Як без психолога зрозуміти, що до нервового зриву залишилось недовго?

Як зрозуміти, що до нервового зриву вже недалеко. Як зрозуміти, що вже вкрай важливо звернутися по допомогу до фахівців. На ці та інші питання відповіла кандидат психологічних наук, психотерапевт Наталія Портницька.

Нервовий зрив – це гострий психічний стан, неадекватно посилена емоційна реакція на події, – зазначає фахівець.

За її словами, під час війни емоцій накопичується занадто багато, в основному негативних: тривога, злість, розгубленість, емоційне виснаження. Якщо намагатися постійно їх пригнічувати, може виникнути загострення, психічний розлад або кризовий психічний стан.

На які ознаки в своїй поведінці або реакціях близьких варто звертати увагу
У більшості ситуацій ідеться про емоції й реакції, з якими людина не може впоратися самостійно. Кожна з цих ознак може бути “дзвіночком” для звернення по допомогу:

- неконтрольовані за силою емоційні реакції – агресія, лють, плач, дратівливість;
- різкі безпричинні перепади настрою – від сміху до люті й навпаки;
- емоції виникають несподівано, спрямовуються на першого-ліпшого;
- сила емоції явно перебільшена, якщо порівняти з приводом, який її викликав;
- зупинити емоції неможливо.

Панічні реакції – раптові надсильні напади тривожності. Страх стає настільки сильним, що виникають раптові труднощі з диханням, підвищується серцебиття, тиск, здається, що земля йде з-під ніг.

Ознаки панічної реакції:

- пригніченість, апатія, заціпеніння, почуття безсилля, безнадійності. Незважаючи на те, що людина розуміє, що зараз потрібна її активність, допомога, сил вистачає лише на те, щоб лежати в ліжку і дивитися в одну точку. Будь-які інші, навіть найпростіші дії, вимагають надзвичайних зусиль;
- безсоння або надмірна сонливість. В обох випадках немає відчуття того, що ви відпочили і набралися сил. Це призводить до виснаження організму, а іноді до збоїв у пізнавальній діяльності;
- у голові весь час крутяться нав’язливі думки. Від них неможливо позбутися або переключитися на щось інше. Поширене переконання про те, що треба постійно перевіряти новини, тримати руку на пульсі. Так, людина постійно скролить новинні канали. На інші об’єктивно важливі справи не залишається часу і сил;
- неможливість зосередитися на чомусь, запам’ятати найпростіші речі. Постійне відчуття туману в голові;
- відсутність інтересу до чого-небудь, навіть до подій, які безпосередньо стосуються життя і безпеки самої людини;
- зловживання алкоголем або іншими психоактивними речовинами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому перший рік батьківства стає найбільшою кризою для шлюбу?

Сімейні справи | 00:30, 18.06.2026

Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.

Чому залученість тата в побут рятує стосунки?

Сімейні справи | 19:30, 17.06.2026

Ніщо так швидко не вбиває лібідо та романтичні почуття жінки, як відчуття, що вона залишилася сам на сам із побутом, прибиранням та дитиною.

Чому батькам життєво необхідно залишати дитину на кілька годин?

Сімейні справи | 07:30, 17.06.2026

Багато молодих мам відчувають гостре почуття провини, коли залишають малюка на бабусю чи няню, щоб сходити з чоловіком у кіно або кафе.

Чому дітям критично важливо спілкуватися з дідусями і бабусями?

Дитина | 06:30, 17.06.2026

Незважаючи на всі побутові непорозуміння, роль старшого покоління у формуванні особистості дитини є унікальною та незамінною.

Бабуся замість няні: як зберегти родинні стосунки, якщо старші повністю доглядають за дитиною?

Сімейні справи | 01:20, 17.06.2026

Коли бабуся бере на себе щоденний догляд за дитиною, поки батьки на роботі, межа між ролями «бабусі» та «мами» починає стиратися.

Як реагувати на критику ваших методів виховання з боку батьків?

Виховання | 00:30, 17.06.2026

Фрази «а от ми вас виховували без цих ваших психологів» здатні вивести з рівноваги навіть найспокійніших тата чи маму.

Як батькам не розчинитися в дитині та зберегти власні інтереси?

Сімейні справи | 21:44, 16.06.2026

Екологічний шлюб тримається на трьох китах: простір «Я», простір «Ти» і спільний простір «Ми». Поява дитини часто стирає перші два.