Що робити для того, щоб малюк любив ходити у школу

Існує таке шкідливе явище, як психологічне перенесення. Це коли одна людина приписує іншій власні почуття або думки. Наприклад, якщо мамі не пощастило з вчителькою і вона через двадцять років здригається при слові «школа», то вона впевнена, що і її дитину не радує перспектива провести в її стінах одинадцять років.

А ось якщо тато був найсильнішим на паралелі і навчання згадується як низка перемог в кулачних боях, то йому буде важко зрозуміти, як його син може боятися заходити в клас. Тому перш ніж приймати доленосні рішення з приводу освіти дитини, звільнися від перенесення свого ставлення до школи на свого школяра. Скажи собі: «Мій досвід - це тільки мій досвід. У сина або дочки він буде інший». Інакше дитина ризикує перейняти мамине неприйняття школи. Адже вона буде несвідомо знаходити і підкріплювати в малюці найменшу негативну реакцію на вчителя, опрацьовуючи таким чином власну дитячу психотравму. А син, потрапивши в своєрідні лещата між батьковим очікуваннями його перемог і своїм страхом перед бійками, просто придбає хронічне захворювання, що дозволяє з поважних причин не доводити силу на перервах.

Хочете, щоб шкільні роки дитини були дійсно чудовими? Дізнайтеся, що нового пропонує система освіти в області прав, підтримки здорового способу життя, альтернативного освіти, форм навчання і навіть шкільної форми. І використовуйте це!
 
Учень для школи? Школа для учня! 
Класно-урочна система була створена 400 років тому і дозволила швидко навчити читати і писати поголовно безграмотне населення Європи. Що змінилося в системі?

Прогресивний для середньовіччя «навчальний конвеєр» продовжує працювати і зараз. Він дає змогу і далі швидко навчати велику кількість людей. Але якість знань залишає бажати кращого: ні про який індивідуальний підхід не може бути й мови. Більш того, чомусь не враховуються і вікові особливості учнів.
 
Причина проблем з навчанням
У школі вимагають все запам'ятовувати, але не вчать, як це робити. Очікують від учнів постійної уваги, але не пояснюють, як можна годинами залишатися зібраними. Заповніть цю прогалину самі!

А що дивного в тому, що між стовпчиками з прикладами повинно бути рівно чотири клітинки? Бажання красиво оформити роботи прокидається разом з потребою привабливо виглядати - в підлітковий період. Що ж робити якщо дитині ще немає і 10 років? Є можливість «оживити» монотонність прописів і полюбити світ цифр, незважаючи на правила оформлення зошитів! Це чарівний засіб - ейдетика!
  
Ейдетика: назад в майбутнє!
Ви помітили, що в кожному класі є кілька дітлахів, які легко і надовго засвоюють навіть нецікавий з точки зору дитини матеріал? Олена Перчікова, творець відомої в Києві студії «Грааль», пояснює це тим, що такі дітки наділені від природи високим рівнем ейдетичних здібностей. Такий дар рідко зустрічається в чистому вигляді. Однак абсолютно всі дітлахи наділені прихованими ейдетично якостями. Їх можна розвинути і навчити ними свідомо користуватися. Чому ж не розвивають?
 
Справа в тому, що раніше ейдетична пам'ять вважалася нижчим видом, властивим дикунам (пам'ятають кожне дерево, кущ і камінь на протязі десятків тисяч кілометрів), хворим на шизофренію (з абсолютною точністю малюють по пам'яті складну схему, не розуміючи сенсу) і маленьким дітям. Тому педагоги намагалися якомога швидше розвинути в учнях вищу, смислову пам'ять.

В чому різниця? Щоб запам'ятати слово «ейдетика» логічно, потрібно зрозуміти, що воно походить від слова «ейдос» - образ. А можна уявити, що вчитель пропонує дітям запам'ятати це слово і для цього кричить: «Гей, діти, запам'ятайте-ка! Гей, діти! ». Це вона і буде, ейдетика ...
 
