Що батькам робити з підлітком, який нічого не хоче?

Чому ж їхня дитина нічого не хоче? Найчастіше в таку категорію дітей-підлітків потрапляють дівчата і хлопці від 15 до 20 років. Здавалося б, сформований молодий організм, який сповнений енергії і сил, повинен направляти це все на своє навчання або роботу, приділяти увагу протилежній статі, прагнути до насолоди моментом і робити все для того що б отримати від життя по максимуму. Але замість цього, таких підлітків влаштовує абсолютно протилежний спосіб життя. Що ж входить в цей самий спосіб життя?

Та все дуже просто. Гроші на кишенькові витрати, яких достатньо і на пачку сигарет, і на пляшку пива, домашній комп’ютер, який замінив дитині спілкування з однолітками, а також величезна кількість проблем всередині сім’ї, які батьки воліють не помічати.

Батьки часто звертаються до місцевих психологів у відчайдушній спробі допомогти своїй дитині і витягнути її з стану «нічого не хочу» і «мені нічого не треба», але як правило, це абсолютно безрезультатне заняття. Такі проблемні підлітки зазвичай виростають у сім’ях, де немає батька або матері. Якщо немає батька, мати виконує функцію годувальника і годувальниці, а також няні-прибиральниці і звичайно ж, роль самого батька.

Якщо в сім’ї немає матері, то всі домашні клопоти і виховання дітей змушений повісити на себе батько. Що кажуть самі батьки з цього приводу? Одну і ту ж фразу повторює як не мати, то батько «Ми для нього(неї), а він(вона) для нас – нічого».

Дитячі мрії та бажання починають зароджуватися ще в глибокому дитинстві, а також у подальшому на прикладі інших людей. Батьки, часом не усвідомлюючи, і головне, з величезним небажанням визнавати свої помилки, довгий час придушували в дитини її бажання і мрії.

Також, підлітки з неохочим бажанням до чого-небудь, це результат ранньої самостійності, якщо дитина ще з малих років була надана сама собі, то вона навчилася знаходити вихід із складних життєвих ситуацій – наодинці, і аналогічно, вирішувати свої особисті проблеми. В цьому випадку «не хочу» і «не треба» викликано занадто сильною самостійністю, і занадто дорослим поглядом на життя.

Ось вам ще одна причина такої поведінки. Обмеження. Діти часом розповідають психологам: «Я був відмінників, ходив на танці і малювання, вчив іноземні мови і вчасно лягав спати, зі школи мене завжди забирала няня і з друзями ми гуляли не більше двох годин у день, чим я не догодив своїм батькам?».

Проблема полягає в тому, що дитина заздалегідь була перевантажена тим чого від неї хотіли батьки, і не знайшла своєчасно сенсу життя і своїх особистих бажань. У віці формування амбіцій і особистих якостей підліток був зайнятий бажаннями і вказівками батьків, а можливі загрози покарання непокори стримували його в цих рамках.

З цього випливає ще одна причина небажання жити як всі нормальні люди. Це насильство в сім’ї. Ні в якому разі не йдеться про страшні речі, які тягнуть за собою статті з кримінального кодексу, але ми говоримо про надмірну жорстокість покарань.

Можливо варто заглянути в своє минуле і згадати як сильно били ременем, або які повчальні уроки ви давали дитині, задатися питанням, яка життєва подія могла спровокувати цей самий переломний момент для психіки? Коли у вашої дитини почало вироблятися сталеве загартування характеру?

А тепер головне питання, що ж робити?
Згадайте про те, чого раніше хотіла ваша дитина, чого не вистачало її недалекому минулому і що могло б мотивувати її частіше посміхатися і радіти життю? Навіть безглузда прогулянка з друзями виявиться найбільш корисною для підняття настрою. Почніть слухати свою дитину і ставити в пріоритет її бажання і вимоги. Соціальні мережі, комп’ютерні ігри – це те що потрібно прийняти і змиритися, постаратися пережити цей етап.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Хто має бути главою сім'ї у сучасних стосунках?

Сімейні справи | 00:30, 06.05.2026

У сучасних стосунках концепція «глави сім’ї» еволюціонувала від патріархального домінантного лідерства до рівноправного партнерства. Головним є той, хто бере на себе відповідальність у конкретній ситуації, а рішення приймаються спільно, базуючись на

Жіноча зрада: чим вона відрізняється від чоловічої?

Секс | 19:30, 05.05.2026

Жіноча зрада частіше зумовлена емоційним голодом, пошуком близькості та незадоволенням стосунками, тоді як чоловіча — фізичним потягом. Жінки схильні до тривалих зв'язків з прив'язаністю, ретельніше приховують адюльтер, а до зради їх часто штовхає де

Ознаки того, що ваш шлюб незабаром розпадеться

Сімейні справи | 08:30, 05.05.2026

Ознаки того, що шлюб може розпастися, включають зневагу, постійну критику, уникання спілкування, байдужість, відсутність фізичної близькості та життя окремими життями. Паралельно, як зазначено у, постійний стрес від стосунків свідчить про глибоку кри

Вчені з'ясували, яких вихованців заводять чоловіки-сім'янини

Сімейні справи | 07:30, 05.05.2026

Згідно з дослідженнями, чоловіки-сім’янини найчастіше обирають домашніх улюбленців, які підкреслюють їхню роль захисника та відповідального батька. Популярними є собаки великих порід або породисті коти, що свідчить про надійність. Вони цінують активн

Що робити з некерованою дитиною батькам?

Сімейні справи | 08:30, 04.05.2026

Для роботи з некерованою дитиною батькам слід зберігати спокій, зберігати послідовність у правилах, аналізувати причини поведінки та перенаправляти енергію, пропонуючи активні ігри чи зміну діяльності. Ефективними методами є залучення до активного ві

Чому жінок засуджують за розлучення більше, ніж чоловіків?

Сімейні справи | 07:30, 04.05.2026

Засудження жінок за розлучення більше, ніж чоловіків, є наслідком застарілих патріархальних стереотипів та соціальних очікувань. Попри те, що статистично жінки частіше є ініціаторами розлучення (близько 69% випадків) через нещасливий шлюб або аб'юзив

5 типів стосунків з мамою, які псують життя

Психологія | 06:30, 04.05.2026

Токсичні стосунки з мамою можуть серйозно впливати на психіку, самооцінку та життя дитини, навіть коли вона виростає. До основних деструктивних типів відносяться: контролююча «мати-диктатор», емоційно холодна, мати-жертва, мама-суперниця та нарцисичн