Гіперактивність у дитини: коли варто звернутися до невропатолога?

Гіперактивність у дітей — поширене явище, яке викликає занепокоєння як у батьків, так і у педагогів. Надмірна рухливість, постійне бажання змінювати вид діяльності, труднощі з концентрацією уваги можуть виглядати як звичайна енергійність, але інколи це сигналізує про особливості роботи нервової системи. У такій ситуації важливо вчасно звернутися до дитячого невропатолога, щоб зрозуміти причини поведінки й отримати кваліфіковані рекомендації.

Гіперактивність не виникає на порожньому місці. Вона пов’язана з особливостями функціонування центральної нервової системи. У частини дітей спостерігається нестійкий баланс між процесами збудження та гальмування в корі головного мозку. У результаті школяр стає надто активним, швидко втрачає здатність зосереджуватися, реагує імпульсивно.

Спадковість — один із ключових чинників. Якщо подібні риси поведінки зустрічалися в батьків або близьких родичів, ймовірність їх прояву у дитини підвищується. Додатково впливають:

— ускладнення під час вагітності або пологів;
— гіпоксія плода чи новонародженого;
— перенесені в ранньому віці інфекційні захворювання;
— травми голови;
— несприятливе середовище та постійний стрес.

Коли такі фактори поєднуються, формується схильність до гіперактивності, що найчастіше проявляється у дошкільному або молодшому шкільному віці.

Основні прояви та поведінкові особливості
У батьків та вчителів перші сумніви виникають тоді, коли дитині складно зосередитися на завданні чи дотримуватися правил поведінки в класі. Гіперактивність не зводиться лише до рухливості. Це комплекс ознак, серед яких найчастіше зустрічаються:

— постійна потреба рухатись, навіть у ситуаціях, коли потрібно сидіти спокійно;
— імпульсивні відповіді або дії без роздумів;
— складнощі з очікуванням своєї черги в грі чи дискусії;
— звичка перебивати співрозмовників;
— швидка втрата інтересу до будь-якої діяльності;
— неорганізованість і труднощі з плануванням.

У шкільному середовищі така поведінка призводить до труднощів у навчанні. Дитина часто не завершує вправи, пропускає важливі деталі в завданнях, відволікається на сторонні подразники. Це створює враження неуважності, хоча насправді проблема полягає у специфічних особливостях роботи нервової системи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як правильно розмовляти з дітьми і розуміти, про що вони дійсно думають?

Сімейні справи | 01:20, 17.11.2025

В основі всіх сімейних конфліктів та проблем лежить нестача спілкування.

Дитина не відходить від телефону: що робити?

Дитина | 00:30, 17.11.2025

Життя багатьох дітей зараз майже повністю присвячене гаджетам. Якщо в сім'ї з'являється смартфон (або планшет, ноутбук), будьте готові до того, що дитина буде: їсти, паралельно збираючи у грі кристалики, писати вам повідомлення в соцмережі, перебуваю

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування

Як коров'яче молоко впливає на здоров'я дітей?

Дитяче харчування | 06:30, 14.11.2025

Канадські медики дослідили, що діти, які п'ють коров'яче молоко, краще ростуть.

Про конфлікти у присутності дитини

Сімейні справи | 07:30, 12.11.2025

Як часто ми не стримуємо емоцій і починаємо підвищувати тон прямо при дитині? Здається, що в такі моменти ми просто вимикаємося і не зважаємо на все, що відбувається навколо. Але ж це велика помилка, адже маленька людина все чує, відчуває та пережива

Чи достатньо води вживає ваша дитина?

Дитяче харчування | 01:20, 12.11.2025

Вода відіграє чи не найважливішу роль у формуванні та розвитку життєво важливих систем малюка. Її достатня кількість допомагає тримати на необхідному рівні температуру та тиск, регулює обмін речовин, знижує ризик захворювань, покращує стан шкіри, ніг

Чи варто змушувати дитину їсти?

Дитяче харчування | 00:30, 12.11.2025

Зазвичай проблема поганого апетиту малюків вперше підіймається бабусями. Це саме їм завжди здається, що дитина погано їсть, що вона дуже худа або занадто бліда. У більшості випадку, це й справді їм тільки здається, але в результаті страждає той самий