До якого віку потрібно носити дитину на руках?

Мамині руки для новонародженого — його практично єдине почуття спокою і захищеності. Навіть вийшовши з подібного віку малюки дуже люблять побути на ручках, хоч і не завжди їм це дозволяється на стільки, наскільки їм хочеться. Існує думка, що дитину не можна довго тримати на руках і привчати до подібного, інакше вона зростатиме «розпещеною». Відразу слід зауважити, що така думка не має ніякого відношення до дійсності і є повністю помилковою.

Психолог Ерік Ерікссон, у своїй книзі "дитинство і суспільство" зазначив, що одним з найважливіших критеріїв розвитку дитини в перший рік життя є так звана базова довіра до світу. Відсутність формування такої довіри неможливо заповнити в майбутньому, а фізичний контакт з мамою і є основною такого необхідного критерію. Не вийде додати подібної уваги, оскільки вона унікальна для певного віку і для більш старших дітей буде вже не такою актуальною.

Побути у мами на руках — така ж природна потреба дитини, як і поїсти. Багато батьків цього не розуміють, намагаючись «відучити» немовля від контакту, вважаючи, ніби воно буде занадто розбалуваним. Насправді, на думку Еріка Ерікссона, відсутність подібної уваги може стати причиною розвитку загальної недовіри у немовляти до навколишнього світу, що в майбутньому може вилитися в серйозні проблеми в психологічному плані.

Діти, яких в дитячому віці рідко брали на руки, часто не можуть відчувати менший запас довіри до оточення. Це виливається в підозрілість, скритність, внутрішні переживання і, нарешті, призводить до психічних проблем. Потреба матері у фізичному контакті в дитиною є і дуже велика, але вона ніяк не порівнянна з потребою самої дитини в тому ж. Діти в перший рік свого життя ще тільки намагаються вийти з того психологічного простору, в якому знаходилися практично той же термін — тепло, безпечно і надійно. Материнська утроба — саме це шукає новонароджений на руках матері, тому дитині просто необхідна така увага, принаймні в перший рік.

Зрозуміло, що постійне носіння дитини на руках буде шкідливим для її стану, причому як фізичного, так і психологічного. При цьому зменшення кількості ласки в так званих "виховних цілях" теж не найкраща затія. Все повинно бути в міру — мати і дитина самі відчувають необхідність і кількість фізичного контакту, тому психологи і навіть фізіологи радять брати і пестити дітей настільки, наскільки хочеться їм двом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Післяпологова депресія та шлюб: як чоловікові підтримати дружину в найважчий період?

Тато | 06:30, 18.06.2026

Післяпологова депресія — це не примха чи лінощі, а серйозний медичний стан, який вимагає максимальної чуйності від партнера.

Як запобігти емоційному віддаленню чоловіка після появи малюка?

Післяпологовий період | 01:20, 18.06.2026

Коли в домі з'являється немовля, чоловіки часто опиняються в тіні материнської турботи, що призводить до прихованих образ та віддалення.

Чому перший рік батьківства стає найбільшою кризою для шлюбу?

Сімейні справи | 00:30, 18.06.2026

Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.

Чому залученість тата в побут рятує стосунки?

Сімейні справи | 19:30, 17.06.2026

Ніщо так швидко не вбиває лібідо та романтичні почуття жінки, як відчуття, що вона залишилася сам на сам із побутом, прибиранням та дитиною.

Секс після пологів: як подолати психологічні бар'єри?

Післяпологовий період | 08:30, 17.06.2026

Інтимне життя після народження малюка часто стає на паузу через фізичне виснаження жінки, гормональну перебудову та зміну сприйняття власного тіла.

Чому батькам життєво необхідно залишати дитину на кілька годин?

Сімейні справи | 07:30, 17.06.2026

Багато молодих мам відчувають гостре почуття провини, коли залишають малюка на бабусю чи няню, щоб сходити з чоловіком у кіно або кафе.

Бабуся замість няні: як зберегти родинні стосунки, якщо старші повністю доглядають за дитиною?

Сімейні справи | 01:20, 17.06.2026

Коли бабуся бере на себе щоденний догляд за дитиною, поки батьки на роботі, межа між ролями «бабусі» та «мами» починає стиратися.