Але з'ясувалося, що не тільки розумово нерозвинені люди, а й Генріх Гете, Джек Лондон, Костянтин Ціолковський і Лев Толстой теж мали таку феноменальну образну пам'ять. І вона їм анітрохи не завадила мати і вищу - логічну. Навіть навпаки. Ейдетична пам'ять - це як цеглинки, з яких смислова складає свої конструкції. Неміцна цегла - нетривке будова в цілому.
 
Тому головне завдання батьків або репетиторів - навчити молодшого школяра користуватися ейдетичним мисленням і максимально розвинути його. Тоді виписуючи гачечки, відраховуючи клітинки, малюк автоматично стане знаходити в цьому захоплюючі моменти: бачити за гачками хокейну команду, а за клітинами - палуби кораблів.
 
У деяких школах уже є такий предмет як ейдетика. Подекуди він викладається факультативно. Немає такої послуги? Водіть дитину в спеціальний центр. Там і пам'ять розвинуть, і увагу, і швидкочитання навчать.
 
При підготовці домашнього завдання з малюком, використовуй найпростіші напрацювання цієї чудової науки, щоб малюк зберігав бадьорість і інтерес. Для цього досить міняти кут зору, тобто час від часу (скажімо, кожні 15 хвилин) пересаджувати його на інше місце: до краю письмового столу, за обідній столик, біля підвіконня ...

А другий прийом - це бліц-опитування з різних областей знань. Перша буква алфавіту? Столиця Англії? Два плюс три? Як називаються дитинчата кішки? Нарощуйте швидкість! Підбадьорилися? І знову - за прописи!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як саме готувати фруктове пюре для дітей вдома, щоб зберегти максимум вітамінів?

Дитяче харчування | 06:30, 10.04.2026

Приготування домашнього пюре — це найкращий спосіб контролювати якість фруктів. Щоб зберегти вітаміни (особливо чутливий до нагрівання вітамін С), важливо мінімізувати час термічної обробки та уникати контакту з металом, де це можливо. Ось покрокова

Які фрукти корисно включати в прикорм?

Дитяче харчування | 01:20, 10.04.2026

Фрукти — це важлива частина раціону малюка, адже вони є джерелом клітковини для гарного травлення, антиоксидантів та необхідних мікроелементів, зокрема заліза. Зазвичай фрукти вводять у прикорм з 6–7 місяців, після того як дитина вже познайомилася з

Що робити батькам, якщо їх дратує дитина-підліток?

Сімейні справи | 00:30, 10.04.2026

Це цілком нормальна ситуація, хоча про неї не прийнято говорити голосно. Підлітковий вік — це період "великого розриву", коли дитина намагається стати окремою особистістю, часто через суперечки та знецінення батьків. Ось короткий план дій, як зберегт

Як реагувати батькам, якщо дитина агресивно сприймає будь-які спроби їй допомогти?

Сімейні справи | 19:30, 09.04.2026

Агресія дитини у відповідь на допомогу — це зазвичай захисна реакція. Дитина відчуває провину, сором або страх бути «недостатньо хорошою», і виплескує ці почуття назовні, щоб відгородитися від болю. Ось стратегія для батьків, як поводитися в такі мом

Список фраз-підтримок, коли дитина засмучена через чергову невдачу

Дитина | 08:30, 09.04.2026

Ось добірка фраз, які допоможуть дитині пережити невдачу, не втративши віри в себе. Головна мета цих слів — переключити увагу з результату (оцінки) на процес і зусилля.

Дитина приносить лише «двійки»: інструкція з виживання для батьків

Школярі | 07:30, 09.04.2026

Низькі оцінки часто сприймаються батьками як особиста поразка або сигнал, що дитина «лінива». Проте хронічна успішність на рівні «двійки» — це не вирок, а симптом. Це сигнал тіла або психіки про те, що дитині десь «тисне».

Список фраз, якими можна підбадьорити дитину вранці перед школою чи садочком

Дитина | 06:30, 09.04.2026

Вони допоможуть дитині відчути підтримку, знизити тривогу та знайти мотивацію вийти з дому.