Вчені пояснили, чому не можна ігнорувати дитячий плач

Як наголошують науковці, крик дитини переважно торкає батьків, а не бездітних дорослих, а також більше жінок, ніж чоловіків. Проте загалом дитячий крик налаштований так, щоб зачепити кожного дорослого. Чому дитина плаче? Вчені виділили кілька стадій крику і плачу, які про щось сигналізують батьків.

Так дитина привертає увагу
За словами вчених, деякі звуки діти застосовують, щоб привернути увагу батьків. Цікаво також те, що з часом дорослі звикають до такого звуку і можуть менше реагувати на сльози дитини. Проте експерти вважають, що ігнорування батьків може викликати в малечі ще більшу істерику.

Бо дитина трохи засмучена
Батьки часто сприймають скиглення дитини тільки як один звук, але він насправді складається з безлічі тонів. І коли ці звуки звучать чітко один за одним, то це означає, що дитина чогось потребує. Адже маленька дитина не може пояснити свої потреби. Тому вона почувається безпорадною і, щоб висловити своє розчарування, часом починає плакати.

Як упоратися з дитячими істериками? Головне – зберігати спокій. Тільки так можна вирішити вказану проблему.

Малеча плаче через тривогу чи напруження
За словами вчених, коли дитина стає роздратованою, її мозковий центр страху стимулює групу нейронів, які посилають сигнали до серця і голосових зв’язок через блукаючий нерв. Натомість це підсилює плач немовляти, а також скорочує перерву між схлипуваннями. Також цей блукаючий нерв через напруження може підвищувати частоту серцевих скорочень у дитини та прискорити її дихання. Мозок дорослих може робити довгі зупинки між криками – так зване мовчання. Але це не означає, що все так погано.

Чому батьки не в силі ігнорувати плач малечі
Коли "наполегливий" крик малечі потрапляє у вухо дорослої людини, він активує тривогу, спрямовуючи увагу батьків на дитину. Потім гормон допамін потрапляє в середній мозок, що спонукає дорослих наблизитися до малюка.

І вже після проходження сигналів через частини мозку, які відповідають за емпатію та емоції, у батьків з’являється прагнення заспокоїти дитину та зупинити її крики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

5 дій батьків, що можуть завдати психологічної травми дітям

Сімейні справи | 01:20, 20.02.2026

Психологічні травми виникають через сильні емоційні переживання, що викликані важливими подіями. Оскільки батьки є найбільш значущими людьми у житті дитини, їхні вчинки можуть стати причиною травм. Проблема полягає в тому, що дорослі не завжди розумі

Як дізнатися, що чоловік готовий до батьківства?

Плануємо дитину | 00:30, 19.02.2026

Визначити, чи готовий чоловік до дітей, можна за кількома ознаками. Це проявляється у його відповідальності, бажанні підтримувати стабільність у стосунках і прагненні до емоційної та матеріальної стабільності.

Батьківські комплекси, які впливають на дітей

Сімейні справи | 08:30, 18.02.2026

Чимало психологічних труднощів беруть свій початок у дитинстві. У процесі виховання батьки, самі того не усвідомлюючи, часто формують у своїх дітей певні поведінкові моделі, переконуючи, що це лише на користь. Попри те, що кожен люблячий батько прагн

Чому діти іноді ігнорують поради батьків?

Сімейні справи | 00:30, 18.02.2026

Американська психологічна асоціація (APA) стверджує, що для здорових відносин між батьками та дітьми потрібна вмілість як слухати, так і вміло висловлювати свої думки. Чому ж діти можуть бажати ігнорувати поради батьків?

10 способів дітям скинути стрес

Дитина | 01:20, 17.02.2026

Ефективні техніки для розслаблення, що допоможуть малюкові подолати стрес у будь-яких обставинах.

Як зрозуміти, що чоловік не готовий до серйозних стосунків?

Мама | 00:30, 16.02.2026

Обираючи партнера для спільного життя, ми всі прагнемо знайти людину, яка стане не лише супутником, але й опорою. Однак іноді певні риси або поведінка можуть сигналізувати про те, що чоловік не готовий до відповідальності та довготривалих стосунків.

Звички батьків, які найбільше дратують дітей

Сімейні справи | 07:30, 15.02.2026

У процесі виховання ми, батьки, часто забуваємо, що наші слова, вчинки та звички мають значний вплив на дітей. Навіть із найкращими намірами ми можемо мимоволі створювати ситуації, які викликають у них роздратування.