Коли дитину варто показати логопеду?

Інколи батьки помічають, що мовлення дається дитині непросто: літери звучать неправильно, слова незрозумілі, речення неузгоджені. Тоді дитину варто зводити на консультацію до спеціаліста – логопеда.

Логопеди фіксують, що відсутність базової безпеки у дітей відбиваються на розвитку мовленнєвих навичок – стало більше випадків дизартрії (порушення мовлення) чи логоневрозу (заїкання), дислалії (порушення вимови звуків), дислексії (розлад читання) та дисграфії (розлад письма).

Зараз не кожен садочок чи школа мають у своєму штаті логопеда, а тому батькам варто розуміти на що звертати увагу, щоб вчасно розпочати корекційні заняття.

"Українська правда. Життя" попросила поділитись своїм досвідом логопедів, які співпрацюють з проєктом "Готуємо дітей і молодь до майбутнього" міжнародного благодійного фонду Карітас України у різних регіонах країни. Спеціалісти описали ситуації і "дзвіночки", які не можна ігнорувати, коли дитина вчиться говорити, читати та писати.

Затримка у розвитку словникового запасу
Перші спроби спілкування зі світом немовлята роблять ще до року. У період 9-12 місяців у малюків проявляється гуління і лепет: характерні для раннього віку звуки "гии", "агу", "кхх", "бобо", "туту" тощо. Якщо вони відсутні, то це привід звернення для невролога.

"Найсприятливішим періодом для розвитку мови є вік 2-3 років, коли дитина має активно поповнювати словниковий запас та складати фрази", – зазначає логопединя Оксана Заторська з Карітас Дрогобич. За її словами, якщо у цьому віці дитина "все розуміє, але мовчить", або її словниковий запас не перевищує 10-12 слів, то варто проконсультуватись.

Важливо розуміти, що словонаслідування "гав", "няв", "бі-бі" та інші – не є словами. "Своя мова", яка незрозуміла і нерозбірлива для оточення, теж не рахується. Слова мають містити семантику і бути загальновживаними: "мама", "тато", "кіт", "баба", "дай", "хочу", "пити" тощо.

"Якщо у цьому віці в дитини у мовленні присутні постійні повторення чужих слів і фраз, зокрема з мультиків і кінофільмів, варто звернутись до логопеда. Слова чи фрази можуть бути також іноземною мовою", – уточнює логопединя Руслана Курій з Карітасу Борислав.

Деякі діти говорять уривчасто, ніби "застрягають" на словах і повторюють склади ("ма-ма-ма машина"). Їхня мова дуже повільна, з тривалими паузами.

"Вони ніби підбирають кожне слово і це викликає труднощі у веденні комунікації", – каже Руслана Курій.

А є діти, які навпаки – "строчать" занадто швидко, ковтаючи закінчення слів і пропускаючи склади. Їх мало хто розуміє. З часом це впливає на психологічний стан дитини, вона починає соромитися та уникати спілкування.

Обидва випадки можуть вказувати на дизартрію чи логоневроз (заїкання), зазначає Юля Лещенко.

У дітей 6-7 років на початковому етапі навчання читання і письма пропуски літер, складів чи спотворення слів можуть траплятися досить часто. Це пов’язано з формуванням навичок і уваги.

Якщо ж після кількох місяців навчання та пояснень вчителя у диктанті учень досі пише: "сапка" замість "шапка", "тім" замість "дім". Або пропускає/додає букви (кіт – кі, молоко – моло), переставляє склади (стіл – сілт), пише "зчеплені" слова (ушколупішов), то це сигнал, що у дитини є труднощі з формуванням писемного мовлення.

"Усно дитина може формулювати речення правильно, але при написанні та читанні постійно пропускає літери, заміняє схожі за звучанням або за написанням (л – м, и – ш, д – т), то це дислексія чи дисграфія. З цим обов’язково потрібно працювати додатково", – підсумовує Галина Рибчук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію

Дитина | 00:30, 30.06.2026

Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату здатності розуміти чужі емоції. За останні роки нейробіологи все частіше говорять про дефіцит емпат

Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

Дитина | 01:20, 29.06.2026

Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол

Криза 3-х років або перша сепарація: як реагувати на дитячі відмови?

Дитина | 06:30, 28.06.2026

Істерики у три роки — це не ознака поганого виховання, а здоровий етап формування особистості та відокремлення свого «Я» від мами.

Глисти в дітей: руйнуємо міфи про «скрипіння зубами» і токсичну профілактику

Інфекції | 06:30, 27.06.2026

Тема глистів у дітей оповита десятками міфів, через які батьки або ігнорують реальну хворобу, або труять дитячий організм небезпечними ліками про всяк випадок.

Роль цинку та заліза у когнітивному розвитку дітей дошкільного віку

Дошкільнята | 07:30, 26.06.2026

Залізо та цинк є критично важливими мікроелементами для розвитку центральної нервової системи дитини. Залізо бере участь у процесі мієлінізації нервових волокон та забезпечує киснем тканини мозку. Цинк є кофактором для сотень ферментативних реакцій,

Синдром сухого ока у дітей цифрової епохи: приховані загрози екранного часу

Хвороби | 00:30, 26.06.2026

Сучасні діти проводять перед екранами гаджетів значну частину дня. Це призвело до різкого омолодження синдрому сухого ока, який раніше вважався хворобою дорослих. Коли дитина дивиться на монітор, частота кліпання знижується майже втричі. Слізна плівк

Теплі стосунки з бабусями й дідусями можуть знижувати рівень стресу та ризик депресивних симптомів у дітей

Сімейні справи | 01:20, 25.06.2026

Дані Harvard Center on the Developing Child та публікації в Journal of Family Psychology свідчать: наявність близького та турботливого дорослого поза батьками створює для дитини своєрідний «буфер» проти стресу.