Що робити, якщо ви контактували з ВІЛ

Від цього не застрахований ніхто.

Постконтактна профілактика (ПКП) – це медичний захід, спрямований на попередження розвитку інфекції після імовірного контакту з патогенним мікроорганізмом. У відношенні ВІЛ ПКП означає надання широкого набору послуг для профілактики ВІЛ-інфекції після контакту або при високій імовірності контакту з даним збудником. Ці послуги включають першу допомогу, консультування і оцінку ризику інфікування ВІЛ, тестування на ВІЛ після отримання інформованої згоди і, в залежності від ступеню оціненого ризику, проведення короткого курсу (28 днів) антиретровірусної терапії (АРТ) з наданням підтримки і подальшого спостереження

Перша допомога після ймовірного контакту з ВІЛ – це дії, які необхідно виконати негайно після контакту. Їх метою є скорочення часу контакту з інфікованими біологічними рідинами (у тому числі з кров’ю) та тканинами.

Необхідно правильно обробити місце контакту, тим самим зменшити ризик інфікування.

При пораненні голкою або іншим гострим інструментом порядок дій є наступним:
Негайно вимити місце контакту з милом;
Потримати поранену поверхню під струмом проточної води (кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться), щоб дозволити крові вільно витікати з рани;
За умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук.
Не можна використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення пораненої поверхні та погіршувати стан рани;
Не можна стискати або терти пошкоджене місце;
Не можна відсмоктувати кров з ранки, що лишилася після уколу.

При розбризкуванні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин порядок дій є наступним:

При розбризкуванні на непошкоджену шкіру:
За умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук;
Використовувати слабкі дезінфікуючі засоби, наприклад, 2%-4% розчин хлоргексидину глюконату;
Не можна використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення шкіри та погіршити її стан;
Не можна терти або скребти місце контакту;
Не можна накладати пов’язку.

При розбризкуванні в очі:
Одразу промити око водою або фізіологічним розчином. Сісти, закинути голову та попросити колег обережно лити на око воду або фізіологічний розчин; щоб вода або розчин затекли під повіки, й час від часу повіки обережно відтягають;
Не знімати контактні лінзи під час промивання, тому що вони створюють захисний бар’єр;
Після того, як око промили, контакті лінзи зняти та обробити, як звичайно; після цього вони абсолютно безпечні для подальшого використання.
Не можна промивати очі з милом або дезінфікуючим розчином.

При розбризкуванні на слизову оболонку ротової порожнини:
Терміново виплюнути рідину, що потрапила до рота;
Ретельно прополоскати рот водою або фізіологічним розчином й знову виплюнути. Повторити полоскання декілька разів.
Не можна використовувати для промивання мило чи дезінфікуючий розчин.

Необхідно обстежити на ВІЛ:
особу – потенційне джерело інфікування, чия кров або інша біологічна рідина може бути потенційним джерелом інфікування (за можливістю), якщо неможливо обстежити – досліджують матеріал, з яким відбувся контакт (кров, тканина та ін.). Якщо результат ІФА неможливо отримати протягом 24-48 годин, рекомендовано провести експрес-тест на наявність антитіл до ВІЛ.
особу, яка мала контакт з потенційним джерелом інфікування ВІЛ, щоб з’ясувати, чи була вона інфікована до контакту.
Також необхідно провести обстеження або дослідження на наявність загальних антитіл до вірусу гепатиту С (Анти-ВГС) та поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg).

Ні за яких обставин проведення ПКП у особи, яка мала контакт, особливо при високому ризику інфікування, який оцінюється додатково, не може бути відкладено в очікуванні результатів тестування! Про це пише Одеський обласний центр громадського здоров'я.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Небулайзер: коли він дійсно потрібен вашій дитині?

Хвороби | 08:30, 30.05.2026

Забороняється наливати в небулайзер будь які ліки/розчини/речовини, що не предназначені для інгаляційної терапії через небулайзер. Це може призвести до тяжких наслідків та алергічних реакцій! Не можна змішувати різні препарати без призначення лікаря!

Ацетон у дитини: як швидко і безпечно його збити?

Інфекції | 07:30, 30.05.2026

Кетацидоз або ацетономічний синдром – патологічний стан, який супроводжується високою концентрацією кетонових тіл та підвищеним рівнем ацетону в крові і сечі. Найчастіше спостерігається у дітей віком від 1 до 12 років.

Як часто слід проходити аналіз крові дітям і дорослим?

Профілактика і лікування | 00:30, 30.05.2026

Організм завжди змінюється і адаптується. Іноді ці зміни проходять непомітно, але конкретну причину найчастіше можна зрозуміти за допомогою аналізу крові. У таких випадках загального аналізу "з пальця" зазвичай достатньо, щоб виявити більшість пробле

Кропив'янка у дітей: як розпізнати і що робити?

Алергія | 08:30, 29.05.2026

Кропив'янка (уртикарія) – алергічна реакція імунної системи на внутрішні або зовнішні подразники, яка проявляється у вигляді характерних висипань на шкірі внаслідок вивільнення гістаміну та інших медіаторів запалення. Свою назву хвороба отримала тому

Що робити, якщо дали ліки, а дитину знудило?

Профілактика і лікування | 07:30, 29.05.2026

Що робити, якщо після прийому ліків дитину знудило? Розповідаємо про правило 20 хвилин, коли можна давати повторну дозу та як зменшити ризик блювання у дитини.

Які аналізи допомагають визначити причину хронічної втоми?

Профілактика і лікування | 06:30, 29.05.2026

Цілком нормально, коли після напруженого робочого дня спостерігаються загальна слабкість організму та сонливість. Але коли відпочинок не відновлює сили, а втома стає постійною супутницею, коли людина прокидається «розбитою», а енергії не вистачає нав

Як дізнатися, на що у дитини алергія?

Алергія | 01:20, 29.05.2026

Алергія у дітей – це не просто неприємність, а медичний стан, який потребує точної діагностики. Батьки часто намагаються вгадати причину висипів чи нежитю самостійно, спираючись лише на видимі симптоми, але подібні дії зазвичай не дають потрібного ре