Чому усі діти люблять гратися в гру "Ку-ку"

Забавка "Ку-ку!" - популярна в усьому світі і долає будь-які мовні й культурні перешкоди. Чому? Можливо, тому що виконує важливу навчальну функцію.

Один із батьків ховається, а потім повільно визирає з-за укриття. Від цього дитина заливається сміхом, а у відповідь - сміються й батьки. Потім усе повторюється спочатку. Ще і ще.

Ця забавка ніколи не виходить із моди. Моя маленька донечка може гратися так годинами, але мама розповідала, що я також любив цю гру ("Реготав, як заведений!" - підтверджує вона в смс). Любили її і попередні покоління нашої родини. У кожного з нас - унікальні гени, життєві обставини і характер. То чому ж немовлята усього світу захоплено відкривають для себе "Ку-ку"?

Малюки не читають книжок і не мають багато знайомих, тому довговічність і культурна універсальність цієї гри, напевно, свідчать, що вона пов'язана з їхніми базовими розумовими здібностями. Це не просто звичка чи віяння моди. За допомогою цієї вправи можна показати основи, на яких будується мислення.

Одна з ранніх теорій щодо цієї гри: діти люблять її, бо щоразу дивуються, коли щось щезає з поля зору, а потім знову з'являється.

Можливо, нам із вами - власникам дорослого мозку - це не здається смішним. Щоб оцінити гумор, слід усвідомити, що мала дитина ніщо не сприймає за даність. Світ, в який вона приходить, для неї - лише гомінке сум'яття.

Поступово вона вчиться осмислювати те, що відбувається навколо. Ми з вами прекрасно розуміємо: якщо лунає голос, то і власник його - десь неподалік, а якщо м'яч закотився за диван, то там він і лежить. Але задумайтесь: як ми дійшли до таких висновків?

Швейцарський психолог Жан Піаже, який досліджував питання розвитку, назвав цей принцип "постійністю об'єкта" і вважав, що дитина освоює його в перші два роки життя.

На ці ж два роки припадає і пік популярності "Ку-ку!" З такої точки зору, ця гра - не жарт. Вона допомагає малятам знову і знову випробовувати базовий принцип буття: речі не зникають, навіть коли їх не видно.

Можливо, еволюція подбала про те, щоб малятам ця гра ще й подобалась, коли вже вона настільки важлива для їхнього когнітивного розвитку. Та на мою думку, це ще не все - річ не лише у навчанні.

Гра "Ку-ку!" має ті ж структурні елементи, що й дотепний жарт: подив, врівноважений очікуванням. Це довели дослідники Джеррод Перротт і Генрі Ґлейтман, які здійснили експеримент із трьома тестовими групами - немовлятами шести, семи і восьми місяців (не всім щастить на таких милих піддослідних!)

У більшості випадків гра йшла, як завжди, але часом замість схованого дорослого з'являвся хтось інший або ж та сама людина з'являлася в іншому місці. Реакцію немовлят записували на відео, а потім незалежні спостерігачі оцінювали, як багато ті сміялися чи усміхалися.

У випадках "обману" немовлята сміялися і усміхалися менше, хоча результат був дивніший. Більше за те, різниця реакцій на "нормальні" й "обманні" серії гри посилювалася з віком: восьмимісячним дітям найменше подобалося, коли їх обдурювали.

Дослідники пояснюють це тим, що гра здається дітям веселою завдяки можливості передбачити результат. З віком діти навчаються передбачати його дедалі краще, тож у випадку "обману" розбіжність із реальністю стає більшою - і це вже не смішно.

Нарешті, останній секрет незмінної популярності цієї гри - в тому, що в неї можна бавитися по-різному. Батьки чи інші близькі люди видозмінюють її відповідно до віку дитини та її нових умінь.

Із найменшими - це просто визирання: спершу дорослий оголошує про свою присутність голосом, а потім наближає обличчя до дитини, щоб вона його побачила.

Трохи старші діти вже можуть оцінити хованки, коли дорослий повністю зникає з поля зору, щоб з'явитися знову. Ті ж, хто навчився впевнено ходити, можуть самі керувати грою - ховатися і з'являтися.

"Ку-ку" не застаріває і не набридає, адже в ній поєднується те, що дитина вже знає про світ, що вона може контролювати і що досі її дивує. На щастя, дорослі так тішаться дитячому сміху, що теж не проти без кінця повторювати: "Ку-ку!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Якщо чоловік не приділяє уваги дитині

Мама | 12:10, 27.09.2025

Якщо чоловік не приділяє уваги дитині, спробуйте провести з ним спокійну, відкриту розмову про свої почуття та очікування, не звинувачуючи його. Поясніть йому важливість його ролі у вихованні. Спробуйте встановити нові сімейні традиції та проводити с

Якщо чоловік не хоче брати участь у вихованні дітей

Виховання | 12:10, 26.09.2025

Якщо чоловік не хоче брати участь у вихованні дітей, насамперед спробуйте домовитися з ним, обговорити його роль та обов'язки, а також можливі причини небажання. Якщо порозуміння не досягнуто, зверніться до органів опіки та піклування або, в разі пот

Якщо дитина кусається

Дитина | 14:50, 25.09.2025

Зауважимо, що кусатися у віці до 2-3 років нормально. Однак це нормально, якщо не шкодить оточенню та не позбавляє можливості дитини соціалізуватись. Тобто інакше кажучи, укуси мають епізодичний характер і не стають звичною формою реагування дитини.

Якщо дитина постійно вимагає уваги тата і мами

Дитина | 10:30, 25.09.2025

Якщо дитина постійно вимагає уваги, це може бути сигналом про незадоволені потреби або стрес, який потрібно розпізнати. Батькам слід приділяти дитині якісний час, проявляти послідовність у правилах, навчити дитину виражати почуття та потреби, а також

Як відучити дитину від нічних годувань?

Немовля | 01:20, 25.09.2025

Щоб відучити дитину від нічних годувань, поступово скорочуйте їх кількість або тривалість, налагодьте вечірній ритуал із купанням та читанням, надайте дитині достатньо уваги вдень, створіть комфортні умови для сну та запропонуйте альтернативу — воду

Як безболісно відучити дитину від грудей?

Немовля | 12:10, 24.09.2025

Харчуючись смачним маминим молочком, крихітка почувається не тільки ситою і задоволеною, але також захищеною та любимою. Як би молодій мамі не хотілося продовжити цей священний ритуал, малюк досягає віку, коли організм потребує додаткового вигодовува

Чому батькам варто вголос читати книги своїй дитині?

Дитина | 14:50, 22.09.2025

Чи часто ви читаєте вголос своїм дітям? Дослідники стверджують, що це не лише посилює емоційний зв’язок між батьками й дітьми, а й допомагає розвивати мовленнєві навички дитини. Читати дітям важливо навіть тоді, коли вони вже самі навчитись це робити