Що робити для того, щоб малюк любив ходити у школу

Існує таке шкідливе явище, як психологічне перенесення. Це коли одна людина приписує іншій власні почуття або думки. Наприклад, якщо мамі не пощастило з вчителькою і вона через двадцять років здригається при слові «школа», то вона впевнена, що і її дитину не радує перспектива провести в її стінах одинадцять років.

А ось якщо тато був найсильнішим на паралелі і навчання згадується як низка перемог в кулачних боях, то йому буде важко зрозуміти, як його син може боятися заходити в клас. Тому перш ніж приймати доленосні рішення з приводу освіти дитини, звільнися від перенесення свого ставлення до школи на свого школяра. Скажи собі: «Мій досвід - це тільки мій досвід. У сина або дочки він буде інший». Інакше дитина ризикує перейняти мамине неприйняття школи. Адже вона буде несвідомо знаходити і підкріплювати в малюці найменшу негативну реакцію на вчителя, опрацьовуючи таким чином власну дитячу психотравму. А син, потрапивши в своєрідні лещата між батьковим очікуваннями його перемог і своїм страхом перед бійками, просто придбає хронічне захворювання, що дозволяє з поважних причин не доводити силу на перервах.

Хочете, щоб шкільні роки дитини були дійсно чудовими? Дізнайтеся, що нового пропонує система освіти в області прав, підтримки здорового способу життя, альтернативного освіти, форм навчання і навіть шкільної форми. І використовуйте це!
 
Учень для школи? Школа для учня! 
Класно-урочна система була створена 400 років тому і дозволила швидко навчити читати і писати поголовно безграмотне населення Європи. Що змінилося в системі?

Прогресивний для середньовіччя «навчальний конвеєр» продовжує працювати і зараз. Він дає змогу і далі швидко навчати велику кількість людей. Але якість знань залишає бажати кращого: ні про який індивідуальний підхід не може бути й мови. Більш того, чомусь не враховуються і вікові особливості учнів.
 
Причина проблем з навчанням
У школі вимагають все запам'ятовувати, але не вчать, як це робити. Очікують від учнів постійної уваги, але не пояснюють, як можна годинами залишатися зібраними. Заповніть цю прогалину самі!

А що дивного в тому, що між стовпчиками з прикладами повинно бути рівно чотири клітинки? Бажання красиво оформити роботи прокидається разом з потребою привабливо виглядати - в підлітковий період. Що ж робити якщо дитині ще немає і 10 років? Є можливість «оживити» монотонність прописів і полюбити світ цифр, незважаючи на правила оформлення зошитів! Це чарівний засіб - ейдетика!
  
Ейдетика: назад в майбутнє!
Ви помітили, що в кожному класі є кілька дітлахів, які легко і надовго засвоюють навіть нецікавий з точки зору дитини матеріал? Олена Перчікова, творець відомої в Києві студії «Грааль», пояснює це тим, що такі дітки наділені від природи високим рівнем ейдетичних здібностей. Такий дар рідко зустрічається в чистому вигляді. Однак абсолютно всі дітлахи наділені прихованими ейдетично якостями. Їх можна розвинути і навчити ними свідомо користуватися. Чому ж не розвивають?
 
Справа в тому, що раніше ейдетична пам'ять вважалася нижчим видом, властивим дикунам (пам'ятають кожне дерево, кущ і камінь на протязі десятків тисяч кілометрів), хворим на шизофренію (з абсолютною точністю малюють по пам'яті складну схему, не розуміючи сенсу) і маленьким дітям. Тому педагоги намагалися якомога швидше розвинути в учнях вищу, смислову пам'ять.

В чому різниця? Щоб запам'ятати слово «ейдетика» логічно, потрібно зрозуміти, що воно походить від слова «ейдос» - образ. А можна уявити, що вчитель пропонує дітям запам'ятати це слово і для цього кричить: «Гей, діти, запам'ятайте-ка! Гей, діти! ». Це вона і буде, ейдетика ...
 
Але з'ясувалося, що не тільки розумово нерозвинені люди, а й Генріх Гете, Джек Лондон, Костянтин Ціолковський і Лев Толстой теж мали таку феноменальну образну пам'ять. І вона їм анітрохи не завадила мати і вищу - логічну. Навіть навпаки. Ейдетична пам'ять - це як цеглинки, з яких смислова складає свої конструкції. Неміцна цегла - нетривке будова в цілому.
 
Тому головне завдання батьків або репетиторів - навчити молодшого школяра користуватися ейдетичним мисленням і максимально розвинути його. Тоді виписуючи гачечки, відраховуючи клітинки, малюк автоматично стане знаходити в цьому захоплюючі моменти: бачити за гачками хокейну команду, а за клітинами - палуби кораблів.
 
У деяких школах уже є такий предмет як ейдетика. Подекуди він викладається факультативно. Немає такої послуги? Водіть дитину в спеціальний центр. Там і пам'ять розвинуть, і увагу, і швидкочитання навчать.
 
При підготовці домашнього завдання з малюком, використовуй найпростіші напрацювання цієї чудової науки, щоб малюк зберігав бадьорість і інтерес. Для цього досить міняти кут зору, тобто час від часу (скажімо, кожні 15 хвилин) пересаджувати його на інше місце: до краю письмового столу, за обідній столик, біля підвіконня ...

А другий прийом - це бліц-опитування з різних областей знань. Перша буква алфавіту? Столиця Англії? Два плюс три? Як називаються дитинчата кішки? Нарощуйте швидкість! Підбадьорилися? І знову - за прописи!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Батьківський інстинкт: коли він є, а коли його немає?

Тато | 06:30, 05.05.2026

Науково підтвердженого, автоматичного «інстинкту» відразу після пологів у людей часто не існує; це скоріше психологічний та гормональний механізм, що формується поступово. Батьківський інстинкт проявляється як бажання захистити та навчити дитину, при

Чому кажуть, що молодшого люблять більше?

Дитина | 01:20, 05.05.2026

Твердження про те, що молодших дітей у сім'ї люблять більше, є досить поширеним стереотипом, який часто базується не стільки на різниці в обсязі любові, скільки на особливостях батьківської поведінки та динаміки стосунків.

Як виростити щасливу дитину?

Виховання | 00:30, 05.05.2026

Виховання щасливої дитини базується на безумовній любові, довірі та якісному часі разом, а не на матеріальних благах. Основні принципи включають прийняття дитини такою, яка вона є, підтримку в подоланні труднощів, розвиток самостійності та обмеження

Як не зробити з сина маминого синочка?

Виховання | 19:30, 04.05.2026

Виховання сина так, щоб він виріс самостійною, відповідальною людиною, а не «маминим синочком» (емоційно залежним від матері), вимагає балансу між любов'ю та наданням свободи. Мамин синочок — це не про любов до мами, а про нездатність приймати рішенн

Що робити з некерованою дитиною батькам?

Сімейні справи | 08:30, 04.05.2026

Для роботи з некерованою дитиною батькам слід зберігати спокій, зберігати послідовність у правилах, аналізувати причини поведінки та перенаправляти енергію, пропонуючи активні ігри чи зміну діяльності. Ефективними методами є залучення до активного ві

5 типів стосунків з мамою, які псують життя

Психологія | 06:30, 04.05.2026

Токсичні стосунки з мамою можуть серйозно впливати на психіку, самооцінку та життя дитини, навіть коли вона виростає. До основних деструктивних типів відносяться: контролююча «мати-диктатор», емоційно холодна, мати-жертва, мама-суперниця та нарцисичн

Як навчити дівчинку-підлітка любити власне тіло?

Дитина | 01:20, 04.05.2026

Через кіно, фото в соціальних мережах або телешоу у дівчат-підлітків може скластися враження, що зірки мають ідеальні шкіру та тіло. Натомість хлопці в підлітковому віці теж порівнюють свою зовнішність зі спортсменами чи кінозірками. І якщо їхні тіла