Що робити, якщо ви контактували з ВІЛ

Від цього не застрахований ніхто.

Постконтактна профілактика (ПКП) – це медичний захід, спрямований на попередження розвитку інфекції після імовірного контакту з патогенним мікроорганізмом. У відношенні ВІЛ ПКП означає надання широкого набору послуг для профілактики ВІЛ-інфекції після контакту або при високій імовірності контакту з даним збудником. Ці послуги включають першу допомогу, консультування і оцінку ризику інфікування ВІЛ, тестування на ВІЛ після отримання інформованої згоди і, в залежності від ступеню оціненого ризику, проведення короткого курсу (28 днів) антиретровірусної терапії (АРТ) з наданням підтримки і подальшого спостереження

Перша допомога після ймовірного контакту з ВІЛ – це дії, які необхідно виконати негайно після контакту. Їх метою є скорочення часу контакту з інфікованими біологічними рідинами (у тому числі з кров’ю) та тканинами.

Необхідно правильно обробити місце контакту, тим самим зменшити ризик інфікування.

При пораненні голкою або іншим гострим інструментом порядок дій є наступним:
Негайно вимити місце контакту з милом;
Потримати поранену поверхню під струмом проточної води (кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться), щоб дозволити крові вільно витікати з рани;
За умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук.
Не можна використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення пораненої поверхні та погіршувати стан рани;
Не можна стискати або терти пошкоджене місце;
Не можна відсмоктувати кров з ранки, що лишилася після уколу.

При розбризкуванні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин порядок дій є наступним:

При розбризкуванні на непошкоджену шкіру:
За умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук;
Використовувати слабкі дезінфікуючі засоби, наприклад, 2%-4% розчин хлоргексидину глюконату;
Не можна використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення шкіри та погіршити її стан;
Не можна терти або скребти місце контакту;
Не можна накладати пов’язку.

При розбризкуванні в очі:
Одразу промити око водою або фізіологічним розчином. Сісти, закинути голову та попросити колег обережно лити на око воду або фізіологічний розчин; щоб вода або розчин затекли під повіки, й час від часу повіки обережно відтягають;
Не знімати контактні лінзи під час промивання, тому що вони створюють захисний бар’єр;
Після того, як око промили, контакті лінзи зняти та обробити, як звичайно; після цього вони абсолютно безпечні для подальшого використання.
Не можна промивати очі з милом або дезінфікуючим розчином.

При розбризкуванні на слизову оболонку ротової порожнини:
Терміново виплюнути рідину, що потрапила до рота;
Ретельно прополоскати рот водою або фізіологічним розчином й знову виплюнути. Повторити полоскання декілька разів.
Не можна використовувати для промивання мило чи дезінфікуючий розчин.

Необхідно обстежити на ВІЛ:
особу – потенційне джерело інфікування, чия кров або інша біологічна рідина може бути потенційним джерелом інфікування (за можливістю), якщо неможливо обстежити – досліджують матеріал, з яким відбувся контакт (кров, тканина та ін.). Якщо результат ІФА неможливо отримати протягом 24-48 годин, рекомендовано провести експрес-тест на наявність антитіл до ВІЛ.
особу, яка мала контакт з потенційним джерелом інфікування ВІЛ, щоб з’ясувати, чи була вона інфікована до контакту.
Також необхідно провести обстеження або дослідження на наявність загальних антитіл до вірусу гепатиту С (Анти-ВГС) та поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg).

Ні за яких обставин проведення ПКП у особи, яка мала контакт, особливо при високому ризику інфікування, який оцінюється додатково, не може бути відкладено в очікуванні результатів тестування! Про це пише Одеський обласний центр громадського здоров'я.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Ботокс проти головного болю: чи справді він працює?

Профілактика і лікування | 06:30, 29.01.2026

Головний біль — одна з найпоширеніших проблем сучасної людини. Майже половина дорослого населення світу регулярно стикається з нападами головного болю, а мігрень посідає провідне місце в переліку можливих причин.

Уся правда про медикаментозний сон: чому "легка седація" може бути небезпечною?

Хвороби | 23:30, 28.01.2026

Звучить спокусливо — заснути без страху, нічого не відчувати, а потім просто прокинутися з новою посмішкою чи після «легкої» процедури. Але чи справді медикаментозний сон такий безпечний, як його часто подають, розповіла анестезіологиня.

Якщо у дитини болить голова: причини, ознаки і поради для батьків

Здоров'я | 07:30, 28.01.2026

Головний біль у дітей може стати несподіваною проблемою, яка турбує і саму дитину, і її батьків. Важливо розуміти, чому він виникає, коли варто звернутися до лікаря та як можна допомогти малечі вдома.

Як розпізнати нестачу вітаміну D у дитини?

Дитина | 06:30, 28.01.2026

Вітамін D — одна з найважливіших речовин для здорового росту дитини. Його часто називають «сонячним вітаміном», адже основне джерело — це сонячне проміння. Проте у нашому кліматі дефіцит цього елемента зустрічається досить часто, особливо у холодний

Як розпізнати та полегшити кропив'янку у дітей?

Хвороби | 01:20, 28.01.2026

Кропив'янка – це алергічне захворювання шкіри, яке проявляється у вигляді червоних або рожевих висипань, що сверблять та можуть з’являтися раптово. У дітей вона виникає частіше, ніж у дорослих, і може мати різні причини.

Синдром постійної втоми: чому сон не допомагає?

Здоров'я | 22:30, 27.01.2026

Синдром хронічної втоми (CFS) або міалгічний енцефаломієліт (ME) — це стан, який характеризується постійною втомою, що не минає навіть після відпочинку. CFS не можна пояснити іншими захворюваннями, і його причини досі повністю не вивчені.

Тимчасові зміни зору під час вагітності?

Я вагітна | 01:20, 27.01.2026

У період вагітності в організмі жінки відбуваються «гормональні гойдалки», які впливають зокрема і на зорову систему. Наприклад, збільшується рівень пролактину і деяких факторів росту, які взаємодіють з клітинами слізної залози. Вони можуть змінювати