Як говорити з підлітком про депресію?

У підлітковому віці в дітей часто трапляються зміни настрою, і це цілком нормальне явище. Тому батькам буває важко розрізняти в них поганий настрій і депресію. Крім того, підлітки й самі не завжди можуть чітко зрозуміти, що вони відчувають, не завжди готові ділитися своїми переживаннями з тими, хто навколо. Щоб запобігти депресії в підлітка, батьки мають виявити ініціативу й обговорити з ним цю проблему. Відкрита й довірлива розмова з дитиною може позитивно позначитися на її психічному здоров'ї.

Психологи стверджують, що пік підліткової депресії припадає на вік 16–17 років. Точні причини підліткової депресії до кінця не встановлено, але значна роль у її розвитку належить загальновизнаним стресовим факторам:

- закінчення школи та вступ до вищого навчального закладу;
- соціальна напруга; гормональні зміни в організмі.

До цього списку можна додати те, що в підлітковому віці діти визначають своє місце в житті, ставлять цілі на майбутнє, намагаються домогтися незалежності тощо. З огляду на всі ці чинники стає очевидним, що ризик розвитку депресії в названому віці достатньо високий.

Батькам буває складно знаходити спільну мову з підлітками, уже не кажучи про випадки, коли розмова стосується такої теми, як депресія. Батьки мають рацію, коли зазначають, що масштаби цієї проблеми величезні і вважають, що її потрібно обговорювати. Однак, щоб почати з підлітком розмову про депресію, необхідно знайти правильний підхід: дотримуватися певних правил, а деяких моделей поведінки, навпаки, уникати.

Розгляньмо декілька рекомендацій, як розмовляти з дитиною про депресію:

- не можна звинувачувати дитину в тому, що вона перебуває в пригніченому стані або викликати в неї почуття провини. Батьки часто припускаються помилки, спілкуючись з підлітком тоном, здатним вселити в нього страх. На основі цього дитина може зробити висновок, що ви переконані у фальшивості її гнітючого настрою;
- потрібно дати зрозуміти підлітку, що ви йому довіряєте. Почніть розмову з фрази про те, що ви впевнені в ньому та його діях. Це допоможе дитині відкритися до розмови та сповнить її впевненістю в собі;
- не можна говорити дитині, що підліткова депресія – надумана проблема, яка розглядається тільки в ток-шоу. У такому випадку дитина може зайняти захисну позицію й закритися від подальшого спілкування;
- варто під час розмови наводити реальні приклади з життя. Продемонструйте дитині, що ви справді стурбовані проблемою підліткової депресії;
не слід обмежуватися лише однією розмовою з підлітком на названу тему. У батьків може виникнути ілюзія, що одна розмова вирішить проблему депресії, дасть змогу забути про неї раз і назавжди. Зрозуміло, розмова про депресію багато в чому незручна і для дитини, і для батьків, але дуже необхідна, щоб дитина зуміла пережити підлітковий вік без шкоди для фізичного та психічного здоров'я. Тому досить важливо допомогти підлітку впоратися з депресією, і однієї бесіди для цього недостатньо;
- потрібно постійно розмовляти з підлітком про депресію. Зачіпайте цю тему час від часу (але не надто часто), щоб розуміти, що відбувається з дитиною на тому чи іншому етапі її життя. Особливо важливо поговорити з дитиною про цю проблему після значних для неї життєвих змін (наприклад, закінчення школи або переїзд в інше місто).

Якщо дотримуватися наведених рекомендацій, можна домогтися, щоб ваші розмови з підлітком про депресію проходили легко й мали користь для вас обох. Уникайте гострих кутів – і дитина довірятиме вам так, що й сама почне відкрито висловлюватися про свої почуття.

Розмовляти з дитиною про депресію може бути складно. Однак робити це необхідно. Незалежно від того, виглядає ваш підліток пригніченим чи ні, поговоріть з ним про депресію, щоб у майбутньому він був готовий прийняти свої почуття, якими б важкими вони не були.

Спілкуючись із підлітками на тему депресії, багато батьків сумніваються у правильності й корисності цих розмов. Брак твердої впевненості в старших змушує і дитину сумніватися у їх словах. Підлітки дуже тонко відчувають батьківську нерішучість і самі переймають її, іноді в набагато більших масштабах. Тому відкиньте сумніви: розмова з дитиною – це ефективний спосіб уникнути проблеми. У глибині душі підлітки й самі це знають, хоча зовні можуть і не показувати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Звички батьків, які найбільше дратують дітей

Сімейні справи | 07:30, 15.02.2026

У процесі виховання ми, батьки, часто забуваємо, що наші слова, вчинки та звички мають значний вплив на дітей. Навіть із найкращими намірами ми можемо мимоволі створювати ситуації, які викликають у них роздратування.

Ознаки, що дитина скоро "сяде вам на шию"

Сімейні справи | 01:30, 15.02.2026

Батьківство — це мистецтво, яке вимагає рівноваги між любов’ю, підтримкою та встановленням меж. Однак інколи діти можуть спробувати взяти верх, використовуючи різні методи маніпуляції. Щоб цього уникнути, важливо розпізнавати тривожні сигнали, які мо

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а