Як мамі і татові реагувати на дитячі істерики?

Adoption

Date: 08:00, 06.05.2022 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

823 Переглядів

Часто на вулиці чи в магазині ми бачимо, як маленька дитина влаштовує мамі істерику, через те, що їй не придбали того, що вона хотіла, або не виконали ту чи іншу забаганку. Реакція батьків на таку поведінку зазвичай найрізноманітніша: деякі ігнорують ці примхи, інші привселюдно карають малюків. Здебільшого батьки самі вирішують, як виховувати дітей, хоча зараз і телебачення, і література дає безліч підказок. Тож як правильно реагувати на дитячі істерики і що зробити, аби вередування не стали звичною поведінкою, навіть у дорослішому віці?

30_5b.jpg (29.96 Kb)

Багато батьків не розуміють, що спричинило примхливу поведінку дітей. Помічають її вже з дворічного віку і схиляються, що це характер, закладений матінкою природою, або ж просто вікові примхи, які минуть з часом.

Насправді ж причину істерик треба шукати батькам у собі, у тому, як вони поводилися з дитиною з перших днів її життя.

"Мало хто розуміє, що навіть новонароджена дитина вже думає і все розуміє. Вона знає, що має маму, яка весь час є її власністю. Мати на перший крик виконує забаганки, бере на руки, вона завжди поруч і вдень і вночі, - пояснює професійна няня Олена Прокопенко. – Тож малюк вже в пелюшках розуміє, що може викликати маму, а то й маніпулювати нею. Тому із самого початку, все залежить від реакції батьків на дитячий плач."

Олена Вікторівна пояснює, що у 50% випадків, коли немовля вередує, воно просто хоче уваги. Часто матері це розуміють, але шкодують малюків, беруть їх на руки без великої потреби. Діти звикають до цього і, врешті, батьки зовсім не можуть займатися власними справами, адже постійно вимушені носитися зі своїм чадом.

Кожна мати вже через декілька місяців після народження дитини розуміє, коли малюк плаче, бо хоче їсти чи в нього щось болить, а коли це звичайні примхи. Олена Прокопенко радить, якщо малюк потопає в сльоза, бо хоче постійно бути на руках, не піддаватися.

"Істерика дитини у будь-якому віці - це сигнал для батьків. Сигнал про потребу у допомозі, про відсутність уваги з їхнього боку, про протест щодо певних обмежень. Для подолання цього явища батькам потрібно навчитись вести з дитиною діалог - чути її, чути себе, старатись зрозуміти, перепитувати, вміти поставити себе на місце дитини. Мати сміливість звернутись за професійною допомогою до психолога. І головне - пам’ятати, що подолати негатив у дитячій поведінці - тривалий і нелегкий процес, але вода камінь точить".

"Сьогодні усі світові психологи твердять, що дітей змалку треба вчити бути самостійними. Тож якщо немовля кричить, бо хоче вашої постійної уваги – нехай кричить, зрештою, зрозуміє, що це не діє і заспокоїться, - каже пані Олена. – Дайте йому іграшку, увімкніть музику. Часом допомагає, якщо вмити малюка теплою водою, або ж навіть просто включити душ чи фен. Сьогодні популярні нічні проектори – наприклад, зіркового неба".

Якщо вистачає часу, дитину, яка істерить, добре вивести на вулицю, зробити з нею гімнастику. Головне – відволікти немовля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: