Чому усі діти люблять гратися в гру "Ку-ку"

Забавка "Ку-ку!" - популярна в усьому світі і долає будь-які мовні й культурні перешкоди. Чому? Можливо, тому що виконує важливу навчальну функцію.

Один із батьків ховається, а потім повільно визирає з-за укриття. Від цього дитина заливається сміхом, а у відповідь - сміються й батьки. Потім усе повторюється спочатку. Ще і ще.

Ця забавка ніколи не виходить із моди. Моя маленька донечка може гратися так годинами, але мама розповідала, що я також любив цю гру ("Реготав, як заведений!" - підтверджує вона в смс). Любили її і попередні покоління нашої родини. У кожного з нас - унікальні гени, життєві обставини і характер. То чому ж немовлята усього світу захоплено відкривають для себе "Ку-ку"?

Малюки не читають книжок і не мають багато знайомих, тому довговічність і культурна універсальність цієї гри, напевно, свідчать, що вона пов'язана з їхніми базовими розумовими здібностями. Це не просто звичка чи віяння моди. За допомогою цієї вправи можна показати основи, на яких будується мислення.

Одна з ранніх теорій щодо цієї гри: діти люблять її, бо щоразу дивуються, коли щось щезає з поля зору, а потім знову з'являється.

Можливо, нам із вами - власникам дорослого мозку - це не здається смішним. Щоб оцінити гумор, слід усвідомити, що мала дитина ніщо не сприймає за даність. Світ, в який вона приходить, для неї - лише гомінке сум'яття.

Поступово вона вчиться осмислювати те, що відбувається навколо. Ми з вами прекрасно розуміємо: якщо лунає голос, то і власник його - десь неподалік, а якщо м'яч закотився за диван, то там він і лежить. Але задумайтесь: як ми дійшли до таких висновків?

Швейцарський психолог Жан Піаже, який досліджував питання розвитку, назвав цей принцип "постійністю об'єкта" і вважав, що дитина освоює його в перші два роки життя.

На ці ж два роки припадає і пік популярності "Ку-ку!" З такої точки зору, ця гра - не жарт. Вона допомагає малятам знову і знову випробовувати базовий принцип буття: речі не зникають, навіть коли їх не видно.

Можливо, еволюція подбала про те, щоб малятам ця гра ще й подобалась, коли вже вона настільки важлива для їхнього когнітивного розвитку. Та на мою думку, це ще не все - річ не лише у навчанні.

Гра "Ку-ку!" має ті ж структурні елементи, що й дотепний жарт: подив, врівноважений очікуванням. Це довели дослідники Джеррод Перротт і Генрі Ґлейтман, які здійснили експеримент із трьома тестовими групами - немовлятами шести, семи і восьми місяців (не всім щастить на таких милих піддослідних!)

У більшості випадків гра йшла, як завжди, але часом замість схованого дорослого з'являвся хтось інший або ж та сама людина з'являлася в іншому місці. Реакцію немовлят записували на відео, а потім незалежні спостерігачі оцінювали, як багато ті сміялися чи усміхалися.

У випадках "обману" немовлята сміялися і усміхалися менше, хоча результат був дивніший. Більше за те, різниця реакцій на "нормальні" й "обманні" серії гри посилювалася з віком: восьмимісячним дітям найменше подобалося, коли їх обдурювали.

Дослідники пояснюють це тим, що гра здається дітям веселою завдяки можливості передбачити результат. З віком діти навчаються передбачати його дедалі краще, тож у випадку "обману" розбіжність із реальністю стає більшою - і це вже не смішно.

Нарешті, останній секрет незмінної популярності цієї гри - в тому, що в неї можна бавитися по-різному. Батьки чи інші близькі люди видозмінюють її відповідно до віку дитини та її нових умінь.

Із найменшими - це просто визирання: спершу дорослий оголошує про свою присутність голосом, а потім наближає обличчя до дитини, щоб вона його побачила.

Трохи старші діти вже можуть оцінити хованки, коли дорослий повністю зникає з поля зору, щоб з'явитися знову. Ті ж, хто навчився впевнено ходити, можуть самі керувати грою - ховатися і з'являтися.

"Ку-ку" не застаріває і не набридає, адже в ній поєднується те, що дитина вже знає про світ, що вона може контролювати і що досі її дивує. На щастя, дорослі так тішаться дитячому сміху, що теж не проти без кінця повторювати: "Ку-ку!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому відсмоктування сопель у дітей може бути небезпечним?

Дитина | 06:30, 16.02.2026

Всі батьки знайомі з проблемою, коли маленькі діти мають закладений ніс, і відсмоктування сопель здається швидким і ефективним способом полегшити дихання. Проте, не все так просто, і така практика може бути небезпечною для здоров’я дитини.

Чому каші є невід’ємною частиною раціону багатьох дітей?

Дитяче харчування | 20:31, 15.02.2026

Вони не лише смачні, а й корисні, адже містять вітаміни, мінерали та необхідні для росту і розвитку поживні речовини. Однак смаки малюків можуть бути досить вибагливими. Які ж каші найчастіше подобаються дітям?

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Комфорт малюка: як часто змінювати підгузки?

Немовля | 22:30, 13.02.2026

Одним із ключових аспектів догляду за немовлям є своєчасна заміна підгузків. Від цього залежить не лише комфорт дитини, а й її здоров’я. Як визначити оптимальну частоту заміни?

Чому поцілунок дорослого може нашкодити новонародженому?

Немовля | 21:30, 13.02.2026

Поява немовляти – це момент великої радості, а новонароджені настільки милі, що важко стриматися, щоб не поцілувати їх у щічку або лобик. Проте навіть такий ніжний жест, як поцілунок, може нести серйозну загрозу для здоров’я малюка. Особливо в перші

Чи обов'язково міняти по батькові дитини, коли змінюється ім'я батька?

Дитина | 01:20, 13.02.2026

У житті трапляються ситуації, коли одна з ключових ланок ідентичності людини — ім’я — змінюється. Наприклад, батько вирішує змінити власне ім’я з особистих чи релігійних міркувань, або після набуття іншого громадянства. Відразу постає юридичне й побу

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання