3 рішення, які не можна приймати за свою дитину

Adoption

Date: 09:30, 03.02.2025 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

295 Переглядів

Іноді батьки надмірно опікуються і контролюють своїх дітей, що виливається не лише у негативне ставлення до старших, а й нездатність самостійно приймати рішення та подальші психологічні проблеми. Як уникнути таких наслідків?

6418_5d.jpg (33.81 Kb)

1. Скільки їсти
Йдеться не про те, що саме їсть дитина. Звичайно, батьки повинні стежити за харчуванням, щоб воно було збалансованим і несло користь організму, що росте. Чого точно не слід робити, так це диктувати дітям, скільки вони можуть їсти.

Ми маємо дозволити нашим дітям вирішувати, наскільки вони голодні, і дозволяти їм їсти стільки чи менше, скільки їм потрібно. Це складно, тому що діти та рішення про час їди не завжди обертаються навколо голоду, і нам потрібно втручатися, коли є емоційне харчування. Коли батьки вказують дітям конкретний час їди, незважаючи на наявність голоду, тим самим вони вчать їх ігнорувати сигнали мозку про ситість. А якщо вони дійсно голодні, а ми говоримо їм, що потрібно зупинитися, то посилаємо сигнал про те, що їжа шкідлива.

Кого обіймати
Багато батьків, у тому числі і сама Бейлі, вимовляють фразу «йди, обіймися» наприкінці зустрічі із сім’єю чи друзями. Іноді це нормально, але в деяких випадках, коли дитина не хоче обіймати або цілувати іншу людину, не варто псувати і змушувати її. Діти не повинні відчувати себе змушеними виявляти до когось прихильність, навіть до бабусі чи дідуся.

Таким чином ми ненавмисно посилаємо повідомлення, що вони повинні доторкнутися до них або торкнутися тим, хто їх про це попросить — умови, в яких може статися насильство! Дозвольте їм вибрати, кого вони хочуть обійняти чи поцілувати. Можливо, також варто попрацювати з людьми, які спонукають наших дітей виявляти ніжність.

Як вони повинні відчувати себе
Для спілкування маленькі діти використовують емоції. У деяких ситуаціях їхня поведінка може здатися театральною, але для дітей вона абсолютно раціонально. Тому батьки мають дозволити висловити ці почуття. Так ви показуєте, що почуття ваших дітей гідні, тим самим кажучи, що вони гідні!

Підліткам теж потрібно дозволяти виявляти смуток, агресивність, розчарування. Але при цьому треба нагадувати, що незважаючи на певні почуття, вони все одно повинні шанувати своїх батьків та інших дорослих, а також правильно висловлювати емоції без шкоди для оточуючих.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: