Стокгольмський синдром: чому він знайомий багатьом українцям?

Стокгольмський синдром є специфічним проявом синдрому жертви, який характеризується відчуттям безпорадності та небажанням брати відповідальність за те, що відбувається. Це наслідок захисного механізму, відомого як реактивне утворення.

Подібні ситуації виникають, коли стосунки стають небезпечними та здаються безвихідними – для збереження психічного здоров'я і життя жертва не може дозволити собі агресивні реакції. В таких умовах більш доцільною стає стратегія примикання до агресора, що дозволяє уникнути конфлікту.

Позиція, яка є протилежною агресору, стає неприйнятною та лякаючою, створюючи безліч травматичних і енергозатратних обставин. В результаті психіка прагне знайти спосіб знизити напруження, і оскільки цей захисний механізм критично важливий для виживання, він швидко закріплюється.

Етапи формування синдрому:

1. Емоційний шок. Насильство призводить до стресу або навіть шоку.
2. Депривація. Жертва проводить багато часу з агресором, іноді в умовах ізоляції.
3. Імпринтинг. За аналогією з тим, як новонароджені діти формують прив’язаність до матері, дорослі можуть також почати відчувати тепло до того, хто виявляє до них турботу після сильного стресу.
4. Жорсткі умови та зовнішня загроза. Життя жертви залежить від рішень агресора, що змушує її підкорятися. При цьому над агресором можуть нависати загрози ззовні – від правозахисних організацій до правоохоронних органів. З часом жертва починає сприймати проблеми агресора як свої власні, що сприяє розвитку співчуття.
5. Незавершений гештальт. Навіть після виходу з деструктивних стосунків постраждалі можуть відчувати симпатію до своїх агресорів.

Основною причиною виникнення стокгольмського синдрому є креативна адаптація психіки до складних умов. Цей процес може відбуватися як у ситуації захоплення заручників, так і в ході виховання. Наприклад, якщо дитина виростає в сім'ї, де спілкування відбувається через насильство, їй доводиться адаптуватися до такої моделі поведінки.

Симптоми стокгольмського синдрому

Деякі прояви цього синдрому нагадують ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР):

- недовіра;
- відчуття нереальності того, що відбувається;
- спогади, що виникають у вигляді флешбеків;
- втрата здатності отримувати задоволення від звичних справ та подій;
- підвищена дратівливість;
- нічні кошмари;
- труднощі з концентрацією.

Крім того, стокгольмський синдром має свої характерні ознаки:

- відмова від звільнення;
- негативні почуття до друзів, родини чи представників влади, які намагаються звільнити людину з полону;
- виникнення емоційної прив'язаності до захоплювача і підтримка його дій.

Оскільки відповідна агресія може бути небезпечною, а страх стає нестерпним, людина в такій залежності намагається придушити свої емоції та перенести їх на "безпечних" людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Присутність бабусь і дідусів зменшує ризик депресії у мами

Сімейні справи | 00:30, 25.02.2026

Дослідники з Університету Гельсінкі вивчили інформацію про понад 488 тисяч матерів із дітьми до 12 років та з’ясували, що наявність старших родичів має позитивний вплив на психічний стан жінок.

Зумер відмовився працювати і вимагає від батьків довічного утримання

Сімейні справи | 00:30, 24.02.2026

Зумер відмовився працювати і вимагає від батьків довічного утримання, тому що він не просив його народжувати!

Батьки з гумором легше знаходять спільну мову з дітьми - дослідження

Сімейні справи | 08:30, 23.02.2026

Американські вчені дійшли висновку, що батьки, які часто жартують зі своїми дітьми, стають для них прикладом гарного виховання.

Як захистити дитину від стресу батьків?

Сімейні справи | 06:30, 23.02.2026

Сучасне життя робить стрес невід’ємною частиною життя батьків по всьому світу. Головний хірург США доктор Вівек Мурті наголошує на важливості турботи про себе, адже нехтування власним станом може негативно вплинути на дітей.

Як правильно реагувати батькам, коли підліток засмучений?

Сімейні справи | 01:20, 23.02.2026

Налагодження взаємин із підлітками — справжній виклик. Особливо складно знайти підхід до них, коли вони перебувають у стані емоційного розладу.

Сучасні батьки витрачають на дітей менше 100 хвилин щодня

Сімейні справи | 00:30, 23.02.2026

У дослідженні, проведеному серед батьків із 11 розвинених країн, було виявлено, що нинішні мами та тати приділяють своїм дітям удвічі більше часу порівняно з показниками 50-річної давнини.

Чи підходить сарказм для спілкування з дітьми?

Розвиток дитини | 08:30, 22.02.2026

Гумор є чудовим інструментом у вихованні дітей, але використання сарказму в цьому контексті має свої особливості.