Чому усі діти люблять гратися в гру "Ку-ку"

Забавка "Ку-ку!" - популярна в усьому світі і долає будь-які мовні й культурні перешкоди. Чому? Можливо, тому що виконує важливу навчальну функцію.

Один із батьків ховається, а потім повільно визирає з-за укриття. Від цього дитина заливається сміхом, а у відповідь - сміються й батьки. Потім усе повторюється спочатку. Ще і ще.

Ця забавка ніколи не виходить із моди. Моя маленька донечка може гратися так годинами, але мама розповідала, що я також любив цю гру ("Реготав, як заведений!" - підтверджує вона в смс). Любили її і попередні покоління нашої родини. У кожного з нас - унікальні гени, життєві обставини і характер. То чому ж немовлята усього світу захоплено відкривають для себе "Ку-ку"?

Малюки не читають книжок і не мають багато знайомих, тому довговічність і культурна універсальність цієї гри, напевно, свідчать, що вона пов'язана з їхніми базовими розумовими здібностями. Це не просто звичка чи віяння моди. За допомогою цієї вправи можна показати основи, на яких будується мислення.

Одна з ранніх теорій щодо цієї гри: діти люблять її, бо щоразу дивуються, коли щось щезає з поля зору, а потім знову з'являється.

Можливо, нам із вами - власникам дорослого мозку - це не здається смішним. Щоб оцінити гумор, слід усвідомити, що мала дитина ніщо не сприймає за даність. Світ, в який вона приходить, для неї - лише гомінке сум'яття.

Поступово вона вчиться осмислювати те, що відбувається навколо. Ми з вами прекрасно розуміємо: якщо лунає голос, то і власник його - десь неподалік, а якщо м'яч закотився за диван, то там він і лежить. Але задумайтесь: як ми дійшли до таких висновків?

Швейцарський психолог Жан Піаже, який досліджував питання розвитку, назвав цей принцип "постійністю об'єкта" і вважав, що дитина освоює його в перші два роки життя.

На ці ж два роки припадає і пік популярності "Ку-ку!" З такої точки зору, ця гра - не жарт. Вона допомагає малятам знову і знову випробовувати базовий принцип буття: речі не зникають, навіть коли їх не видно.

Можливо, еволюція подбала про те, щоб малятам ця гра ще й подобалась, коли вже вона настільки важлива для їхнього когнітивного розвитку. Та на мою думку, це ще не все - річ не лише у навчанні.

Гра "Ку-ку!" має ті ж структурні елементи, що й дотепний жарт: подив, врівноважений очікуванням. Це довели дослідники Джеррод Перротт і Генрі Ґлейтман, які здійснили експеримент із трьома тестовими групами - немовлятами шести, семи і восьми місяців (не всім щастить на таких милих піддослідних!)

У більшості випадків гра йшла, як завжди, але часом замість схованого дорослого з'являвся хтось інший або ж та сама людина з'являлася в іншому місці. Реакцію немовлят записували на відео, а потім незалежні спостерігачі оцінювали, як багато ті сміялися чи усміхалися.

У випадках "обману" немовлята сміялися і усміхалися менше, хоча результат був дивніший. Більше за те, різниця реакцій на "нормальні" й "обманні" серії гри посилювалася з віком: восьмимісячним дітям найменше подобалося, коли їх обдурювали.

Дослідники пояснюють це тим, що гра здається дітям веселою завдяки можливості передбачити результат. З віком діти навчаються передбачати його дедалі краще, тож у випадку "обману" розбіжність із реальністю стає більшою - і це вже не смішно.

Нарешті, останній секрет незмінної популярності цієї гри - в тому, що в неї можна бавитися по-різному. Батьки чи інші близькі люди видозмінюють її відповідно до віку дитини та її нових умінь.

Із найменшими - це просто визирання: спершу дорослий оголошує про свою присутність голосом, а потім наближає обличчя до дитини, щоб вона його побачила.

Трохи старші діти вже можуть оцінити хованки, коли дорослий повністю зникає з поля зору, щоб з'явитися знову. Ті ж, хто навчився впевнено ходити, можуть самі керувати грою - ховатися і з'являтися.

"Ку-ку" не застаріває і не набридає, адже в ній поєднується те, що дитина вже знає про світ, що вона може контролювати і що досі її дивує. На щастя, дорослі так тішаться дитячому сміху, що теж не проти без кінця повторювати: "Ку-ку!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Розвиток дитини від 5 до 7 місяців. Що норм, а що стрьом

Немовля | 11:00, 06.07.2026

Розвиток маленької дитини у віці від 5 до 7 місяців є справжнім вибухом нових рухових навичок. Багато чого, звичайно, залежить від темпераменту, схильності й маси тіла, а також від можливостей навчання малюка. Що допомагає дитині навчитися повзати та

Розвиток мовлення до року: як побутовий діалог з дитиною замінює їй дорогі розвиваючі картки?

Дитина | 01:20, 28.06.2026

Мозок немовляти налаштований на живий людський голос та міміку, а не на статичні картинки чи інтерактивні іграшки.

Перший прикорм: чому педіатри все частіше обирають самоприкорм (BLW) замість пюре?

Дитяче харчування | 00:30, 28.06.2026

Дозволити дитині їсти самостійно з перших днів прикорму — це інвестиція у здоровий харчовий інтерес без примусу та блендерів.

Глисти в дітей: руйнуємо міфи про «скрипіння зубами» і токсичну профілактику

Інфекції | 06:30, 27.06.2026

Тема глистів у дітей оповита десятками міфів, через які батьки або ігнорують реальну хворобу, або труять дитячий організм небезпечними ліками про всяк випадок.

Діти, які починають плавати до 5 років, випереджають однолітків до 15 місяці у граматиці і математиці

Дитина | 07:30, 23.06.2026

«Діти, які починають плавати до 5 років, випереджають однолітків на 15 місяців у розвитку»? Частково так, але все не так однозначно.

Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

Немовля | 00:30, 19.06.2026

У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.

Чому фінансові конфлікти загострюються після народження малюка?

Післяпологовий період | 07:30, 18.06.2026

Зміна фінансового статусу родини після появи дитини — один із найпотужніших тригерів для сварок, який здатний похитнути навіть найміцніший шлюб.