Дитячий тонзиліт. Як його помітити та вилікувати

Це доволі підступна хвороба.

Тонзиліт – це запалення мигдаликів, які входять в лімфатичне глоткове кільце (2 піднебінні мигдалики, 2 трубні, глотковий і язиковий мигдалик). Прийнято розрізняти 2 форми тонзиліту – гострий та хронічний, які в свою чергу також розділяються на декілька підвидів. За етіологією – вірусний тонзиліт та бактеріальний тонзиліт.

Гострий тонзиліт (ангіна) – це гостре загальне інфекційне захворювання, яке проявляється місцевими змінами лімфоїдної тканини у вигляді гострого запалення одного або кількох елементів лімфатичного глоткового кільця (в переважній більшості піднебінних мигдаликів).

За важкістю перебігу захворювання, гострий тонзиліт поділяють на:

Гострий катаральний тонзиліт (поверхневе ураження мигдалин). Симптоми: біль у горлі, слабкість, біль голови, можлива ломота в тілі. Підвищення температури тіла як правило незначне, в маленьких дітей може бути лихоманка. У більшості випадків симптоми зникають через 3-4 дні від початку лікування.

Гострий лакунарний тонзиліт – симптоматика більш виражена, порушений загальний стан, виражена загальна слабкість, сильний біль голови, який посилюється при ковтанні. Збільшуються і болять лімфовузли шиї (передні шийні, за щелепні). При огляді на почервонілих і набряклих піднебінних мигдаликах можна побачити білі або блідо жовті включення, які легко знімаються.

Гострий фолікулярний тонзиліт - яскраво виражена клінічна симптоматика, гарячка до 40 °С.
При огляді на піднебінних мигдаликах на фоні почервонілої слизової виступають білі чи жовто-білі включення (крапки). Це фолікули піднебінних мигдаликів, які нагноїлися.

Симптоми тонзиліту у дітей
Хвороба в дітей зазвичай має більш виражені симптоми, ніж в дорослих.

Клінічна картина гострого тонзиліту характеризується гострим початком, підвищена температура, загальна слабкість, ломотою в тілі, болем голови. З місцевих проявів – болить горло, відчуття стороннього тіла в горлі, неприємний запах з рота.

Симптоми хронічного тонзиліту
Хронічний тонзиліт – хронічний запальний процес піднебінних мигдаликів. Вважається однією з найпоширеніших хворіб сучасності. Широко поширений серед дітей (вік від 5 до 15-ти років, найчастіше – у віці перших років школи)

Прийнято розрізняти 2 форми хронічного тонзиліту: компенсований, некомпенсований.

Компенсований хронічний тонзиліт характеризується наявністю таких місцевих ознак як:

Рихлі, ущільнені піднебінні мигдалики
Казеозно-гнійні пробки або рідкий гній в лакунах піднебінних мигдаликів
Почервоніння і потовщення дужок піднебінних мигдаликів
Спайки між мигдаликами і піднебінними дужками
Збільшення регіонарних лімфатичних вузлів
Декомпенсована форма хронічного тонзиліту характеризується наявністю не тільки місцевих ознак, але й проявами декомпенсації у вигляді частих гострих тонзилітів, пара тонзилітів, паратонзилярних абсцесів, захворювань віддалених органів та систем.

Як лікувати тонзиліт
Метод лікування хронічного тонзиліту залежить від його клінічної форми. При компенсованій формі – як правило консервативне лікування. Ефективність своєчасного і адекватного консервативного лікування становить 80-90%. Проте, коли консервативні методи лікування вичерпані і є ризики ускладнень, або такі вже наявні – хірургічне лікування (повне видалення піднебінних мигдаликів)

Чи можна вилікувати тонзиліт в домашніх умовах
Форму тонзиліту, його причину і тактику лікування визначає лікар отоларинголог дитячий. Протокол лікування – документ, розроблений на основі засад доказової медицини, згідно якого лікар обирає ту чи іншу тактику, в залежності від форми тонзиліту.

Як уникнути тонзиліту
Профілактика тонзиліту проводиться в двох напрямках. Перший — підвищення здатності організму реагувати за допомогою фізичних вправ, раціонального харчування, відмови від шкідливих звичок. Якщо у Вас вдома є хворий з підтвердженим діагнозом тонзиліт, важливо відокремити їжу і напої, використовувати окремий посуд. Не менш важливим є лікування інших хронічних інфекційних вогнищ - лікування захворювань ясен, зубів, хронічних запальних захворювань пазух (гайморит, лобове запалення), відновлення порушеного носового дихання. Про це пише "Веселка".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому дитина часто хворіє у дитячому садочку?

Дитина | 00:30, 18.03.2026

Якщо ваша дитина часто хворіє на вірусні інфекції в дитячому садку, проблема не в імунній системі дитини, а в умовах, створених у дошкільному закладі.

Який хліб не підвищує цукор у крові?

Харчування | 20:30, 13.03.2026

Якщо ви намагаєтеся підтримувати стабільний рівень цукру в крові, то не обов'язково виключати хліб з раціону. Вибір хліба з високим вмістом цільного зерна, клітковини і білка може допомогти в боротьбі з високим цукром.

Чи справді вітамін С може захистити від застуди?

Імунітет | 01:30, 12.03.2026

Міф 1. Великі дози вітаміну C лікують застуду Вітамін С популярний. Його використовують майже скрізь: від вітамінізації організму до засобів догляду за собою (шкіри обличчя, тіла, волосся та навіть нігтів). Вітамін С бере участь у процесах обміну реч

Чи потрібно пітніти при хворобі?

Хвороби | 01:20, 11.03.2026

До чого тільки не додумались у народі, щоб лікувати різноманітні хвороби. Особливо це стосується гострих респіраторних захворювань. Але саме на фоні цього народжується найбільше міфів. Один із таких – що хворобу можна “випотіти”, обгорнувшись у числе

Симптоми стоматиту у дитини

Інфекції | 07:30, 09.03.2026

Стоматит є поширеним захворюванням у дітей, яке важливо вчасно виявити та правильно лікувати. Це запальний процес слизової оболонки ротової порожнини, який може супроводжуватися болем, дискомфортом та іншими неприємними симптомами.

Що робити батькам, якщо їхня дитина почала заїкатися?

Дитина | 07:30, 06.03.2026

Заїкання – це порушення плавності, ритму та темпу мовлення. Часто цей явище зустрічається у дітей віком два-три роки, коли їхнє фразове мовлення активно розвивається. Заїкання може мати різний характер – органічний чи психогенний. Дитина може робити

Як лікувати атопічний дерматит у дітей?

Алергія | 19:30, 05.03.2026

Атопічний дерматит у дітей — це хронічне запальне захворювання шкіри, яке характеризується свербежем, почервонінням, лущенням та іноді утворенням бульбашок. Атопічний дерматит (АД) найчастіше зустрічається у дітей, але може виникати й у дорослих.