Як не виростити з дитини скнару?

Із проблемою дитячої жадібності, напевно, мали справу майже всі батьки. Що ж це – тимчасове явище чи вияв характеру малечі? І як реагувати на дитячі вибрики?

У 2-3 роки дитина починає осягати значення слів «я» і «моє» (моя іграшка, моя мама тощо). Усе, що малеча позначає словом «моє», є складовою її особистості. Відтак, якщо хтось зазіхає на якусь річ, що належить дитині, вона трактує це як зазіхання на її «я».

У такому віці про жадібність як рису характеру не можна говорити. Просто малюк мусить знати, що всі його речі, як і він сам, мають бути недоторканими без його дозволу. Дуже важливо, що у цьому віці діти починають розуміти й значення слова «чуже». Це якраз та пора, коли ви легко можете навчити чадо, що перед тим, як щось узяти, треба попросити дозволу.

У 3,5-5 років саме час виховувати в малечі щедрість. Варто показати на власному прикладі, що треба не лише брати, а й давати. Скажімо, коли дитина їсть шоколадку, не зайве нагадати, що й ви не відмовилися б від шматочка…

Зазвичай у цьому віці малюк розуміє, що, поділившись іграшкою з однолітками, він має право увійти в компанію і брати їхні іграшки. І, якщо комусь чужому ваше чадо таки не дозволяє гратися його іграшкою – це не жадібність!

5-річні дітлахи діляться тільки з тими, кому довіряють (із другом, мамою, вихователькою).

Коли ж у 6-7 років ваша дитина не хоче ні з ким ділитися, а в садочку її дражнять «жаднюгою», треба бити на сполох і, можливо, звернутися за допомогою до психолога.

Часто таку поведінку малечі можна пояснити тим, що вдома їй приділяють недостатньо уваги. Іноді за жадібністю криється жага лідерства, діти переконані, що головний – це той, навколо кого всі «скачуть». Жадібність дитини, яка прагне бути лідером, цілком можливо скерувати у «мирне» русло. Хай це буде «жадібність» до знань, коли дитину мотивують бути інтелектуальним лідером.

А загалом, щедрість – це потреба душі. Адже справжня щедрість – то не тільки здатність поділитися якоюсь річчю, а й бажання те з радістю зробити. Тому важливо, щоб ваша дитина бачила, що ви знаходите час, аби допомогти друзям, потішити чимось близьких. Тоді й вона навчиться бути щедрою душевно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

Дитина | 01:20, 29.06.2026

Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол

Сенсорний захист у «гучному» світі: що таке слухова перевтома у дітей?

Дитина | 00:30, 29.06.2026

Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звукове тло. У дорослих мозок навчився фільтрувати ці шуми за допомогою механізму селективного уваги. Про

Криза 3-х років або перша сепарація: як реагувати на дитячі відмови?

Дитина | 06:30, 28.06.2026

Істерики у три роки — це не ознака поганого виховання, а здоровий етап формування особистості та відокремлення свого «Я» від мами.

Розвиток мовлення до року: як побутовий діалог з дитиною замінює їй дорогі розвиваючі картки?

Дитина | 01:20, 28.06.2026

Мозок немовляти налаштований на живий людський голос та міміку, а не на статичні картинки чи інтерактивні іграшки.

Перший прикорм: чому педіатри все частіше обирають самоприкорм (BLW) замість пюре?

Дитяче харчування | 00:30, 28.06.2026

Дозволити дитині їсти самостійно з перших днів прикорму — це інвестиція у здоровий харчовий інтерес без примусу та блендерів.

Чому вітамін D потрібен дитині навіть влітку і як уникнути передозування?

Дитина | 08:30, 27.06.2026

Вітамін D критично важливий для росту кісток, міцних зубів та формування імунітету, проте міф про те, що влітку його пити не потрібно, досі живий.

Синдром «рука-нога-рот»: що за дивний вірус атакує дітей на дитячих майданчиках?

Інфекції | 07:30, 27.06.2026

Ентеровірусний везикулярний стоматит — наукова назва хвороби, яка лякає батьків специфічними пухирцями на долонях, стопах та в роті малюка.