Плакати почали ще задовго до нашого народження, тоді, коли зароджувалося людство та суспільство.
За допомогою сліз первісна людина могла показати, що вона потребує допомоги, а родичі або одноплемінники — вчасно відреагувати й допомогти.
Звідси в нас уже закладена підсвідома генетична реакція втішати того, хто плаче: обійняти, поговорити, підтримати, розвеселити тощо.
Інша справа — виживання. Немовлята не змогли б вижити, якби не вміли голосно кричати й плакати.
Саме так вони сповіщають дорослим про свої базові потреби в цей момент. І в давнину ті, хто робив це краще за інших, виживав.
Плач виступає своєрідною “соціальною мовою” дитини, яка з’являється ще до здатності розмовляти, каже Світлана Паніна.
Цікаво, що сльози з’являються у малюків не одразу, лише під час формування та дозрівання мозку, коли покращується зір. Він, своєю чергою, дає змогу краще зчитувати емоції матері, а відтак і диференціювати власні.
Тобто плакати не лише тоді, коли маляті щось треба, а й тоді, коли воно відчуває емоції гніву, страху, смутку.
Сльози — ліки проти стресу
Але чому ми плачемо, коли засмучені, стомлені, емоційно напружені?
Звісно, у людей є чисто фізіологічна властивість виділяти сльозотечу у відповідь на певні подразники: хімічні, фізіологічні, інфекційні.
Але існує також тісний зв’язок між лімбічними системами мозку, що відповідають за емоції, та сьомою парою черепно-мозкових нервів, які посилюють виділення сліз.
Ці два варіанти сліз, фізіологічний та емоційний, відрізняються навіть за своїм хімічним складом.
Отож, чому сльози допомагають впоратися зі стресом? Світлана пояснила, що сьома пара черепно-мозкових нервів належить до парасимпатичної нервової системи. Тобто не тієї, що збуджує організм у відповідь на небезпеку, а навпаки — розслаблює.
Тому сльози — це реакція, яка настає після емоційного напруження.
Коли ми переживаємо сильне емоційне потрясіння, страх, травматичні події, коли просто виснажені та втомлені, наш організм звільняється від цієї напруги через сльози.
Якщо не випускати сльози й не давати виходу емоціям стресу, тобто не допомагати організму приходити у стан врівноваження, то можна познайомитися з панічними атаками та психосоматикою.
Світлана Паніна розповіла про численні досліди, що доводять цю теорію. В одному з них людей ділили на дві групи й пропонували стресогенну інформацію.
Одним людям вона допомагала або дозволяла плакати, іншим — стримувати сльози.
Результати показали, що у тих, хто стримував сльози, рівень кортизолу, гормону стресу, набагато вищий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: психологи, сльози, плакати, бути щасливим
Цікаво також:
Новини по темі
Віруючі люди отримують більше задоволення від сексу - дослідження
Секс | 01:20, 25.04.2024
5 ознак, що ваші стосунки приречені
Сімейні справи | 00:30, 25.04.2024
Щоб бути щасливими у шлюбі, не обов'язково сходитися характерами - психологи
Сімейні справи | 06:20, 24.04.2024
Вчені: Людям цікавіше дивитися телевізор, ніж займатися сексом
Секс | 00:30, 24.04.2024
Як швидко забути свого колишнього?
Мама | 10:30, 23.04.2024
Instagram серйозно підриває впевненість в собі - психологи
Психологія | 09:30, 23.04.2024
Вчені виявили, що стрес і самотність вкорочують життя
Психологія | 12:10, 17.04.2024