Що потрібно знати батькам про емоційне здоров'я дитини

Війна здійснює руйнівний вплив на емоційне здоров’я дитини. 60 відсотків дітей уже стали свідками або учасниками подій, які спричинили психологічну травму.

Як подбати про емоційний захист школярів, знає педагогиня, психологиня і директорка дистанційної школи "Атмосферна школа" Тетяна Серебрянська.

"Емоційний стан впливає не лише на фізичне здоров’я школяра, а й на його бажання вчитися, – каже Тетяна Серебрянська. – Наприклад, позитивно налаштовані учні легше засвоюють матеріал. А учні, яких переповнюють негативні емоції, не можуть сконцентруватися, їм складно запам’ятати інформацію. Тому батьки та педагоги мають вчити дитину розрізняти емоції, щоб керувати ними правильно. Отримані навички захистять дитину від "емоційних гойдалок".

Позитивна атмосфера вдома
Найбільший вплив на емоційний стан школяра має атмосфера, яка панує у нього вдома. Якщо дитина почувається у безпеці поруч із рідними, не боїться бути покараною за те, що висловила свою думку або занадто емоційно відреагувала на подію – це позитивно впливає на її психічний стан. Тому робимо висновок: підтримка батьків, їхня адекватна та врівноважена реакція на поведінку школяра – запорука емоційної стабільності дитини.

"Ще одна порада. Щоб уникнути зайвого стресу, рекомендую батькам не дивитися та не обговорювати пов’язані з війною новини, коли поруч дитина", – радить Тетяна Серебрянська.

Правильна мотивація
Смартфони та інші ґаджети – невід’ємна частина життя сучасного школяра. Якщо у дитини є акаунт у Facebook, Instagram чи TikTok – її настрій може залежати від кількості вподобайок або дизлайків, які їй поставили друзі. Бажано контролювати те, що дописує дитина і за потреби підтримувати її. Впливають ґаджети й на мотивацію у навчанні. "Іноді діти не розуміють, навіщо вчити таблицю множення, якщо правильну відповідь можна поґуґлити в інтернеті, – розповідає психологиня. – Тут школярам варто пояснити, що людина без доступу до Мережі знає саме стільки, скільки встигла вивчити".

Якісна комунікація
Побудуйте якісну комунікацію зі своєю дитиною. Не обмежуйтеся черговим запитанням: "Як справи у школі?" Поцікавтеся, що нового дізнався школяр сьогодні, які предмети йому не сподобалися. Але зробіть це щиро. Діти добре розуміють, коли батьки дійсно хочуть почути інформацію, а коли роблять це просто заради форми. Якщо дитина не може впоратися із завданням – підтримайте її, спробуйте розв’язати його разом. Батьківська підтримка позитивно впливає на емоційний стан.

Моделювання ситуацій
Щоб підготувати дитину до ймовірних стресів, обговорюйте з нею різноманітні конфліктні ситуації, які можуть виникнути у школі. "Опишіть уявну ситуацію. Наприклад, з вашої дитини покепкували у шкільному чаті, – каже Тетяна Серебрянська. – Спочатку запитайте, як на кепкування реагуватиме син чи донька. А потім поясніть: впадати в розпач не варто. Треба заспокоїтися та проаналізувати ситуацію. Якщо хтось прагнув роздратувати дитину, навіщо робити йому таку послугу? Поясніть, що деякі речі можна проігнорувати або відповісти на них жартом, щоб не псувати собі настрій".

Емоційний контроль
Щодня дитина переживає ситуації, які можуть викликати розчарування або страх. Батьки не завжди можуть підтримати дитину, тому учневі корисно буде опанувати методику самозаспокоєння. "У деяких дітей починається паніка, коли вони чують сигнал повітряної тривоги, – каже психологиня. – Щоб допомогти приборкати свої розбурхані емоції, навчіть школяра техніці глибокого дихання. Вона дуже проста: вдихаємо носом повітря, подумки рахуємо до трьох. Видихаємо повітря ротом, рахуючи до шести. Тобто видих має бути довшим, ніж вдих. Це зменшить рівень кисню у крові – і дитина заспокоїться. Такі вправи можна робити не лише в укритті під час повітряної тривоги, а й тоді, коли учень відчуває роздратування, бо не може виконати завдання".

Більше активності
Фізична активність сприяє виробленню ендорфінів, які покращують настрій. Тож подбайте, щоб протягом дня дитина мала змогу погратися на свіжому повітрі. "Будь-які перевантаження – фізичні або розумові, коли батьки змушують дитину сидіти над уроками – викликають стрес, – додає Тетяна Серебрянська. – Дотримуйтеся графіка сну, навчання, їжі та відпочинку. Так, під час війни це зробити доволі непросто, але бажано, щоб дитина не "випадала" з графіку. Психологи стверджують, що звичні щоденні справи позитивно впливають на психіку людини. Також не зайвим буде знайти для дитини цікаве заняття, яке змусить її забути про негатив".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Почорнілі банани не можна давати дітям – у них з'являється алкоголь

Дитяче харчування | 20:30, 01.02.2026

При перезріванні через природне бродіння у плодах утворюється спирт.

Як різноманітне харчування впливає на розвиток дитини?

Дитяче харчування | 08:30, 30.01.2026

Основні причини, чому дитині потрібен широкий вибір продуктів.

Чому батькам не слід пристосовуватися до своїх дітей?

Сімейні справи | 07:30, 30.01.2026

Здоровий розвиток дитини вимагає створення надійного зв’язку з батьками. Доктор Паскаль Вртічка, викладач психології в Ессекському університеті та керівник лабораторії соціальної нейронауки людської прихильності (SoNeAt), підкреслює важливість цього

Як сімейні бесіди за вечерею формують впевнену дитину?

Сімейні справи | 06:30, 30.01.2026

Сімейна комунікація за столом — це більше, ніж просто звичка, це інвестиція в розвиток особистості дитини.

Які слова ніколи не можна говорити дочці?

Дитина | 01:30, 30.01.2026

Кожна дівчинка формується не лише через досвід, а й через те, що чує від своїх батьків. Навіть звичайні, на перший погляд, фрази можуть надовго залишити емоційний слід.

Чому дитині складно просити вибачення?

Дитина | 23:30, 29.01.2026

Уміння визнавати власні помилки й говорити «пробач» — одна з важливих соціальних навичок. Але для багатьох дітей цей крок виявляється непростим. Батьки часто стикаються з опором, коли намагаються змусити малюка вибачитися, і сприймають це як упертіст

Як наше спілкування формує особистість дитини?

Сімейні справи | 22:30, 29.01.2026

Мова — це не просто набір звуків чи слів. Для дитини вона є основним інструментом пізнання світу і самого себе. Те, що чує малюк щодня, поступово стає частиною його внутрішнього голосу, впливає на самооцінку, мотивацію та навіть життєві цінності.