Що треба знати про пупкову грижу у дітей?

Adoption

Date: 08:30, 23.03.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

410 Переглядів

Пупкова грижа — це випинання внутрішніх органів через фіброзне кільце пупка. Найчастіше назовні виходять петлі кишківника, стінка шлунка або великий сальник. У дітей ця проблема виникає переважно в перші місяці життя, що пов'язано з анатомічними особливостями м'язів живота й інтранатальними ускладненнями. Хворіють здебільшого дівчатка. Сумарно близько 12% новонароджених мають пупкову грижу. При цьому хірургічне лікування необхідне для 30-40% таких дітей.

5972_6.jpg (23.01 Kb)

Зазвичай, діагностика пупкової грижі не викликає складнощів. Під час огляду лікар акцентує увагу на наявності опуклості в області пупкового кільця, її щільності та здатності до вправляння під час рухів. Пальпація грижі дає хірургові достатньо інформації. У сумнівних випадках вдаються до інструментальних методів дослідження.

Ультразвукове дослідження (УЗД) – найбільш швидкий і зручний метод, який не має негативного впливу на дитину. За його допомогою досліджують органи черевної порожнини та грижу.

Методи лікування пупкової грижі
У дітей до 1-3 років існує висока ймовірність самостійного регресування пупкової грижі, тому в деяких випадках лікарі рекомендують відкласти проведення оперативної корекції. Самоліквідація патологічного випинання відбувається в результаті зміцнення м'язів черевної стінки та звуження фіброзного кільця. Консервативні методи допомагають прискорити цей процес. До них належать:

- Укладання на живіт. Проводиться 3-4 рази на день, за двадцять хвилин до годування. Дитину кладуть на тверду поверхню животом униз, при цьому всі її рухи контролюються. Можна злегка погладжувати по спині або кінцівках, щоб заспокоїти.
- Масаж. Допомагає підвищити тонус м'язів живота та зміцнити пупкове кільце. Перед їдою дитина лягає на спинку, а масажист виконує легкі кругові рухи за годинниковою стрілкою в області пупка. Для цього він використовує пальці або поверхню долоні.
- Пластир. Батьки можуть застосовувати лейкопластир для фіксації випинання. Він клеїться на пупок і залишається там десять днів. Існують й інші варіації такого суспензорія, які можна знімати під час купання. Вони зручніші та виготовлені з гіпоалергенних матеріалів.

Якщо на тлі консервативного лікування грижа не зникла, помітно збільшилася в розмірах або має ризик защемлення, необхідно вдаватися до герніотоміїта герніопластики. Операція починається з розсічення грижового мішка, перевірки його вмісту та вправлення в черевну порожнину. Потім шийку мішка зашивають, а тіло відсікають. Наступний крок – пошарове з'єднання рани та шкіри. Маніпуляція нескладна і триває до години. Потім проводяться регулярні перев'язування й обробка післяопераційної рани.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: