Чи можна карати дитину: думка психолога

У дитини після народження активізується прагнення до пізнання: помацати, вкусити, кинути, вивчити (зламати). У процесі розвитку ми стикаємося і з її характером, бажанням робити тільки те, що вона хоче. Діти дуже егоцентричні з народження. Головна позиція – це мені, це теж мені, ну і це… заберу. Однак завдання батьків допомогти дитині адаптуватися в цьому світі. Прищепити їй норми і правила спілкування і поведінки в суспільстві. Зробити це можна різними способами. Найкращий, звичайно, через розуміння. Але діти на те й діти, щоб перевіряти кордони, “продавлювати” свої бажання і забаганки. Рано чи пізно настає момент, коли для приборкання дитячих примх необхідно буде вдатися до якогось покарання.

А ось далі найскладніше. Багато хто почне обурюватися, що не можна карати. (Зараз же дуже модно ні в чому не обмежувати дитину). Тоді розкажіть, як ви виховуєте і навчаєте. У ті моменти, коли необхідно донести важливу інформацію. Прищепити певні правила. А якою виросте людина, яка знає тільки вседозволеність?

Хто б що не говорив, навчання це завжди насильство. За своєю природою людина лінива істота. А найлінивіша частина організму – це наш мозок. Його треба весь час змушувати думати, вирішувати завдання.

Часто можна почути “розумні поради”:

- треба пояснювати,
- не вийшло? – а ти ще раз і ще раз,
- значить, не так пояснюєш,
- не можеш знайти підхід,
- треба по-доброму.

Розкажіть це батькам, які всі “танці з бубнами” випробували, очі смикаються, але домогтися потрібного результату не виходить.

Важливо відзначити, що покарання – це не обов’язково ставити на горох, бити ременем або того гірше… Це такий захід впливу, який поставить перед вибором.
На мій погляд, найжорстокішим покаранням є ігнорування або бойкот. У разі одиничного застосування такого покарання, дитина, сподіваємося на це, почне думати, що робити, зараз і в майбутньому. Але тривале і часте застосування такого виду покарання може спричинити серйозні наслідки для дитячої психіки.

А ось одним із дієвих варіантів прищеплення певних правил поведінки є особистий приклад. На жаль, багато дорослих не хоче розуміти, що для своїх дітей ми є найважливішим об’єктом для наслідування. А покарання все ж крайній захід.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

4 важливі теми, які батькам потрібно обговорювати з дитиною щодня

Сімейні справи | 08:30, 25.03.2026

У повсякденні батьки мають надто багато справ та роботи, яка може позбавляти спілкування з дитиною. З часом це може призвести до того, що стосунки стануть більш формальними, автоматичними, а емоційний зв’язок буде втрачено. Щоб цього уникнути варто г

Лайфхаки, щоб покращити сон батькам та дітям

Сімейні справи | 19:30, 24.03.2026

Для покращення сну всієї родини важливо дотримуватися єдиного режиму, провітрювати спальню (18-20°C), забезпечити повну темряву та вимкнути гаджети за 1-2 години до сну. Створіть сталі вечірні ритуали (купання, читання), уникайте ситної вечері та вик

Спати окремо корисно для здоров'я

Здоров'я | 00:30, 24.03.2026

Вчені з'ясували, що через партнера людина може прокидатися до шести разів за ніч!

Чи може вагітна стати хрещеною мамою?

Мама | 19:30, 23.03.2026

Православна Церква хрестить немовлят за вірою їхніх хрещених батьків. Проте вірою не обмежується їхня місія: хрещені батьки зобов’язані навчити охрещену дитину, коли вона підросте, засадам Христової віри, допомагати їй та молитися за неї все життя. Ц

Емоційне вигорання у батьків

Сімейні справи | 00:30, 17.03.2026

Емоційне вигорання — це синдром емоційного виснаження та постійної втоми, яка у свою чергу може змінюватися на розчарування та зниження інтересу до певної діяльності. Він може розвиватися через те, що ми перебуваємо під впливом довгострокового стресу

Хапати партнера за сідниці корисно для здоров'я — дослідження

Сімейні справи | 15:48, 15.03.2026

Вчені кажуть, що регулярні ніжні дотики впливають на зниження рівня кортизолу.

Помилки батьків, через які дитина сидить у них на шиї все доросле життя

Сімейні справи | 08:30, 15.03.2026

Всі батьки хочуть, щоб їхні діти залишалися поруч максимально довго, щоб не залишали рідну домівку занадто рано. Пов’язано це з тим, що мама і тато шалено люблять своє чадо, жаліють його, хочуть проявляти турботу, оберігати його від небезпек, які мож