Що заважає дитині вчитися?

За статистикою, 15-20% людей в світі стикаються з різними проявами труднощів в навчанні – дислексією, дисграфією і дискалькулією. Проте більшість дітей з такими порушеннями частіше чують від навколишніх звинувачення в ліні і дурості.

Що таке дислексія, дисграфія та дискалькулія?
Це труднощі в освоєнні навичок читання, письма та рахунку відповідно. Такі порушення вважаються ізольованими, тобто вони не позначаються на загальному рівні інтелекту та інших навичках. Вони включені в Міжнародний класифікатор хвороб десятого перегляду (МКБ-10).

На жаль, в нашій країні часто ці діагнози ігноруються. Таких дітей відправляють до дефектологів та приписують їм порушення розвитку. Проте зараз ситуація змінюється, і про ці порушення говорять все більше, їх активно досліджують. Фахівці розробляють різні методики реабілітації.

Як діагностують такі порушення?
Уже в дошкільному віці можна зрозуміти, що з дитиною щось не так і є привід для занепокоєння, хоча остаточний діагноз ставлять в 7-9 років. Тобто тоді, коли ці навички на базовому рівні вже повинні бути сформовані. Дуже важливо, що за труднощами з освоєнням читання і письма часто ховаються різні причини.

Одна з найбільш поширених — порушення фонематичного слуху. Це означає, що дитина чує гучність, інтонацію, але не розрізняє фонеми. Тобто «ба-ба», «па-па», «ма-ма», наприклад, звучать для нього однаково, він не може відокремити їх один від одного. У такій ситуації варто звернутися до логопеда, це розв’язувана проблема — в більшості випадків фонематичний слух можна розвинути.

А ось на які ще симптоми варто звернути увагу:
— Регулярна заміна звуків при читанні й букв на листі (не випадкова, а коли замість однієї літери завжди йде конкретна інша).
— При читанні/писанні дитина тре очі, скаржиться на головний біль.
— Не може утримати рядок при читанні — перестрибує між ними, читаючи слово з одного, а потім відразу з сусіднього.
— Не розуміє змісту прочитаного, не може назвати тільки що прочитане слово, не запам’ятовує його.
— Змінює закінчення слів, які не дочитує до кінця, «вгадує» слова.
— Під час писання пропускає букви, склади і навіть цілі слова.
— Зазнає труднощів з орієнтацією в просторі, розташуванням тексту на аркуші, дотриманням рядків під час письма.
— Спроби читати справа наліво, дзеркальне написання букв після старшого дошкільного віку.
— Висока стомлюваність через процес читання або письма — буквально через кілька хвилин дитина «видихається».
— Неправильно називає знайомі букви, цифри, знаки, форми.
— Плутає напрямки стрілок, насилу оперує поняттями «право», «ліво», «верх», «низ».
— При читанні й писанні допускає «несподівані» помилки — там, де правильне написання зазвичай не викликає ніяких труднощів.
— Дитина скаржиться, що літери або цифри «скачуть», «танцюють», «тікають», «ховаються».

Чи можна розв’язати цю проблему?
У більшості випадків, якщо своєчасно звернутися до грамотних фахівців — нейропсихологів, логопедів, — проблему можна вирішити. Дислексія, дисграфія і дискалькулія рідко беруть тотальні форми, коли людина взагалі нічого не може прочитати, написати або порахувати. Ситуацію завжди можна скорегувати до того рівня, щоб справлятися з не дуже великими й не дуже складними завданнями. Це важливо, тому що стомлюваність у людей з такими діагнозами дуже сильна, іноді доходить навіть до головного болю.

В першу чергу нейропсихології з’ясовують, наскільки добре працюють окремі функції, які стосуються складних навичок читання, письма та рахунку: сукцессивні функції, зорове сприйняття, зорово-моторна координація. Потім підбирають спеціальні вправи, які допомагають вибудувати нейронні зв’язки. Саме вони відповідають за роботу порушених функцій.

Наприклад, якщо проблема в вестибулярному апараті, порушенні руху очей і дитина не може утримувати погляд на одному рядку під час читання. У такому випадку йому доведеться займатися фізичними вправами. В інших випадках діти працюють з розрізаними, перевернутими літерами, вчаться розрізняти їх. Іноді вони виконують вправи з м’ячиками, відбивають ритми.

У реабілітації регулярність занять куди важливіше їхньої тривалості. Якщо є завдання створити нейронні зв’язки, п’ять хвилин кожен день набагато краще, ніж 40 хвилин раз на тиждень. Звичайно, у багатьох немає можливості ходити до нейропсихолога або логопеда кожен день, тому фахівець може просто давати завдання на пару тижнів вперед і брати з батьків обіцянку, що вони будуть стежити за його виконанням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

Синдром відмінника: чому гонитва за перфекціонізмом шкодить психологічному здоров'ю дитини?

Школярі | 00:30, 14.06.2026

Прагнення завжди бути першим та отримувати лише найвищі бали часто ховає під собою глибокий страх відторгнення та невпевненість у собі.

Чому важливо готувати дитину до навчання в школі?

Дитина | 07:30, 11.06.2026

Є щонайменше 5 важливих причин, чому дитину варто готувати до школи. І це не про моду, а про те, як розвивається дитячий мозок.

Які речі для школи варто придбати завчасно?

Школярі | 06:30, 03.06.2026

Літо – найкращий час, щоб спокійно підготуватися до нового навчального року. Замість того щоб у серпні купувати все поспіхом, можна поступово впродовж літа збирати необхідні речі: від шкільного одягу до канцелярії.

Чому дитина дуже неуважна?

Дитина | 07:30, 01.06.2026

Надмірна неуважність у дитини найчастіше викликана перевтомою, дефіцитом сну або хронічним стресом через надмірні навантаження. Батькам часто здається, що дитина просто лінується чи вередує, проте здатність концентруватися напряму залежить від зрілос

Як вибрати спортивну секцію для дитини на літо?

Дитина | 18:38, 08.05.2026

Вибір спортивної секції на літо — це чудова можливість для дитини спробувати щось нове без шкільного навантаження. Оскільки влітку спекотно, пріоритет зазвичай надають активностям на свіжому повітрі або у воді.

Як повернути дитині інтерес до навчання?

Дитина | 07:30, 07.05.2026

Повернення інтересу до навчання — це не про примус, а про пошук причин втрати мотивації та створення підтримуючого середовища. Психологи наголошують, що дитина не «лінується» просто так — за цим завжди стоїть втома, страх або нерозуміння сенсу.