Синдром другої дитини: причини і наслідки

На думку відомого австрійського психолога Альфреда Адлера, певні риси характеру дитини залежать від того, була вона в сім’ї первістком чи другою дитиною. Середні діти можуть бути схильні до синдрому другої дитини. Розгляньмо докладніше, чому це відбувається.

Коли в родині з’являється перша дитина, батькам усе здається новим і унікальним. Вони захоплюються кожним новим досягненням дитини, кожен день її життя дає їм незабутні спогади. Після народження другої дитини цей досвід для батьків уже не є новим. Коли ваша дитина робить перший крок, ви вже це бачили. Однак для неї цей досвід – новий. Але позаяк ви вже бачили ці досягнення, то не оцінюєте їх гідно, і тому дитина може вважати себе нездарою. Вона також може відчувати образу на своїх старших брата чи сестру, що може призвести до суперництва між ними.

Іншою причиною синдрому другої дитини може стати різниця у віці між дітьми. Іноді батьки не справляються відразу з двома дітьми (наприклад, у ситуаціях, коли потрібно вирядити в школу старшу дитину й одночасно погодувати молодшу). Батькам важко робити кілька справ відразу, тому вони не можуть приділити достатньо часу молодшій дитині, навіть маючи велике бажання. Тому іноді вони змушені брати із собою молодшу дитину, коли ведуть старшу у спортивну секцію або музичну школу. Це може негативно позначитися і на батьках, і на молодшій дитині.

Ознаки, на які необхідно звернути увагу

Коли ви не реагуєте на перші досягнення молодшої дитини, вона може вдаватися до таких способів привернення вашої уваги:

- дитина не реагує на ваш прояв почуттів, тим самим змушуючи вас відчувати провину за те, що ви не приділяєте їй достатньо часу. Але не турбуйтеся. Дитина потребує ваших почуттів більше, ніж ви собі уявляєте;
- дитина може виявляти погану поведінку просто задля того, щоб привернути вашу увагу. Не дозволяйте їй цього робити, але й не сваріть її постійно;
- дитині не подобається порівняння зі старшими братом або сестрою. Не варто говорити їй: «Чому ти не такий, як твій брат?». Це ще більше мотивує її чинити інакше;
- дитина може виявляти гнів, сарказм або негативне ставлення до ваших слів. Майте терпіння. Цю стіну, яку вона збудувала навколо себе, можливо зруйнувати за допомогою любові та прихильності;
- ваша неуважність може спричинити в дитини думки про те, що її зусилля не будуть оцінені. Вона також може зазнавати труднощів, виконуючи ті чи інші справи під тиском;
- друга дитина може почуватися самотньою, мати проблеми при розбудові близьких стосунків, не цінуючи їх так сильно, як її старші брат або сестра. Це, своєю чергою, призводить до негативних наслідків у майбутньому.

Слід пам’ятати, що не кожна молодша дитина поводиться саме так. Але якщо вона відчуває, що батьки нею нехтують, вона здатна використовувати такі моделі поведінки.

Переваги другої дитини

Батьки можуть відчувати провину, стикаючись із проявами синдрому другої дитини, але в тому, що у вас двоє дітей, є свої переваги. Коли у вас з’являється друга дитина, ви краще підготовлені, щоб піклуватися про неї. Наприклад, ви вже знаєте, що невеликий кашель у дитини не такий страшний. По суті, ви стаєте менш метушливими. Саме тому другі діти зазвичай більш спокійні. Вони також виростають самостійнішими, тому що батьки менше ними опікуються і дають їм простір, щоб учитися необхідних навичок. Таким чином, ваш попередній батьківський досвід стає вам у нагоді при вихованні другої дитини.

Єдиний спосіб зламати бар’єр у взаєминах із другою дитиною – виявляти свою любов і увагу. Це потребуватиме певного часу й зусиль, але допоможе уникнути емоційних проблем у дитини в майбутньому.

З іншого боку, якщо ви побоюєтеся, що друга дитина може відчувати брак вашої уваги, то маєте зрозуміти, що вам потрібно приділяти час обом дітям. Коли у вас була лише одна дитина, цілком природно, що вся увага належала тільки їй. Тепер вам потрібно приділяти час обом дітям, і цілком природно, що кожна дитина отримуватиме його менше. Не відчувайте себе винними через це, краще постарайтеся правильно організовувати свій час, щоб діти мали достатньо ваших любові й уваги. Так ви зможете запобігти синдрому другої дитини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому у дітей можуть виникнути затримки мовлення?

Дитина | 06:30, 04.04.2026

Уміння вимовляти окремі слова в кожного малюка з’являється в різний час залежно від особливостей індивідуального розвитку. Про вік, у якому діти починають говорити, та можливі причини затримки мовлення розповіла Тетяна Кудярська, завідувачка логопеди

Коли дитина починає самостійно тримати голову?

Дитина | 01:20, 04.04.2026

Малюки ростуть надзвичайно швидко. Мама з татом і озирнутися не встигнуть, як їхня дитина вже починає самостійно тримати голівку. У скільки місяців діти починають тримати голівку та як батькам допомогти опанувати це вміння?

Старші чи молодші, доньки чи сини:кого батьки люблять більше?

Сімейні справи | 00:30, 04.04.2026

Дослідження, проведене міжнародною командою вчених, виявило, що батьки часто віддають перевагу старшим дітям і донькам.

Коли дитина починає сидіти: норми

Дитина | 07:30, 03.04.2026

Малюки дуже швидко розвиваються. У перші місяці життя дитина вже вчиться тримати голівку, фокусувати увагу на одному предметі та сидіти. Коли діти починають самостійно сидіти та чи можуть батьки допомогти опанувати цю навичку?

Чи можна натирати дитину оцтом при високій температурі?

Хвороби | 06:30, 03.04.2026

Висока температура в дитини – страшний кошмар кожної мами. Батькам хочеться допомогти малюку якнайшвидше, але якщо під рукою немає жарознижувальних препаратів у хід йдуть народні методи. Один з ефективних народних способів збити температуру – натиран

Одна година в телефоні підвищує ризик короткозорості в дітей на 21%

Дитина | 01:20, 03.04.2026

Команда корейських учених під час метааналізу інших досліджень на задану тему з’ясувала, що лише одна година сидіння перед екраном телефону або іншого гаджета підвищила ризик появи у дітей міопії, тобто короткозорості, на 21%.

Все більше дітей страждають на психічні розлади

Дитина | 00:30, 03.04.2026

Команда вчених Лондонського університету під час дослідження з’ясувала, що кількість дітей, госпіталізованих у відділення інтенсивної терапії в Англії через серйозні проблеми з психічним здоров’ям, за останнє десятиліття збільшилася на 65%.