Що не так з людьми, яких в дитинстві не брали на руки?

У лікарів-психологів є чітке розуміння, чому у деяких пацієнтів виникають ті чи інші проблеми як зі здоров’ям, так і в соціальному житті. На жаль, причини подібних проявів йдуть корінням у дитинство і однією з них є відсутність тактильного контакту дитини з батьками, наприклад, її в дитинстві дуже рідко брали на руки. Чим же це загрожує?

Ментальні і соціальні проблеми
Можливо, хтось вважає, що не буває такого, щоб дитину не тримали на руках. Тим часом психологи вказують, що подібним чином діють не тільки з відмовниками і сиротами, що потрапляють в Будинки маляти. Там дійсно співробітники намагаються не встановлювати емоційних контактів з малюками, щоб в подальшому не провокувати у них істеричні стани. Схожим чином іноді ставляться до своїх дітей і деякі суворі батьки. Вони вважають, що дитину слід тримати на руках якомога менше, і краще намагатися взагалі не привчати до подібного, інакше дитя буде рости «розпещеним».

Тим часом, психологи впевнені, що такі свого роду обійми формують у дітей позитивні емоції, вони відчувають себе любимими і захищеними. Надалі це позитивно позначається на їх впевненості у власних можливостях. А ось діти, у яких в дитинстві було мало тактильних контактів з батьками або вони були взагалі відсутні, найчастіше виростають нервовими і невпевненими людьми, не здатними брати на себе серйозну відповідальність і встановлювати міцні соціальні зв’язки.

Вироблення окситоцину
Однак справа не тільки в емоційній нестійкості, яка розвивається через відмову дорослих брати дитину на руки. Німецькі вчені з Інституту біології розвитку Товариства Макса Планка в Мюнхені досліджували стан дітей в таких ситуаціях і прийшли до певних висновків. В рамках психолого-біологічного експерименту вони спостерігали взаємодію півсотні матерів з їх п’ятимісячними дітьми. Відразу після того, як малюки побували на руках у своїх матерів, дослідники збирали зразки дитячої слини. Наступні подібні аналізи проводилися через рік, коли дітям було вже по вісімнадцять місяців, і половину з них батьки більше не носили на руках. У німецьких вчених була мета з’ясувати, чи впливають такі контакти з матір’ю на ген рецептора окситоцину у дітей і скільки виробляється гормону, який вважають відповідальним за почуття любові і прихильності.

Дослідники виявили, що в ДНК всіх малюків відбулися епігенетичні зміни, але їх можна було передбачити. У перший період дослідження спостерігалося значне зниження метилювання ДНК гена рецептора окситоцину. До цього зниження метилювання ДНК в цій області пов’язували з підвищеною виразністю гена рецептора окситоцину. Виходить, якісна взаємодія матері зі своєю дитиною здатна активувати у малюка вироблення окситоцину, що в свою чергу надавало йому спокій і радість. Ну, а у дітей з підвищеною метиляціею ДНК в вісімнадцять місяців і з низьким рівнем рецепторів окситоцину, тобто з недостачею цього гормону, була виявлена ​​загальна психологічна нестійкість, вони були більш неспокійними і частіше плакали.

Розвиток соматичних і психічних хвороб
Однак через нестачу окситоцину у дітей розвиваються не тільки ментальні проблеми, які в майбутньому негативно впливають на їхній емоційний стан і розвиток соціальних зв’язків. Дослідження останніх десяти років показують, що цей гормон серйозно впливає на здоров’я людини.

Наприклад, біологи з Університету Огайо в США вважають, що нормальний рівень окситоцину сприяє якнайшвидшому затягуванню ран у дітей. При цьому недостача даного гормону якраз є тим фактором, через який загоєння подряпин відбувається повільно, і оскільки вони здатні довго кровоточити, в них можуть проникнути різні інфекції.

Несподіваний результат дослідження отримали медики з Пенсільванського університету. Ці американські вчені припускають, що недолік гормону окситоцину сприяє затримці їжі в шлунку у дітей, провокує здуття, нудоту, діарею і навіть може бути каталізатором розвитку гастриту.

Дослідники з Корнельського університету в Ітаці виявили, що окситоцин залучений в широкий спектр функцій мозку дитини і може брати участь в патогенезі багатьох психічних хвороб. Саме недостачею окситоцину в дитячому віці вони пояснюють розвиток у дітей більшості афективних станів, розладів тривожного спектру і навіть обсесивно-компульсивного синдрому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• 3 важливі поради виховання дітей від скандинавських батьків
  
• Пістолет чи голка: чим краще проколювати вуха?
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Що батькам потрібно приховувати від своїх дітей?

Сімейні справи | 14:50, 07.02.2025

У вихованні дітей важливо бути з ними відкритими та чесними, але є винятки з правил.

Емоційний лист втомленій мамі

Мама | 11:20, 07.02.2025

Американська блогерка Даніель Клівленд вирішила підтримати всіх втомлених матерів і написала зворушливе звернення, яке згодом стало хітом мережі.

6 запитань, які ви точно почуєте, якщо маєте дитину

Сімейні справи | 10:30, 07.02.2025

Діти говорять безперервно і ставлять багато запитань. Деякі з них скоріш риторичні і ставляться лише для того, щоб голосно прозвучати в черзі в магазині і змусити вас червоніти. Інші ставляться, тому що кожна дитина, яка поважає себе, просто зобов’яз

Не лише Хагі Вагі: чому дітям подобаються монстри і наскільки це шкідливо для їхньої психіки?

Дитина | 09:30, 07.02.2025

У дітей старше трьох років спостерігається активний розвиток емоційного інтелекту. Завдяки цьому вони вчаться захищати себе від стороннього негатива. Страшилки в даному випадку допомагають усвідомлювати і долати страх, а також надають яскраві емоції.

5 «автоматичних» відповідей мами, які шкодять психіці дитини

Мама | 07:40, 07.02.2025

Наказ чи командаДосить часто ми можемо не помічати, як роздаємо дитині накази – «Перестань», «Замовкни», «Прибери», «Лягай спати», «Їж». Але ми забуваємо, що коли дитина не слухається або поводиться не так, як зазвичай, вона просто хоче бути почутою

Якщо дитину переслідують в Інтернеті

Сімейні справи | 06:20, 07.02.2025

Якщо ми говоримо про кіберсталкінг – це проникнення в наше особисте життя і володіння нашою персональною інформацією. Це так чи інакше певні погрози: наприклад, "якщо ти кудись звернешся, якщо ти комусь розкажеш, то буде тобі непереливки".

Що не так з людьми, яких в дитинстві не брали на руки?

Психологія | 09:30, 06.02.2025

У лікарів-психологів є чітке розуміння, чому у деяких пацієнтів виникають ті чи інші проблеми як зі здоров’ям, так і в соціальному житті. На жаль, причини подібних проявів йдуть корінням у дитинство і однією з них є відсутність тактильного контакту

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: