Слова, через які діти зляться на своїх батьків

"Тому що. Тому що я так сказала/сказав"
Абсолютний хіт в лексиконі багатьох батьків! Незважаючи на гадану логіку, це словосполучення не несе в собі ні роз'яснення, ні будь-якого сенсу, а лише демонструє домінуючу і "авторитетну" роль батька у взаєминах з дитиною.

Вдобавок ця проста й поширена відмовка підриває базову довіру дитини до старшого. Для допитливих і цікавих малюків абсолютно нормально задавати величезну кількість самих різних питань, адресуючи їх саме батькам. Хто, як не мама чи тато, може розповісти, чому небо блакитне, сніг тане на руці, а зуби треба чистити двічі на день?

"Тому що" - таке пояснення від батьків відштовхує дитину і спонукає його шукати відповідь в іншої людини або зовсім замикатися в собі, пригнічуючи допитливість.

І якщо вам здається, що своєю поведінкою ви показали дитині, хто тут головний, то ви, на жаль, помиляєтеся. І чи варто дивуватися, якщо, ставши дорослими, син або дочка не захочуть звертатися до мами і тата за порадою або просто спілкуванням - адже вони з дитинства засвоїли, що батьки не готові допомогти розібратися з важкими і незрозумілими речами.

"Вічно ти все робиш не так!"
А ви впевнені на сто відсотків, що все робите "так"? І чому дитина не може зробити по своєму, врозріз з вашими поглядами і мисленням?

Фрази "вічно", "ніколи", "завжди" несуть у собі руйнівну силу, якщо вони використані в негативному світлі. Вони сигналізують дитині, що вона невдаха, недотепа. У дитини формується низька самооцінка, і це неминуче викликає нові і нові труднощі. Бажання батьків такими фразами достукатися до дитини, спонукати її до дії призводить до протилежних результатів - апатії і незадоволеності.

Будьте терпимими до своїх дітей. Іноді можна і крихти по підлозі розсипати або вимазатися фарбою. Головне, щоб дії дитини не завдавали їй фізичний і психологічної шкоди, а все інше, думаю, можливо. Адже так здорово побешкетувати, а якщо батьки приєднаються, то це просто мрія!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дітям протилежної статі необхідно спілкуватись між собою

"Ти не забув/ла, що..."
Постійне нагадування дитині про те, що вона щось могла забути зробити, вже відбиває в неї бажання, по-перше, робити, а по-друге, брати відповідальність за свої вчинки, приймати рішення. Адже навіщо пам'ятати, коли це прекрасно роблять батьки? Нема чого!

Дайте дитині право і можливість забути, не зробити, і ви допоможете їй, як це не парадоксально, стати більш зібраною. Можливо, вона не відразу навчиться не втрачати іграшки в дитячому саду, прибирати за собою посуд, вчасно відправлятися спати. Але пам'ятайте головне - не дорікайте за помилки, а пояснюйте, чому так сталося і що робити, щоб більше не потрапляти в такі ситуації!

"Ти кого більше любиш - маму чи тата?"
Якби мене запитали, яку зі стереотипних батьківських фраз я вважаю самої неадекватною, я б без роздумів вибрала цю. Таке питання викликає у дитини тільки здивування і злість як реакцію на нього. Мама і тато - єдине ціле для малюка, і любить він їх як єдину істоту.

Навіть якщо в парі у мами і тата не все гладко, це не привід маніпулювати дитиною і самостверджуватися перед партнером за його рахунок. При будь-яких обставин важливо культивувати безумовну любов до обох батьків, а не ділити її.

Подібні питання, крім іншого, здатні мотивувати дитину на лукавство, хитрість, обман. Вона озвучує відповідь, яку хоче почути запитувач, один з батьків. Дитина у ваших очах "молодець", і про себе вона думає: "Я молодець!" А молодець в чому? У обмані? У розділенні любові?

Рекомендуємо: ввічливо поясніть родичам, друзям та іншим знайомим, чому не варто ставити це питання вашій дитині й іншим дітям. Нехай краще просять показати, як сильно малюк любить і маму, і тата!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

Ознаки, що ваш чоловік — ще дитина

Сімейні справи | 06:30, 11.02.2026

Зовнішність, вік, навіть наявність серйозної роботи — ще не гарантія того, що перед вами емоційно зрілий партнер. Деякі чоловіки, попри свій статус, залишаються у психологічному віці підлітків. Вони можуть здаватися милими, безтурботними та «душею ко

Секрети гармонійних стосунків з мамою чоловіка

Сімейні справи | 08:30, 10.02.2026

Відносини між невісткою та свекрухою часто оповиті стереотипами й напругою. Хоч це й один із найскладніших родинних зв’язків, насправді він може стати джерелом підтримки, мудрості й навіть дружби — якщо знайти правильний підхід.

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

Сімейні справи | 07:30, 09.02.2026

Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвер