільному віці.

Основні прояви та поведінкові особливості
У батьків та вчителів перші сумніви виникають тоді, коли дитині складно зосередитися на завданні чи дотримуватися правил поведінки в класі. Гіперактивність не зводиться лише до рухливості. Це комплекс ознак, серед яких найчастіше зустрічаються:

— постійна потреба рухатись, навіть у ситуаціях, коли потрібно сидіти спокійно;
— імпульсивні відповіді або дії без роздумів;
— складнощі з очікуванням своєї черги в грі чи дискусії;
— звичка перебивати співрозмовників;
— швидка втрата інтересу до будь-якої діяльності;
— неорганізованість і труднощі з плануванням.

У шкільному середовищі така поведінка призводить до труднощів у навчанні. Дитина часто не завершує вправи, пропускає важливі деталі в завданнях, відволікається на сторонні подразники. Це створює враження неуважності, хоча насправді проблема полягає у специфічних особливостях роботи нервової системи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

5 ознак токсичних стосунків між мамою і донькою

Психологія | 00:30, 17.01.2026

Варто відрізняти тимчасові конфлікти та кризові моменти розвитку від токсичних моделей поведінки, які руйнують довіру та завдають шкоди.

Що у жодному разі не можна казати підлітку?

Дитина | 20:47, 16.01.2026

Фраза «Тобі треба подорослішати» — одна з найтоксичніших, які може почути молода людина. Тож чому такі слова руйнують довіру та самооцінку і що краще сказати замість них, спробуємо розібратися.

Як безпечно розігріти грудне молоко після охолодження у холодильнику чи морозилці?

Дитяче харчування | 19:30, 16.01.2026

Коли мама зціджує молоко та зберігає його у холодильнику чи морозильнику, важливо правильно підігріти його перед годуванням, щоб не зруйнувати його цінні властивості та не зашкодити дитині.

Яким має бути колір випорожнень у малюків?

Дитина | 19:30, 16.01.2026

Колір стільця у немовлят може варіюватися від жовтого до зеленуватого та навіть коричневого, і це зазвичай нормально. Відтінок залежить від багатьох факторів.

Чому деякі діти ненавидять школу?

Навчання | 01:20, 16.01.2026

Більшість шкіл не приділяють уваги перенесенню знань, тобто вмінню застосовувати те, що вивчив, у нових ситуаціях. Діти вчать формули, дати, правила, але рідко розуміють, як це використовувати в реальному житті. Математика — так, вони з легкістю вирі

Чи можна за допомогою препаратів підняти імунітет дитини?

Інфекції | 23:30, 15.01.2026

Отоларинголог Володимир Яцків категоричний у своєму твердженні, що не існує препаратів, які б підіймали імунітет. Всі так звані «імуномодулятори» чи «стимулятори імунітету» не мають науково доведеної ефективності.

На яку небезпечну хворобу може вказувати головний біль у дитини?

Хвороби | 22:30, 15.01.2026

У дітей головний біль може бути первинним, наприклад, мігрень або напружений біль, або вторинним, коли він є симптомом іншого захворювання.