Чому усі діти люблять гратися в гру "Ку-ку"

Забавка "Ку-ку!" - популярна в усьому світі і долає будь-які мовні й культурні перешкоди. Чому? Можливо, тому що виконує важливу навчальну функцію.

Один із батьків ховається, а потім повільно визирає з-за укриття. Від цього дитина заливається сміхом, а у відповідь - сміються й батьки. Потім усе повторюється спочатку. Ще і ще.

Ця забавка ніколи не виходить із моди. Моя маленька донечка може гратися так годинами, але мама розповідала, що я також любив цю гру ("Реготав, як заведений!" - підтверджує вона в смс). Любили її і попередні покоління нашої родини. У кожного з нас - унікальні гени, життєві обставини і характер. То чому ж немовлята усього світу захоплено відкривають для себе "Ку-ку"?

Малюки не читають книжок і не мають багато знайомих, тому довговічність і культурна універсальність цієї гри, напевно, свідчать, що вона пов'язана з їхніми базовими розумовими здібностями. Це не просто звичка чи віяння моди. За допомогою цієї вправи можна показати основи, на яких будується мислення.

Одна з ранніх теорій щодо цієї гри: діти люблять її, бо щоразу дивуються, коли щось щезає з поля зору, а потім знову з'являється.

Можливо, нам із вами - власникам дорослого мозку - це не здається смішним. Щоб оцінити гумор, слід усвідомити, що мала дитина ніщо не сприймає за даність. Світ, в який вона приходить, для неї - лише гомінке сум'яття.

Поступово вона вчиться осмислювати те, що відбувається навколо. Ми з вами прекрасно розуміємо: якщо лунає голос, то і власник його - десь неподалік, а якщо м'яч закотився за диван, то там він і лежить. Але задумайтесь: як ми дійшли до таких висновків?

Швейцарський психолог Жан Піаже, який досліджував питання розвитку, назвав цей принцип "постійністю об'єкта" і вважав, що дитина освоює його в перші два роки життя.

На ці ж два роки припадає і пік популярності "Ку-ку!" З такої точки зору, ця гра - не жарт. Вона допомагає малятам знову і знову випробовувати базовий принцип буття: речі не зникають, навіть коли їх не видно.

Можливо, еволюція подбала про те, щоб малятам ця гра ще й подобалась, коли вже вона настільки важлива для їхнього когнітивного розвитку. Та на мою думку, це ще не все - річ не лише у навчанні.

Гра "Ку-ку!" має ті ж структурні елементи, що й дотепний жарт: подив, врівноважений очікуванням. Це довели дослідники Джеррод Перротт і Генрі Ґлейтман, які здійснили експеримент із трьома тестовими групами - немовлятами шести, семи і восьми місяців (не всім щастить на таких милих піддослідних!)

У більшості випадків гра йшла, як завжди, але часом замість схованого дорослого з'являвся хтось інший або ж та сама людина з'являлася в іншому місці. Реакцію немовлят записували на відео, а потім незалежні спостерігачі оцінювали, як багато ті сміялися чи усміхалися.

У випадках "обману" немовлята сміялися і усміхалися менше, хоча результат був дивніший. Більше за те, різниця реакцій на "нормальні" й "обманні" серії гри посилювалася з віком: восьмимісячним дітям найменше подобалося, коли їх обдурювали.

Дослідники пояснюють це тим, що гра здається дітям веселою завдяки можливості передбачити результат. З віком діти навчаються передбачати його дедалі краще, тож у випадку "обману" розбіжність із реальністю стає більшою - і це вже не смішно.

Нарешті, останній секрет незмінної популярності цієї гри - в тому, що в неї можна бавитися по-різному. Батьки чи інші близькі люди видозмінюють її відповідно до віку дитини та її нових умінь.

Із найменшими - це просто визирання: спершу дорослий оголошує про свою присутність голосом, а потім наближає обличчя до дитини, щоб вона його побачила.

Трохи старші діти вже можуть оцінити хованки, коли дорослий повністю зникає з поля зору, щоб з'явитися знову. Ті ж, хто навчився впевнено ходити, можуть самі керувати грою - ховатися і з'являтися.

"Ку-ку" не застаріває і не набридає, адже в ній поєднується те, що дитина вже знає про світ, що вона може контролювати і що досі її дивує. На щастя, дорослі так тішаться дитячому сміху, що теж не проти без кінця повторювати: "Ку-ку!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дитині – три місяці: що вона повинна вміти у цьому віці?

Немовля | 08:30, 31.07.2025

У віці трьох місяців малеча більше усвідомлює власне "я" і краще реагує на те, що відбувається довкола. У неї вже виробляється певний ритм життя, зокрема дитина їсть і спить у конкретні години, більш старанно дотримуючись графіку, який склали для неї

Чому не можна хрестити дитину до 40 днів?

Немовля | 08:30, 29.07.2025

Сьогодні немає суворих обмежень щодо хрещення немовлят, але рекомендують зачекати, щоб дитина зміцніла після народження. У минулому дітей хрестили раніше через церковні традиції, але нині це правило втратило актуальність, і рішення залишається за бат

Відпустка для догляду за дитиною: хто може отримати виплати?

Немовля | 00:30, 29.07.2025

Новоспечені батьки, бабусі, дідусі, опікуни та інші родичі можуть отримати відпустку по догляду за дитиною до трьох років, яка зараховується до загального стажу роботи.

Мама відгодувала дитину до 10 кг: їй закидають жорстоке поводження з малюком

Дитина | 11:20, 28.07.2025

21-річну маму з Оклахоми, США, розкритикували в соціальних мережах після публікації відео з її 4-місячним сином, який важить 10,2 кг. Попри негативні коментарі, лікарі кажуть, що малюк цілком здоровий.

В Україні народилася дитина, зачаття якої відбулося після смерті її батька-військового

Дитина | 14:50, 27.07.2025

Це перший випадок, коли жінка завагітніла за допомогою ЕКЗ із замороженим репродуктивним матеріалом загиблого воїна, який вони вирішили зберегти через проблеми зі здоров’ям.

Валькірія і Ратибор: як українці називають своїх дітей у 2025 році?

Вибираємо Ім'я | 12:10, 27.07.2025

Так було, і так буде, що одні батьки "за" традиційні імена, а інші прагнуть виділити своє чадо з натовпу. Тому, зважаючи на те, що вже половина 2025го року позаду, можна сміливо дізнаватися, які ж імена обирали українці для своїх діток цьогоріч.

Як перестати кричати на дитину?

Дитина | 19:00, 26.07.2025

Те, що ви читаєте цю статтю, вже означає, що ви хороші батьки. Ви піклуєтеся про свою дитину, любите її та бажаєте їй лише найкращого. Всі помиляються. Головне — це усвідомити проблему та шукати шляхи її вирішення. І ось що ми пропонуємо. Передусім т