Чому усі діти люблять гратися в гру "Ку-ку"

Забавка "Ку-ку!" - популярна в усьому світі і долає будь-які мовні й культурні перешкоди. Чому? Можливо, тому що виконує важливу навчальну функцію.

Один із батьків ховається, а потім повільно визирає з-за укриття. Від цього дитина заливається сміхом, а у відповідь - сміються й батьки. Потім усе повторюється спочатку. Ще і ще.

Ця забавка ніколи не виходить із моди. Моя маленька донечка може гратися так годинами, але мама розповідала, що я також любив цю гру ("Реготав, як заведений!" - підтверджує вона в смс). Любили її і попередні покоління нашої родини. У кожного з нас - унікальні гени, життєві обставини і характер. То чому ж немовлята усього світу захоплено відкривають для себе "Ку-ку"?

Малюки не читають книжок і не мають багато знайомих, тому довговічність і культурна універсальність цієї гри, напевно, свідчать, що вона пов'язана з їхніми базовими розумовими здібностями. Це не просто звичка чи віяння моди. За допомогою цієї вправи можна показати основи, на яких будується мислення.

Одна з ранніх теорій щодо цієї гри: діти люблять її, бо щоразу дивуються, коли щось щезає з поля зору, а потім знову з'являється.

Можливо, нам із вами - власникам дорослого мозку - це не здається смішним. Щоб оцінити гумор, слід усвідомити, що мала дитина ніщо не сприймає за даність. Світ, в який вона приходить, для неї - лише гомінке сум'яття.

Поступово вона вчиться осмислювати те, що відбувається навколо. Ми з вами прекрасно розуміємо: якщо лунає голос, то і власник його - десь неподалік, а якщо м'яч закотився за диван, то там він і лежить. Але задумайтесь: як ми дійшли до таких висновків?

Швейцарський психолог Жан Піаже, який досліджував питання розвитку, назвав цей принцип "постійністю об'єкта" і вважав, що дитина освоює його в перші два роки життя.

На ці ж два роки припадає і пік популярності "Ку-ку!" З такої точки зору, ця гра - не жарт. Вона допомагає малятам знову і знову випробовувати базовий принцип буття: речі не зникають, навіть коли їх не видно.

Можливо, еволюція подбала про те, щоб малятам ця гра ще й подобалась, коли вже вона настільки важлива для їхнього когнітивного розвитку. Та на мою думку, це ще не все - річ не лише у навчанні.

Гра "Ку-ку!" має ті ж структурні елементи, що й дотепний жарт: подив, врівноважений очікуванням. Це довели дослідники Джеррод Перротт і Генрі Ґлейтман, які здійснили експеримент із трьома тестовими групами - немовлятами шести, семи і восьми місяців (не всім щастить на таких милих піддослідних!)

У більшості випадків гра йшла, як завжди, але часом замість схованого дорослого з'являвся хтось інший або ж та сама людина з'являлася в іншому місці. Реакцію немовлят записували на відео, а потім незалежні спостерігачі оцінювали, як багато ті сміялися чи усміхалися.

У випадках "обману" немовлята сміялися і усміхалися менше, хоча результат був дивніший. Більше за те, різниця реакцій на "нормальні" й "обманні" серії гри посилювалася з віком: восьмимісячним дітям найменше подобалося, коли їх обдурювали.

Дослідники пояснюють це тим, що гра здається дітям веселою завдяки можливості передбачити результат. З віком діти навчаються передбачати його дедалі краще, тож у випадку "обману" розбіжність із реальністю стає більшою - і це вже не смішно.

Нарешті, останній секрет незмінної популярності цієї гри - в тому, що в неї можна бавитися по-різному. Батьки чи інші близькі люди видозмінюють її відповідно до віку дитини та її нових умінь.

Із найменшими - це просто визирання: спершу дорослий оголошує про свою присутність голосом, а потім наближає обличчя до дитини, щоб вона його побачила.

Трохи старші діти вже можуть оцінити хованки, коли дорослий повністю зникає з поля зору, щоб з'явитися знову. Ті ж, хто навчився впевнено ходити, можуть самі керувати грою - ховатися і з'являтися.

"Ку-ку" не застаріває і не набридає, адже в ній поєднується те, що дитина вже знає про світ, що вона може контролювати і що досі її дивує. На щастя, дорослі так тішаться дитячому сміху, що теж не проти без кінця повторювати: "Ку-ку!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як правильно доглядати за іграшками і пляшечками дитини, якщо в неї виявили молочницю?

Дитина | 19:30, 07.04.2026

Якщо у малюка виявили молочницю, звичайного миття водою вже недостатньо. Грибки роду Candida дуже живучі: вони чудово почуваються в теплому та вологому середовищі пляшечок, сосок та іграшок, що може призводити до постійних повторних заражень (ефект «

Чому новонароджений гикає?

Немовля | 07:30, 05.04.2026

Гикавка – поширена проблема серед новонароджених. Часто батьки непокояться, коли їхній малюк починає гикати, особливо якщо це трапляється регулярно. Про це розповіла лікарка-педіатриня Світлана Веретенко.

Як насправді бачать немовлята?

Немовля | 06:30, 05.04.2026

Науковці провели дослідження розвитку дитини. Вони відстежували, як і коли діти віком від чотирьох до 12 місяців використовують запах матері для розпізнавання обличчя.

Чи потрібно будити новонародженого для годування?

Немовля | 01:20, 05.04.2026

Годування новонародженого – один із найбільш важливих аспектів догляду за немовлям. Він може викликати багато запитань у молодих батьків. Про це розповіла лікар-педіатр Світлана Веретенко.

Чому дітям потрібно багато спати?

Дитина | 00:30, 05.04.2026

Учені виявили, що замало сну в дітей або пізнє засинання пов’язані з підвищеним ризиком розвитку проблем у подоланні стресу та контролі негативних емоцій. Особливо вразливими є діти з сімей із низькими матеріальними можливостями.

Коли дитина починає самостійно тримати голову?

Дитина | 01:20, 04.04.2026

Малюки ростуть надзвичайно швидко. Мама з татом і озирнутися не встигнуть, як їхня дитина вже починає самостійно тримати голівку. У скільки місяців діти починають тримати голівку та як батькам допомогти опанувати це вміння?

Коли дитина починає сидіти: норми

Дитина | 07:30, 03.04.2026

Малюки дуже швидко розвиваються. У перші місяці життя дитина вже вчиться тримати голівку, фокусувати увагу на одному предметі та сидіти. Коли діти починають самостійно сидіти та чи можуть батьки допомогти опанувати цю навичку?