Чи можна карати дитину: думка психолога

У дитини після народження активізується прагнення до пізнання: помацати, вкусити, кинути, вивчити (зламати). У процесі розвитку ми стикаємося і з її характером, бажанням робити тільки те, що вона хоче. Діти дуже егоцентричні з народження. Головна позиція – це мені, це теж мені, ну і це… заберу. Однак завдання батьків допомогти дитині адаптуватися в цьому світі. Прищепити їй норми і правила спілкування і поведінки в суспільстві. Зробити це можна різними способами. Найкращий, звичайно, через розуміння. Але діти на те й діти, щоб перевіряти кордони, “продавлювати” свої бажання і забаганки. Рано чи пізно настає момент, коли для приборкання дитячих примх необхідно буде вдатися до якогось покарання.

А ось далі найскладніше. Багато хто почне обурюватися, що не можна карати. (Зараз же дуже модно ні в чому не обмежувати дитину). Тоді розкажіть, як ви виховуєте і навчаєте. У ті моменти, коли необхідно донести важливу інформацію. Прищепити певні правила. А якою виросте людина, яка знає тільки вседозволеність?

Хто б що не говорив, навчання це завжди насильство. За своєю природою людина лінива істота. А найлінивіша частина організму – це наш мозок. Його треба весь час змушувати думати, вирішувати завдання.

Часто можна почути “розумні поради”:

- треба пояснювати,
- не вийшло? – а ти ще раз і ще раз,
- значить, не так пояснюєш,
- не можеш знайти підхід,
- треба по-доброму.

Розкажіть це батькам, які всі “танці з бубнами” випробували, очі смикаються, але домогтися потрібного результату не виходить.

Важливо відзначити, що покарання – це не обов’язково ставити на горох, бити ременем або того гірше… Це такий захід впливу, який поставить перед вибором.
На мій погляд, найжорстокішим покаранням є ігнорування або бойкот. У разі одиничного застосування такого покарання, дитина, сподіваємося на це, почне думати, що робити, зараз і в майбутньому. Але тривале і часте застосування такого виду покарання може спричинити серйозні наслідки для дитячої психіки.

А ось одним із дієвих варіантів прищеплення певних правил поведінки є особистий приклад. На жаль, багато дорослих не хоче розуміти, що для своїх дітей ми є найважливішим об’єктом для наслідування. А покарання все ж крайній захід.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому батькам не потрібно бути ідеальними?

Сімейні справи | 00:30, 15.03.2026

Займатися дитиною складно і морально, і психологічно, і фізично. Це зрозуміти зможе тільки людина, яка відчула всі ці аспекти. А при цьому ще почуття провини, яке не покидає батьків, які періодично замислюються, чи правильно вони виховують своє чадо.

10 правил батьків успішних дітей

Дитина | 08:30, 14.03.2026

Рецепт правильного виховання у всіх батьків свій. Найцікавіше, що всі мами й тати бажають дітям виключно добра і щасливого життя. Звідки ж тоді виростають ледарі, невдахи, егоїсти і невротики? Мабуть, не всі батьки в змозі направити виховання дітей в

Що робити з бабусиними порадами молодим батькам?

Сімейні справи | 07:30, 14.03.2026

Була своя рада на кожну “болячку” – грудне молоко, цибульний сік, розтирання оцтом і горілкою і т.д. Нинішні медичні працівники використання цих видів терапії критикують. Чинячи опір бабусиним порадам, молоді батьки часто стикаються з різким: «Ми так

Де повинна спати дитина: в ліжечку чи з батьками?

Дитина | 06:30, 14.03.2026

Євген Комаровський вважає, що немовля повинне спати у своєму окремому ліжечку. Як відучити дитину спати в ліжку з батьками – читайте в матеріалі.

Які батьківські дії шкодять дитині?

Сімейні справи | 19:30, 13.03.2026

Ніхто з батьків не хоче шкоди своїй дитині. Саме тому важливо знати, які помилки можуть зіпсувати майбутнє малюку.

Чому коти розминають господарів лапками?

Сімейні справи | 01:20, 13.03.2026

Часом, спостерігаючи за своїми улюбленцями, можна побачити як коти масажують подушку, іграшку, або ж свого господаря передніми лапами, згинаючи та розгинаючи їх по черзі. Це масажна дія повторюється, вона не випадкова. Науковці дослідили цю котячу зв

Як впливає розлучення батьків на психологію дітей?

Сімейні справи | 19:30, 11.03.2026

Усі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива — нещаслива по-своєму. Сім’я — наша фортеця, наша опора, ґрунт для діяльності та натхнення для починань. Але що робити, якщо ґрунт йде з-під ніг, пішло кохання або просто не зійшлися характерами?