Що робити для того, щоб малюк любив ходити у школу

Існує таке шкідливе явище, як психологічне перенесення. Це коли одна людина приписує іншій власні почуття або думки. Наприклад, якщо мамі не пощастило з вчителькою і вона через двадцять років здригається при слові «школа», то вона впевнена, що і її дитину не радує перспектива провести в її стінах одинадцять років.

А ось якщо тато був найсильнішим на паралелі і навчання згадується як низка перемог в кулачних боях, то йому буде важко зрозуміти, як його син може боятися заходити в клас. Тому перш ніж приймати доленосні рішення з приводу освіти дитини, звільнися від перенесення свого ставлення до школи на свого школяра. Скажи собі: «Мій досвід - це тільки мій досвід. У сина або дочки він буде інший». Інакше дитина ризикує перейняти мамине неприйняття школи. Адже вона буде несвідомо знаходити і підкріплювати в малюці найменшу негативну реакцію на вчителя, опрацьовуючи таким чином власну дитячу психотравму. А син, потрапивши в своєрідні лещата між батьковим очікуваннями його перемог і своїм страхом перед бійками, просто придбає хронічне захворювання, що дозволяє з поважних причин не доводити силу на перервах.

Хочете, щоб шкільні роки дитини були дійсно чудовими? Дізнайтеся, що нового пропонує система освіти в області прав, підтримки здорового способу життя, альтернативного освіти, форм навчання і навіть шкільної форми. І використовуйте це!
 
Учень для школи? Школа для учня! 
Класно-урочна система була створена 400 років тому і дозволила швидко навчити читати і писати поголовно безграмотне населення Європи. Що змінилося в системі?

Прогресивний для середньовіччя «навчальний конвеєр» продовжує працювати і зараз. Він дає змогу і далі швидко навчати велику кількість людей. Але якість знань залишає бажати кращого: ні про який індивідуальний підхід не може бути й мови. Більш того, чомусь не враховуються і вікові особливості учнів.
 
Причина проблем з навчанням
У школі вимагають все запам'ятовувати, але не вчать, як це робити. Очікують від учнів постійної уваги, але не пояснюють, як можна годинами залишатися зібраними. Заповніть цю прогалину самі!

А що дивного в тому, що між стовпчиками з прикладами повинно бути рівно чотири клітинки? Бажання красиво оформити роботи прокидається разом з потребою привабливо виглядати - в підлітковий період. Що ж робити якщо дитині ще немає і 10 років? Є можливість «оживити» монотонність прописів і полюбити світ цифр, незважаючи на правила оформлення зошитів! Це чарівний засіб - ейдетика!
  
Ейдетика: назад в майбутнє!
Ви помітили, що в кожному класі є кілька дітлахів, які легко і надовго засвоюють навіть нецікавий з точки зору дитини матеріал? Олена Перчікова, творець відомої в Києві студії «Грааль», пояснює це тим, що такі дітки наділені від природи високим рівнем ейдетичних здібностей. Такий дар рідко зустрічається в чистому вигляді. Однак абсолютно всі дітлахи наділені прихованими ейдетично якостями. Їх можна розвинути і навчити ними свідомо користуватися. Чому ж не розвивають?
 
Справа в тому, що раніше ейдетична пам'ять вважалася нижчим видом, властивим дикунам (пам'ятають кожне дерево, кущ і камінь на протязі десятків тисяч кілометрів), хворим на шизофренію (з абсолютною точністю малюють по пам'яті складну схему, не розуміючи сенсу) і маленьким дітям. Тому педагоги намагалися якомога швидше розвинути в учнях вищу, смислову пам'ять.

В чому різниця? Щоб запам'ятати слово «ейдетика» логічно, потрібно зрозуміти, що воно походить від слова «ейдос» - образ. А можна уявити, що вчитель пропонує дітям запам'ятати це слово і для цього кричить: «Гей, діти, запам'ятайте-ка! Гей, діти! ». Це вона і буде, ейдетика ...
 
Але з'ясувалося, що не тільки розумово нерозвинені люди, а й Генріх Гете, Джек Лондон, Костянтин Ціолковський і Лев Толстой теж мали таку феноменальну образну пам'ять. І вона їм анітрохи не завадила мати і вищу - логічну. Навіть навпаки. Ейдетична пам'ять - це як цеглинки, з яких смислова складає свої конструкції. Неміцна цегла - нетривке будова в цілому.
 
Тому головне завдання батьків або репетиторів - навчити молодшого школяра користуватися ейдетичним мисленням і максимально розвинути його. Тоді виписуючи гачечки, відраховуючи клітинки, малюк автоматично стане знаходити в цьому захоплюючі моменти: бачити за гачками хокейну команду, а за клітинами - палуби кораблів.
 
У деяких школах уже є такий предмет як ейдетика. Подекуди він викладається факультативно. Немає такої послуги? Водіть дитину в спеціальний центр. Там і пам'ять розвинуть, і увагу, і швидкочитання навчать.
 
При підготовці домашнього завдання з малюком, використовуй найпростіші напрацювання цієї чудової науки, щоб малюк зберігав бадьорість і інтерес. Для цього досить міняти кут зору, тобто час від часу (скажімо, кожні 15 хвилин) пересаджувати його на інше місце: до краю письмового столу, за обідній столик, біля підвіконня ...

А другий прийом - це бліц-опитування з різних областей знань. Перша буква алфавіту? Столиця Англії? Два плюс три? Як називаються дитинчата кішки? Нарощуйте швидкість! Підбадьорилися? І знову - за прописи!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як допомогти хлопчику стати чоловіком без присутності батька?

Дитина | 00:30, 11.02.2026

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

Тривожний настрій чи крик про допомогу: що стоїть за поведінкою дитини?

Дитина | 07:30, 10.02.2026

Іноді дитина стає замкнутою, дратівливою або втрачає інтерес до улюблених занять. Для батьків важливо розуміти: це може бути не просто примха, а серйозний емоційний стан. Як відрізнити справжні психологічні труднощі від спроб маніпулювати — питання,

Чому байдужість у дитинстві не минає безслідно?

Дитина | 06:30, 10.02.2026

Дитинство — це фундамент, на якому вибудовується вся особистість людини. Саме любов, підтримка та прийняття батьків формують відчуття безпеки, довіри до світу й власної цінності. Та що стається, коли цих складових бракує?

Чому надто слухняна дитина — це не завжди добре?

Виховання | 00:30, 10.02.2026

Діти, які поводяться чемно, не сперечаються з дорослими, завжди виконують вказівки та не створюють проблем, здаються втіленням мрії для багатьох батьків. Але за цією зразковою поведінкою можуть ховатися речі, які заслуговують на увагу та переосмислен

Як підтримати дитину, яка постійно переживає?

Дитина | 20:30, 09.02.2026

Тривожність у дітей — це не просто емоційна реакція на певну ситуацію. У деяких випадках це сигнал про глибші внутрішні переживання, які дитина не завжди може висловити словами. Вчасно помічені симптоми та правильна реакція дорослих можуть змінити си

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання