Як встановити межі для дитини?

У перші місяці життя дитина вважає, що все у цьому світі створено для її обслуговування. Захотіла їсти? Мама вже тут як тут. Щось спричиняє дискомфорт? Усі рідні вже бігають довкола, намагаючись її заспокоїти. Це триває приблизно до 1 року, поки не починається період активного дослідження довкілля, і перше знайомство із заборонами. Дитина вже розуміє слово «не можна» і воно їй не подобається. Приблизно у 1,5–2 роки малюк починає усвідомлювати, що у цьому світі не все для нього, тоді вмикається біологічна програма — програма меж.

На перший погляд, установлення меж — це справа проста. Дитина тягнеться до кришталевої вази? Не можна! Намагається пограти електричним приладом? Не можна! Хоче облизувати усі стіни? Не… та хай облизує, вони їй не смакуватимуть.

Дитина активно досліджує світ. Їй цікаво, а що буде, якщо..? Щоб це збагнути, вона має порушити межу. А потом ще раз. Але на цей раз, аби зрозуміти, якими будуть дії батьків, якщо заборона буде порушена? Для цього випадку у вас має бути певний наслідок для дії дитини. Знову забруднилася у калюжі? Цієї самої миті повертайтеся додому. Дитина має чітко усвідомити, що за порушення межі будуть певні наслідки.

І здавалося б, усе зрозуміло. Щось можна робити, а щось ні. Але дитина від самого народження дуже кмітлива. У неї просинається інша мета: що б такого зробити, аби того, що можна, стало побільше? Для цього вона використовує 3 методи.

Істерика. Так-так, це перша стадія спроби відтягнути те, що заборонено. Якщо це не спрацьовує, вона переходить до іншого методу.
Починає скиглити: «Мамооо, ну купи, купи, купи! Ну будь ласочка! Ну лише одну цукерку!». І нарешті, якщо вже і тут батьки наполягають на своєму, застосовує найважчу артилерію.

Маніпуляція. Усе це дитина робить з однією метою: дізнатися, як можна отримати те, що заборонене. Якщо хоч на одному з цих методів ви виявите слабкість, у подальшому дитина вимагатиме бажаного саме таким шляхом.

Яких помилок припускаються батьки під час установлення меж?

- Мама щось забороняє, а тато дозволяє. Це перевантажує нервову систему дитини. Правило заборони або дозволу має бути одне і категоричне: або так, або ні.
- Дитина стоїть у центрі родини, вона сама обирає та вирішує: «Йди, мамо, я хочу щоб мені тато почитав!».

У родині головні — батьки. Ви маєте взяти на себе повну відповідальність. Будьте послідовними у своїх діях. У вас усе вийде!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як виховати дитину, яка досягатиме успіху?

Виховання | 09:30, 06.09.2025

Хоча універсальної інструкції не існує, існують особливі методики виховання, які можуть підштовхнути дитину до успіху.

Чому насправді дитина хамить своїм батькам?

Дитина | 07:40, 05.09.2025

Зазвичай, коли дорослі чують нові висловлення від своїх дітей, вони часто обирають неправильну тактику: піднімають брови до максимальної висоти і шиплять: “Знову повтори, що ти сказав!”. Насправді ніхто не бажає зіткнутися з грубістю вдруге. Інна При

Які фрази протипоказано говорити батькам своїм дітям?

Сімейні справи | 14:50, 04.09.2025

Ось категорично заборонені фрази, які не варто говорити дітям.

5 причин, чому підлітки не поважають батьків

Дитина | 08:30, 04.09.2025

Батьки часто нарікають на те, що діти їх не поважають. У таких випадках варто звернути увагу на власну поведінку. Існує кілька типових помилок, яких припускаються батьки, що призводить до утворення прірви між ними та дітьми.

Чому не можна підвищувати голос на дитину?

Виховання | 01:20, 03.09.2025

Команда психологів дослідила поведінку 451 дитини, які мали 12 років, у взаємодії з їхніми батьками. Ці спостереження тривали до того часу, поки дітям не виповнилося 20 років.

Батьки витрачають на дитину 104 хвилини щодня - шокуючі результати дослідження

Сімейні справи | 01:20, 02.09.2025

У дослідженні, проведеному серед батьків із 11 розвинених країн, було виявлено, що нинішні мами та тати приділяють своїм дітям удвічі більше часу порівняно з показниками 50-річної давнини.

Чи можна батькам спілкуватися з дитиною за допомогою сарказму?

Психологія | 00:30, 02.09.2025

Гумор є чудовим інструментом у вихованні дітей, але використання сарказму в цьому контексті має свої особливості.