Чому усі діти люблять гратися в гру "Ку-ку"

Забавка "Ку-ку!" - популярна в усьому світі і долає будь-які мовні й культурні перешкоди. Чому? Можливо, тому що виконує важливу навчальну функцію.

Один із батьків ховається, а потім повільно визирає з-за укриття. Від цього дитина заливається сміхом, а у відповідь - сміються й батьки. Потім усе повторюється спочатку. Ще і ще.

Ця забавка ніколи не виходить із моди. Моя маленька донечка може гратися так годинами, але мама розповідала, що я також любив цю гру ("Реготав, як заведений!" - підтверджує вона в смс). Любили її і попередні покоління нашої родини. У кожного з нас - унікальні гени, життєві обставини і характер. То чому ж немовлята усього світу захоплено відкривають для себе "Ку-ку"?

Малюки не читають книжок і не мають багато знайомих, тому довговічність і культурна універсальність цієї гри, напевно, свідчать, що вона пов'язана з їхніми базовими розумовими здібностями. Це не просто звичка чи віяння моди. За допомогою цієї вправи можна показати основи, на яких будується мислення.

Одна з ранніх теорій щодо цієї гри: діти люблять її, бо щоразу дивуються, коли щось щезає з поля зору, а потім знову з'являється.

Можливо, нам із вами - власникам дорослого мозку - це не здається смішним. Щоб оцінити гумор, слід усвідомити, що мала дитина ніщо не сприймає за даність. Світ, в який вона приходить, для неї - лише гомінке сум'яття.

Поступово вона вчиться осмислювати те, що відбувається навколо. Ми з вами прекрасно розуміємо: якщо лунає голос, то і власник його - десь неподалік, а якщо м'яч закотився за диван, то там він і лежить. Але задумайтесь: як ми дійшли до таких висновків?

Швейцарський психолог Жан Піаже, який досліджував питання розвитку, назвав цей принцип "постійністю об'єкта" і вважав, що дитина освоює його в перші два роки життя.

На ці ж два роки припадає і пік популярності "Ку-ку!" З такої точки зору, ця гра - не жарт. Вона допомагає малятам знову і знову випробовувати базовий принцип буття: речі не зникають, навіть коли їх не видно.

Можливо, еволюція подбала про те, щоб малятам ця гра ще й подобалась, коли вже вона настільки важлива для їхнього когнітивного розвитку. Та на мою думку, це ще не все - річ не лише у навчанні.

Гра "Ку-ку!" має ті ж структурні елементи, що й дотепний жарт: подив, врівноважений очікуванням. Це довели дослідники Джеррод Перротт і Генрі Ґлейтман, які здійснили експеримент із трьома тестовими групами - немовлятами шести, семи і восьми місяців (не всім щастить на таких милих піддослідних!)

У більшості випадків гра йшла, як завжди, але часом замість схованого дорослого з'являвся хтось інший або ж та сама людина з'являлася в іншому місці. Реакцію немовлят записували на відео, а потім незалежні спостерігачі оцінювали, як багато ті сміялися чи усміхалися.

У випадках "обману" немовлята сміялися і усміхалися менше, хоча результат був дивніший. Більше за те, різниця реакцій на "нормальні" й "обманні" серії гри посилювалася з віком: восьмимісячним дітям найменше подобалося, коли їх обдурювали.

Дослідники пояснюють це тим, що гра здається дітям веселою завдяки можливості передбачити результат. З віком діти навчаються передбачати його дедалі краще, тож у випадку "обману" розбіжність із реальністю стає більшою - і це вже не смішно.

Нарешті, останній секрет незмінної популярності цієї гри - в тому, що в неї можна бавитися по-різному. Батьки чи інші близькі люди видозмінюють її відповідно до віку дитини та її нових умінь.

Із найменшими - це просто визирання: спершу дорослий оголошує про свою присутність голосом, а потім наближає обличчя до дитини, щоб вона його побачила.

Трохи старші діти вже можуть оцінити хованки, коли дорослий повністю зникає з поля зору, щоб з'явитися знову. Ті ж, хто навчився впевнено ходити, можуть самі керувати грою - ховатися і з'являтися.

"Ку-ку" не застаріває і не набридає, адже в ній поєднується те, що дитина вже знає про світ, що вона може контролювати і що досі її дивує. На щастя, дорослі так тішаться дитячому сміху, що теж не проти без кінця повторювати: "Ку-ку!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Діти з народження не розуміють, що вночі треба спати
  
• Емоційні ігри для дітей і батьків
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Чому дитина зустрічає маму з роботи капризами?

Сімейні справи | 11:20, 05.05.2025

Чи знайомі вам такі ситуації: малюк був півдня або цілий день з бабусею (з нянею, в садочку), тут приходите ви - і дитину як підмінили: капризи, валяння на підлозі, істерики...

Чому дитина дуже перебірлива в їжі: пояснення науковців

Дитяче харчування | 10:30, 05.05.2025

У чому полягає відкриття? 20% дітей, старших двох років, тією чи іншою мірою бувають розбірливими в їжі. Щось малюкові подобається, і це він їсть із задоволенням, а щось, навпаки, неможливо змусити з'їсти жодними вмовляннями.

Чого не варто робити батькам замість дітей?

Сімейні справи | 01:20, 05.05.2025

Говорити!

Про темперамент вашої дитини

Дитина | 06:20, 04.05.2025

Дитина, навіть однорічна, – це вже особистість. І їй притаманний певний тип темпераменту, що визначається її власними особливостями характеру та поведінки, а також генетичною схильністю дитини.

Як мати можливість відпочивати після народження дитини?

Післяпологовий період | 08:30, 03.05.2025

Плануйте час так, щоб кожні 6-8 днів припадав один вільний вечір.

Роль батька у вихованні сина

Тато | 00:30, 03.05.2025

Тато в очах хлопчика — втілення всіх головних чоловічих достоїнств. Саме образ батька виховує у синові надійність, терплячість та силу волі.

Чим небезпечний крик батьків для дитини?

Дитина | 10:30, 02.05.2025

Кожен з батьків прагне виростити психічно здорову, повноцінну і самодостатню дитину. Останнім часом все більше людей між батогом і пряником обирають друге, але є такі, що віддають перевагу жорстким заходам виховання. Крик вважається найпоширенішою пр

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: