Як визначити наявність дислексії в дитини?

Дислексія – це вибіркове порушення здатності до набуття навичок читання при збереженні загальної здібності до навчання. У більшості людей, які страждають на дислексію, проявляється до 10 зазначених ознак і моделей поведінки. Вони можуть проявлятися як раз у день, так і щохвилини.

Загальні ознаки

- Діти з дислексією володіють добре розвиненим інтелектом, чітко висловлюють свої думки, але при цьому навички читання або письма в них слабо розвинені.
- Тими, хто їх оточує, вважаються ледачими, дурними, неуважними, або такими, що мають проблеми з поведінкою.
- Нормально адаптуються в шкільному середовищі, не вимагають допомоги.
- Мають високі показники IQ, але можуть мати проблеми зі складанням іспитів у школі. Іспити краще складають в усній формі.
- Мають низьку самооцінку, майстерно приховують або виправдовують свої слабкості. До своїх проблем з читанням ставляться емоційно.
- Виявляють таланти в малюванні, театральному мистецтві, музиці, спорті, техніці, ораторському мистецтві, бізнесі, дизайні або інженерії.
- Навколишнім часто здається, що вони витають у хмарах. Можуть заблукати або втратити відчуття часу.
- Мають проблеми з концентрацією уваги.
- Найкраще вчаться на практичному досвіді, за допомогою демонстрації, експериментів, спостереження й візуальних засобів.

Зір, читання й письмо

- Під час читання відчувають запаморочення, головний біль та біль у животі.
- Літери, цифри, слова та словесні конструкції збивають їх з пантелику.
- Під час читання або письма повторюють, додають, переставляють місцями або пропускають літери, цифри та слова.
- Під час читання або письма текст пливе в них перед очима.
- Тим, хто їх оточує, здається, що в них проблеми із зором, хоча медичні обстеження це не підтверджують.
- Ретельно вдивляються, намагаючись розглянути об'єкти, мають недостатньо розвинене просторове сприйняття й периферичний зір.
- Не розуміють змісту тексту під час читання.
- Пишуть слова так, як чують, не дотримуються правил орфографії.

Слух і мовлення

- Мають широкий діапазон слуху; чують звуки, які не чують інші, легко відволікаються через них.
- З труднощами формулюють думки, висловлюються уривчастими фразами й неповними реченнями. Заїкаються, відчуваючи стрес, неправильно вимовляють довгі слова, під час усного мовлення міняють місцями речення, слова, склади.

Письмо й моторика

- Зазнають труднощів з письмом. Незвичайним способом тримають ручку або олівець. Мають нерозбірливий почерк, який часто змінюється.
- Незграбні, мають проблеми з координацією рухів. Погано грають у командних іграх.
- Слабо розвинена дрібна й велика моторика. Схильні до заколисування в транспорті.
- Однаково вільно володіють обома руками, часто плутають ліву/праву сторони, верх/низ.

Лічба й тайм-менеджмент

- Не можуть правильно назвати час, зазнають труднощів з управлінням власним часом, вивченням упорядкованої інформації. Ледве встигають виконувати завдання вчасно.
- Рахують на пальцях або за допомогою інших предметів. Знають правильну відповідь, але не можуть зробити розрахунки на папері.
- Уміють рахувати, але зазнають труднощів при лічбі об'єктів або грошей.
- Уміють робити прості арифметичні обчислення, але не можуть засвоїти алгебру або вищу математику.

Пам'ять і пізнавальна сфера

- Добре запам'ятовують події, місця й персоналії.
- Погано запам'ятовують послідовність, факти й інформацію, не пов'язану з особистим досвідом.
- Думають за допомогою образів і почуттів, а не за допомогою звуків і слів. Внутрішній діалог розвинений слабо.

Поведінка, здоров'я, розвиток і особистість

- Украй неорганізовані або прагнуть до порядку в усьому.
- У класі можуть бути як розбишаками, так і тихими.
- Певні стадії розвитку наступають занадто рано або занадто пізно (рано чи пізно починають говорити, повзати, ходити, зав'язувати шнурки).
- Схильні до захворювання слуху, чутливі до харчових продуктів, харчових добавок, хімічних речовин.
- Мають дуже міцний або занадто чутливий сон. До певного віку часто страждають на енурез.
- Мають дуже високий або занадто низький больовий поріг.
- Мають загострене почуття справедливості, емоційно чутливі, схильні до перфекціонізму.
- Гостро реагують на власні помилки та прояви дислексії – відчувають збентеження, стрес і навіть нездужання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому дитяче "я не хочу" — частина нормального розвитку?

Розвиток дитини | 06:30, 15.01.2026

Діти вчаться керувати собою, своїми емоціями та поведінкою не одразу. Вміння почути прохання, внутрішньо з ним змиритися та лише потім діяти потребує часу, зрілості нервової системи та досвіду. У ранньому віці дитина може одночасно:- не хотіти щось р

Перший підробіток підлітка: що треба знати батькам?

Дитина | 01:20, 15.01.2026

Для батьків це водночас привід для гордості та внутрішньої тривоги — як допомогти, але не втручатись, як підтримати, але не контролювати кожен крок.

Якщо дитина постійно ниє

Дитина | 07:30, 14.01.2026

Вередлива дитина, що проявляє істерики з різних приводів ‒ проблема для батьків. Особливо неприємна така ситуація де-небудь на вулиці, в магазині, коли навколо знаходиться багато сторонніх людей, перед якими, по суті, цілеспрямовано і влаштовую

5 причин читати казки дитині

Дитина | 01:20, 14.01.2026

Дитячі книги мають не тільки розважальне, а й пізнавальне значення, виконують освітні та виховні функції.

Коли дитина починає агукати?

Дитина | 00:30, 11.01.2026

Мовленнєвий розвиток дитини стартує з перших тижнів життя. Уже в цей період немовля починає знайомитися зі своїм голосом і можливостями комунікації. Спочатку через плач як універсальний сигнал потреб, далі — через більш складні звуки, які з’являються

5 причин, чому дитина не хоче робити домашнє завдання

Навчання | 01:20, 06.01.2026

А ваші діти теж не хочуть робити домашнє завдання? Для цього є щонайменше 5 причин. Дитячий психолог Олена Шамрай розповідає, чому діти тягнуть із домашкою і що із цим робити батькам.

Як говорити з дітьми про інвалідність і чого точно не треба казати?

Розвиток дитини | 21:30, 05.01.2026

Для того, щоб змінювати в нашому суспільстві ставлення до людей з інвалідністю, у тому числі ветеранів, потрібно починати з наших дітей. Адже вони і є рушієм змін. Для цього потрібно покращувати обізнаність наших дітей у темі інвалідності. Бо що стар