Як допомогти дитині, котра дуже хвилюється?

Емоції керують нашим життям. Однак для контролю над ними необхідно навчитися їх розпізнавати. Наприклад, якщо ви навчитеся довіряти тілесним відчуттям, то зможете уникнути неприємної ситуації.

Діти до 6 років потребують вашої допомоги, щоб давати раду своїм емоціям

Ранній емоційний досвід допомагає дітям розуміти свої почуття. Якщо ви заохочуєте в дитини прояви радості, це стає частиною її особистості. Якщо ви шанобливо ставитеся до емоцій дитини як до її унікальних рис, це сприятиме її розвитку й навчить її поважати свої емоції. І, навпаки, не даючи дитині розвиватися, батьки викликають у неї образу та гнів. Якщо батьки ігнорують емоції дитини, гадаючи, що це допоможе її контролювати, а також спонукають її пригнічувати почуття, дитина не в змозі розвинути свій емоційний інтелект.

Батьки дошкільнят повинні бути особливо чуйними до емоційних потреб своїх дітей і розуміти, що зайві переживання можуть нашкодити малечі. Дослідження свідчать: сильні переживання шкодять мозку, котрий розвивається, викликаючи розлад під назвою «гостра реакція на стрес», який негативно впливає на соціальний розвиток дитини. Оскільки нервова система дитини постійно розвивається, практично неможливо помітити, що переживання впливають на її розвиток.

Батьки в чомусь схожі на диригентів оркестру. Своїм ставленням до дитини вони здатні послаблювати або посилювати її емоції. Якщо дорослі не дотримуються інтересів дитини, а час від часу засмучують її, вона стає тривожною.

Діти не можуть самостійно, без допомоги дорослих, контролювати свої емоційні прояви. Батьки мають навчити дитину заспокоювати її емоції. Що молодша дитина, то більше допомоги вона потребує. Це не означає, що батькам варто карати дитину за погану поведінку, «щоб вона добре поводилася». Розвиток дитини відбувається по-іншому. Караючи її, ви лише пригнічуватимете цей процес.

То що ж робити дорослим, щоб заспокоїти дитину?

Наші діти ростуть у суспільстві, де взаємини будуються на чуйності. Так складалося протягом багатьох століть. Суспільство завжди підтримувало матерів та їхніх дітей. Діти чудово розвивалися, відчуваючи турботу. Якщо батьки зайняті, поруч завжди був хтось, до кого дитина могла звернутися по допомогу. У наш час у багатьох розвинених країнах цю традицію порушено.

Сучасні діти страждають від нестачі суспільної підтримки. Наголосимо, що така підтримка посилює в дитини відчуття причетності і є основою формування в неї довіри до навколишнього світу.

Але що ж можуть зробити дорослі, аби підтримати дитину? Засмученій дитині необхідно, щоб хтось був поруч із нею.

Якщо ви стали очевидцем описаної вище ситуації, то можете вчинити так. Спочатку зверніться до матері дитини й скажіть, що ви вболіваєте за дитину й хотіли б її заспокоїти. Отримавши схвалення матері, скажіть дитині спокійним голосом: «Усе гаразд. Усе буде добре». Потім знову зверніться до матері й поясніть, що відчуває дитина: «Дитина не зможе заспокоїтися без вашої допомоги. Утіште її. Вона почувається покинутою. Ваше спілкування й дотики допоможуть їй заспокоїтися».

Зазвичай батьки, яким важко упоратися із засмученою дитиною, прислухаються до такої поради. Як правило, вони позитивно сприймають новину про те, що їхня дитина ще дуже маленька і потребує їхньої любові та уваги.

Але якщо батьки легковажать ваші поради, вам варто відобразити те, що вони вам говорять, наприклад: «Я розумію, ви засмучені поведінкою вашої дитини», «Я розумію, це не моя справа», але водночас висловити своє занепокоєння з приводу почуттів дитини. Так чи інакше, дитина не почуватиметься в складній для неї ситуації самотньою і покинутою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Жінки обирали собі багатших чоловіків, а чоловіки — красивіших партнерок

Психологія | 23:30, 08.02.2026

Жінки виявилися схильними обирати для себе багатших й амбіційніших за них партнерів, тоді як чоловіки — красивіших за них партнерок. Водночас для жінок виявилося важливо бути красивішими за своїх партнерів, а для чоловіків — смішнішими. Науковці прип

Батьківство зробило людей байдужими до екскрементів

Психологія | 23:00, 08.02.2026

Люди, які мали малих дітей, за роки догляду за ними стали відчувати меншу огиду як до дитячих екскрементів, так і загалом до людських. Однак ті люди, у яких діти ще перебували на грудному вигодовуванні, виявилися більш чутливими до таких подразників.

Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

Психологія | 21:00, 08.02.2026

Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе

Які вони негативні батьківські установки для дітей

Сімейні справи | 08:30, 07.02.2026

Батьки часто несвідомо передають дітям негативні установки, які можуть суттєво вплинути на їх розвиток та самооцінку.

У дітей байдужих і суворих батьків виникають проблеми з вагою

Психологія | 01:30, 07.02.2026

За даними британських медиків, діти суворих батьків, як і ті, яким не приділяють достатньо уваги, частіше мають надмірну вагу. Статистика свідчить, що в сім’ях, де батьки або занадто строго виховують своїх дітей, або, навпаки, майже не проявляють інт

Чи може дитяча травма стати причиною вживання алкоголю?

Дитина | 00:30, 05.02.2026

Дитячі травми — це досвід, який залишає слід у житті кожної людини. Однак, коли йдеться про жорстоке поводження або нехтування, їхній вплив може мати довгострокові наслідки, зокрема зловживання алкоголем у дорослому віці.

Антидепресанти та лібідо: що відбувається з сексуальним бажанням під час лікування?

Секс | 21:30, 03.02.2026

Проте іноді разом з покращенням настрою приходить зовсім неочікуваний побічний ефект — зниження лібідо. Чому так відбувається, чи це нормально та що з цим робити? На ці запитання відповіла неврологиня, психіатриня та психотерапевтка Людмила Підкуймух