Пуп сім'ї: ознаки того, що ваша дитина розбалувана

Adoption

Date: 00:30, 01.09.2021 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

6072 Переглядів

Вашу дитину назвали розбалуваною? Вітаємо! І хочемо відразу заспокоїти: ви не одні такі "щасливці", удостоєні звання батьків юного монстра, який з батьків мотузки в'є. Іноді батькам складно прийняти на свій рахунок звинувачення, що, вони, мовляв, батьки «не дуже», балували-балували і розбалували чадо.

А ми хіба балували ?! - парируєте ви. Ми просто любили, дбали, пестили й плекали, як годиться батькам. Прикро? Не те слово. Але ображатися — неконструктивно, тому ми будемо шукати істину, яка завжди десь посередині, як і тонка грань між цілющою батьківською любов'ю і шкідливим потуранням.

8842_pup_rozbaluvanii.jpg (31.83 Kb)

Любов зла?

У безмежній любові мами і тата немає нічого поганого, адже ця любов заряджає улюблене чадо упевненістю, що якщо мама з татом його так люблять, значить — і весь світ теж до нього добрий і прихильний. І ось тут та сама тонка грань, коли малюку потрібно дати зрозуміти, що він стане дорослим, і тоді доведеться мати не тільки права, але й обов'язки, і що люди і світ навколо різні, і все-все-все вимагає до себе уваги і поваги.

Здавалося б, а що в цьому знанні такого особливого? Справа в тому, що розбалувана дитина може відчувати в майбутньому неабияку психологічну травму, адже в дорослому житті ніхто не буде безперестанку захоплюватися і виконувати всі її запити, як ніби за помахом чарівної палички. Що в сухому залишку? У дитини народжується почуття краху і глибокої розчарованості в людях і в житті в цілому, адже дитина, закутана в сліпе обожнювання батьків, не може побачити світ справжнім і отримувати задоволення від життя, коли тобі чомусь не аплодують кожну хвилину.

Дивитися в обидва

Сподіваюся, ви згодні з тим, що розбалуваність - НЕ вигадка психологів. Цей діагноз потрібно вчасно поставити своїй дитині, щоб без болю і сліз допомогти дочці чи сину стати мудрішими, легко знаходити друзів. Але як побачити "колоду в своєму оці"? Для початку давайте розглянемо найяскравіші та відмінні риси дитячої розбалуваності.

Ознаки вседозволеності як стилю виховання:

1. Моє! І це теж моє! Тільки моє! Ні з ким не поділюся! Дитина просто не розуміє, що когось іншого можуть обмежувати в бажаному або хтось обмежує себе може з власної волі. Варто про це з дитиною поговорити начистоту — розповісти про інше життя.

2. Часті істерики у дитини старше 3-4 років (до 4 років істерики - нормальна картина), якщо раптом щось в картині світу не сходиться з бажаннями. Наприклад, мама захворіла і не може відвести в ігрову кімнату, або дівчинка в групі дитячого садка намалювала принцесу краще і її похвалили. В такому випадку - це чистої води маніпуляція, щоб перетягнути всею увагу на себе.

3. Вибагливі в їжі і критика будь-якої страви, тому що дитині невідомо елементарне почуття здорового голоду, який відчуваєш, коли протягом дня харчуєшся в певний час або після активної прогулянки на свіжому повітрі.

4. Вічно незадоволений малюк і критикує все, що йому купують або дарують, причому кожна новопридбана річ або іграшка дуже швидко набридає і натомість потрібна нова забава.

5. Не допомагає батькам, близьким, тому що свого часу мама з татом не вважали за потрібне просити допомоги прибрати іграшки, книжки, а доросла дитина настільки звикає до такого тотального обслуговування, що вважає: так було, так є і так буде завжди.

6. Веде себе неввічливо і грубіянить, тому що відноситься до всіх споживацьки. Йому все повинні, а якщо ці "всі" не виконують вимог найголовнішої людини на планеті, то їм буде непереливки. Знайоме?

7. З вищеописаної ознаки випливає, що юний грубіян буде часто вганяти своїх батьків в фарбу, тому що не вихований і звик всього добиватися криком і істериками. А люди навколо? А хто вони такі? - вважає початківець "директор галактики".

8. Безвідповідальність, тому що мама і тато (а також бабуся, дідусь та інші родичі) не вважають за потрібне змусити дитину відповісти за свій вчинок, якщо він винен. Гаразд, якщо він щось розбив або втратив, але навіть коли когось образив або взяв без дозволу щось чуже, все одно буде винен хтось інший, але не улюблений малюк.

9. Дитина категорично не розуміє і не приймає слова "ні", а якщо наполягати на відмові, то юний улюбленець сприймає це як кінець світу, який, по суті, він влаштовує батькам своєю істерикою.

10. Нікого, крім себе, не любить. Це, мабуть, найсумніше "придбання" розбалуваності, яке позначається на характері дитини і може нашкодити в майбутньому, коли прийде час вибудовувати відносини, дружити, любити і приймати любов.

Сподіваємося, наша діагностика допоможе вам об'єктивно поглянути на свою дитину — як би з боку чужої людини, незацікавленого глядача — і зробити

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: