Те, як мама тримає дитину, розповість усе про її характер

90% всіх людей – «правші». Але чому ж більшість мам вважають за краще тримати своїх дітей на ліву сторону? Перш за все, в голову приходить така відповідь: тримаючи дитину на ліву сторону, жінки звільняють праву руку для виконання іншої роботи. Адже кожна молода мама знає, скільки справ потрібно робити одночасно, коли з'являється маленька дитина. Однак, як виявляється, манера тримати дитину ніяк не пов'язана з провідною рукою. Всі мами - і правші, і шульги - вважають за краще тримати дитину на ліву сторону.

Питання про те, чому жінки в переважній більшості випадків тримають дитину на ліву сторону, цікавило психологів протягом багатьох десятиліть. Недавнє дослідження італійських вчених ще на крок наблизило нас до відповіді на це питання.

Група вчених з університету Габріеле д'Анунціо (Кьети-Пескара, Італія) провела експеримент з метою перевірити, чи дійсно жінки, які віддають перевагу тримати дитину на ліву сторону, схильні до більш безпечної прихильності.

Відомо, що існує два типи прихильності - безпечна і небезпечна. Людям, які відчувають безпечну прихильність, легше встановлювати і підтримувати конструктивні близькі стосунки тому, що вони з дитинства росли зі здоровими і стабільними міжособистісними відносинами. І навпаки: людям, які відчували небезпечну прихильність, складно підтримувати здорові відносини з іншою людиною.

Вчені висунули гіпотезу про те, що звичка тримати дитину на ліву сторону пов'язана з безпечною прихильністю. Ця гіпотеза ґрунтувалася на попередніх дослідженнях, які показали, що звичка тримати дитину на ліву сторону створює міцний емоційний зв'язок між матір'ю і дитиною. Вчені пов'язували це зі спеціалізацією півкуль мозку. Тримання дитини на ліву сторону створювало «правопівкульну» комунікацію між матір'ю і дитиною. Саме права півкуля мозку відповідає за емоційні зв'язки і почуття прихильності, особливо в дитячому віці і ранньому дитинстві.

Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники провели експеримент, у якому взяли участь 228 жінок у віці від 18 до 38 років. Експеримент полягав в наступному: учасницям було запропоновано потримати на руках ляльку, схожу на живе немовля, протягом 10 секунд. Щоб досягти об'єктивності, вчені кожен раз клали ляльку перед учасницями по-різному. Дослідники стежили за тим, як учасниці тримали ляльку: на ліву чи праву сторону, або змінювали положення.

Після виконання даної дії учасницям пропонувалося пройти два опитування. Спочатку вони заповнювали опитувальник, відомий як «Дитячий звіт про батьківське ставлення» (PBI). Він складається з 50 пунктів і визначає сприйняття людиною своїх відносин з батьками протягом перших шістнадцяти років свого життя.

Після цього учасниці експерименту заповнювали опитувальник під назвою «Досвід близьких відносин» (ECR). Він визначає рівень безпечної прихильності людини в романтичних стосунках.

Що ж показали результати експерименту? По-перше, вони підтвердили результати попередніх досліджень про те, що жінки вважають за краще тримати дитину на ліву сторону. Серед усіх учасниць експерименту 50% тримали ляльку на ліву сторону, 34% - на праву, а 16% в ході експерименту змінювали позу.

Ці результати були доповнені даними з опитувань. Виявилося, що жінки, котрі віддавали перевагу тримати ляльку на ліву сторону, у своїй більшості мали безпечну прихильність зі своїми матерями і партнерами. З цього дослідники зробили висновок: «У нашій вибірці безпечна прихильність до матері або партнера створює схильність до того, щоб тримати дитину на ліву сторону».

Серед фахівців з дитячого розвитку часто виникають суперечки про те, як правильно тримати немовлят. Яку користь у вирішенні даного питання можуть дати результати дослідження італійських вчених? Самі дослідники вважають, що манера тримати дитину на ліву сторону може вважатися типовою людською поведінкою, а на праву сторону - нетиповою. Крім того, вони стверджують, що манера тримати дитину певним чином може бути пов'язана з різними факторами, такими як неспокій, стрес, депресія і навіть тип прихильності.

Порушення соціально-емоційних станів і прихильності, ймовірно, зменшують схильність жінок тримати дитину на ліву сторону. Однак така схильність спостерігається і у жінок з помірними симптомами. Ймовірно, тільки коли порушення є значними, у жінок змінюється природна манера тримати дитину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н