Як не зриватись на дітях, коли вони істерять і капризують?

Не забуваймо, що мозок стає готовий до керування емоціями повною мірою аж до двадцяти одного року. До 6–7 років дитина взагалі ніяк не може регулювати свої емоції. Вона відчуває їх багато, а керувати ними не може. Це знання може допомогти батькам легше сприймати поведінку дитини.

Для того, щоб не зриватись на дитині, потрібно усвідомлювати певні речі:

- Дитина влаштовує істерики ненавмисне і не на зло вам. Просто вона намагається отримати вашу увагу, спрямовану зараз на розв’язання важливих питань.
- Дитяча істерика минатиме швидше, якщо ви зможете дати дитині відчуття безпеки, навіть якщо загроза лишається, але з вами поруч їй спокійніше. Фрази «Тут ми в безпеці», «Я тебе захищу» або «Зараз нас захищає багато наших бійців, ми під їх захистом» можуть допомогти.
- Звичайні обійми замість з’ясування стосунків дадуть змогу дитині впоратись зі своїми емоціями. Саме так, тоді коли дитина істерить, замість злості на дитячу поведінку, просто міцно її обіймайте. «Їжачка» обіймати іноді важко, але це так необхідно.
- Коли ви відчуваєте в собі сили, багато розмовляйте з дитиною, обговорюйте тему війни.
- Якщо є можливість, придбайте маленьку іграшку «Допомагайка» (візьміть з наявних або зробіть з підручних матеріалів, наприклад, зі шкарпетки). - Це не просто іграшка. Поясніть дитині, що іграшку звуть Допомагайко. Коли дитині лячно чи сумно, а ви в цей час зайняті, то Допомагайко буде поруч із дитиною, її підтримуватиме, бо він дуже сильний і добрий. Можна навіть для дитини казочку придумати про нього. Якщо вона погано спить, то Допомагайка можна брати із собою у ліжко.

Звісно, що найважливішим у питанні зривів на дитину буде ваш особистий стан. Чим спокійнішими ви будете, тим спокійнішою буде і дитина. Тому якщо маєте таку можливість, то відпочиньте. По можливості спробуйте виспатись. Смійтеся, робіть щось для себе, жартуйте, прийміть ванну, розслабтеся.

Багато хто починає собі забороняти радіти, оскільки інші люди довкола страждають. Якщо є можливість зараз чомусь радіти (навіть найдрібнішим речам), то робіть це без почуття провини. Саме це дасть змогу вам спокійно виховувати своїх дітей, які є наступним поколінням українців.

Пам’ятайте про те, що навіть коли ви вважаєте, що сил бракує, насправді вони ще є. Зазвичай ми значно сильніші, ніж думаємо про себе.

Дозволяйте себе обіймати й обіймайте свою дитину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як навчитися слухати дитину, а не кричати на неї?

Сімейні справи | 07:30, 17.11.2025

Дитина може влаштовувати істерику або нити, вимагати, злитися, фантазувати, але сенс один - дитина хоче щось вам сказати.

Як правильно розмовляти з дітьми і розуміти, про що вони дійсно думають?

Сімейні справи | 01:20, 17.11.2025

В основі всіх сімейних конфліктів та проблем лежить нестача спілкування.

Секс перед роботою підвищує продуктивність чоловіків на 70%

Секс | 06:30, 16.11.2025

Секс перед роботою підвищує продуктивність чоловіків на 70% - такого висновку дійшли вчені.

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування

Як зрозуміти, що ти не витягуєш і пора до психолога?

Психологія | 19:30, 15.11.2025

Дуже важливо звертати увагу на свій душевний стан та за рядом ознак визначати, що вам необхідно звернутися до психолога.

Як правильно почати день, щоб він вдався?

Сімейні справи | 22:30, 12.11.2025

Те, як ми розпочинаємо свій ранок дуже важливо. Адже вставши не з тої ноги, можна зіпсувати увесь день. Ось декілька порад, як зробити свій ранок позитивним та подарувати чудовий настрій на весь день.

Про конфлікти у присутності дитини

Сімейні справи | 07:30, 12.11.2025

Як часто ми не стримуємо емоцій і починаємо підвищувати тон прямо при дитині? Здається, що в такі моменти ми просто вимикаємося і не зважаємо на все, що відбувається навколо. Але ж це велика помилка, адже маленька людина все чує, відчуває та пережива