Люди, які виросли з контролюючими батьками, мають відчуття страху. Вони самі над собою посилюють контроль. П’ятнадцять разів перевірять ще раз кран, посмикають ручку від вхідних дверей — раптом відкриті.
Вся ця нездорова конструкція може призвести й до обсесивно-компульсивного розладу, коли людина просто з розуму сходить, перевіряючи все, що трапляється їй на очі. Звичайно, щоб цей розлад з’явився, треба мати до нього схильність. Але типова схема виглядає саме так. ⠀
Основні проблеми
► Порушення особистих кордонів ⠀
Якщо ви лізете в щоденник, листування, повідомлення в телефоні й намагаєтеся вивідати про дитину всю інформацію, ваш спадкоємець виростає з не дуже адекватним уявленням про те, де закінчується "моє" і починається чуже.
По-перше, порушення особистих кордонів травмує. Коли тато з мамою знають все про закоханості, симпатії, невдачі й перемоги дитини, якими вона не мала наміру ділитися, виникає відчуття страху. У дитини пропадає почуття власної цілісності, виникає почуття, що за нею постійно стежать. Це може призвести до страхів і тривог, а в найгіршому разі — до генералізованого тривожного розладу.
По-друге, виростаючи, дитина не матиме свого власного уявлення про межі. Вона не буде їх дотримуватися у стосунках з партнером чи партнеркою – сімейний аб'юз. До своїх дітей стане поводитися вкрай контролююче.
► Тривожність⠀
Батьки контролюють не на зло. Вони щиро бояться за дитину, але їхній страх не зовсім адекватний, тому і проявляється у вигляді гіперконтролю. ⠀
Діти добре читають батьківські емоції. Вони розуміють, що батьки не диктатори, а просто за них турбуються. Але ж тато з мамою не стоятимуть у дитини за спиною, коли вона здаватиме контрольну в школі, коли піде на робочу співбесіду, коли почне зав'язувати перші стосунки. Тоді дитина відчуватиме страх. ⠀
Вона відчуватиме, що світ повний жахів і небезпек. Їй буде дуже складно з проявом ініціативи, з почуттям відповідальності.
Коли тебе весь час контролюють, тобі не треба нести за себе відповідальність. Не треба робити самостійний вибір, проявляти себе, приймати рішення. Але як же бути, якщо людина, яка виросла на таких установках, стала вже зовсім дорослою? Як їй впоратися з побутовими завданнями, з елементарним життям? ⠀
Такі люди стають вкрай безпорадними, а в гіршому випадку — знаходять тих "катів", які візьмуть цей контроль на себе.
Часто жінки, які виросли у гіперконтролюючих батьків, стають жертвами домашнього насильства. Чоловіки теж, і часом вони страждають ще більше, адже в нашому суспільстві на чоловіках лежить негласна заборона скаржитися на те, що з ним поводяться агресивно і пригнічують. ⠀⠀
Як впоратися з тривожністю і контролем ⠀
► Попрацюйте зі своїми думками. Щоразу, коли хочеться подзвонити своїй 20-річній дитині й запитати, які на ній шкарпетки, або відкрити комп’ютер і залізти у звіт, який ви вже здали, запитайте себе: ⠀⠀
- А мені це допоможе? ⠀
- Чи зможу я насправді вплинути на цю ситуацію? ⠀
- Чи вигідно мені витрачати на це час? ⠀
- Яку мету я переслідую? ⠀⠀
Коли ви розумом зрозумієте, що ваш контроль зайвий, вам стане набагато легше. ⠀⠀
► Якщо накотилася тривога і терміново хочеться все контролювати, сядьте зручніше і почніть концентруватися на своєму диханні. Відчуйте кожен вдих і кожен видих.
Якщо з диханням це не працює, візьміть склянку води й почніть пити її маленькими ковточками, зосередившись на кожному ковтку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як привчити дитину засинати в своєму ліжечку
Чи потрібно стригти малюка в рік?
Як приготувати арахісову пасту вдома
Пампушки пшеничні з часником
Теги: дитина, контроль
