Стокгольмський синдром: чому він знайомий багатьом українцям?

Стокгольмський синдром є специфічним проявом синдрому жертви, який характеризується відчуттям безпорадності та небажанням брати відповідальність за те, що відбувається. Це наслідок захисного механізму, відомого як реактивне утворення.

Подібні ситуації виникають, коли стосунки стають небезпечними та здаються безвихідними – для збереження психічного здоров'я і життя жертва не може дозволити собі агресивні реакції. В таких умовах більш доцільною стає стратегія примикання до агресора, що дозволяє уникнути конфлікту.

Позиція, яка є протилежною агресору, стає неприйнятною та лякаючою, створюючи безліч травматичних і енергозатратних обставин. В результаті психіка прагне знайти спосіб знизити напруження, і оскільки цей захисний механізм критично важливий для виживання, він швидко закріплюється.

Етапи формування синдрому:

1. Емоційний шок. Насильство призводить до стресу або навіть шоку.
2. Депривація. Жертва проводить багато часу з агресором, іноді в умовах ізоляції.
3. Імпринтинг. За аналогією з тим, як новонароджені діти формують прив’язаність до матері, дорослі можуть також почати відчувати тепло до того, хто виявляє до них турботу після сильного стресу.
4. Жорсткі умови та зовнішня загроза. Життя жертви залежить від рішень агресора, що змушує її підкорятися. При цьому над агресором можуть нависати загрози ззовні – від правозахисних організацій до правоохоронних органів. З часом жертва починає сприймати проблеми агресора як свої власні, що сприяє розвитку співчуття.
5. Незавершений гештальт. Навіть після виходу з деструктивних стосунків постраждалі можуть відчувати симпатію до своїх агресорів.

Основною причиною виникнення стокгольмського синдрому є креативна адаптація психіки до складних умов. Цей процес може відбуватися як у ситуації захоплення заручників, так і в ході виховання. Наприклад, якщо дитина виростає в сім'ї, де спілкування відбувається через насильство, їй доводиться адаптуватися до такої моделі поведінки.

Симптоми стокгольмського синдрому

Деякі прояви цього синдрому нагадують ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР):

- недовіра;
- відчуття нереальності того, що відбувається;
- спогади, що виникають у вигляді флешбеків;
- втрата здатності отримувати задоволення від звичних справ та подій;
- підвищена дратівливість;
- нічні кошмари;
- труднощі з концентрацією.

Крім того, стокгольмський синдром має свої характерні ознаки:

- відмова від звільнення;
- негативні почуття до друзів, родини чи представників влади, які намагаються звільнити людину з полону;
- виникнення емоційної прив'язаності до захоплювача і підтримка його дій.

Оскільки відповідна агресія може бути небезпечною, а страх стає нестерпним, людина в такій залежності намагається придушити свої емоції та перенести їх на "безпечних" людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

Сімейні справи | 07:30, 09.02.2026

Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвер

Люди з хронічним болем виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму

Психологія | 06:30, 09.02.2026

Люди, що страждають від хронічного болю, виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму й менше вірили у власні сили. Як вважають науковці, це спричиняє в них додатковий стрес, який може призводити до ще більшого болю. Тому психотерапі

Самотні в дитинстві люди більш схильні до деменції

Патологія | 01:20, 09.02.2026

Самотність у дитинстві виявилася фактором ризику швидшого занепаду розумових здібностей і навіть деменції у старшому віці. При цьому самотність у дорослому віці частково опосередковувала цей зв’язок, однак не впливала на його силу. Тому ранні втручан

Жінки обирали собі багатших чоловіків, а чоловіки — красивіших партнерок

Психологія | 23:30, 08.02.2026

Жінки виявилися схильними обирати для себе багатших й амбіційніших за них партнерів, тоді як чоловіки — красивіших за них партнерок. Водночас для жінок виявилося важливо бути красивішими за своїх партнерів, а для чоловіків — смішнішими. Науковці прип

Батьківство зробило людей байдужими до екскрементів

Психологія | 23:00, 08.02.2026

Люди, які мали малих дітей, за роки догляду за ними стали відчувати меншу огиду як до дитячих екскрементів, так і загалом до людських. Однак ті люди, у яких діти ще перебували на грудному вигодовуванні, виявилися більш чутливими до таких подразників.

Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

Психологія | 21:00, 08.02.2026

Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе